Папа і патріарх зустрілися у Ватикані
29 червня, в день вшанування св.. Петра і Павла римський папа Іван Павло II відправив на площі св. Петра екуменічну службу Божу, в якій взяв участь православний Вселенський патріарх Варфоломій І. Предстоятелі двох церков проголосили спільну декларацію та визнання віри.
У своїй проповіді патріарх Варфоломій I сказав про прогрес у стосунках між католицькою та православною церквами, якого було досягнуто після історичної зустрічі папи Павла VI і патріарха Атенагора 40 років тому в Єрусалимі. В результаті цієї зустрічі на II Ватиканському Соборі було підписано спільну заяву, якою було знято взаємні анафеми 1054 року (Про це нещодавно писав «День»). На жаль, за словами патріарха Варфоломія I, за ці 40 років вдалось подолати далеко не всі проблеми та непорозуміння. Труднощі з’являються в наслідок того, що більшість людей своє власне судження та оцінки уявляють так, ніби саме вони є виразом духу Христа.
Папа Іван Павло II запевнив православного патріарха, що на шляху до єдності він завжди керувався безпомилковим компасом вчення II Ватиканського Собору: «Я повторюю і сьогодні, що зобов’язання, яке тоді взяла на себе католицька церква, залишається незмінним». Іван Павло II висловив своє щире прагнення до діалогу та до консолідації братерських стосунків між православними та католиками.
Римський папа також торкнувся історичної зустрічі папи Павла VI та патріарха Атенагора I: «Керовані довірою та любов’ю Бога, наші попередники змогли подолати вікові упередження та непорозуміння і дали чудовий приклад своїм наступникам. Обійми, якими обмінялись тоді Павло VI та Атенагор I, стали символом майбутнього примирення не тільки між католицькою та православними церквами, але між всіма християнами».
По закінченню зустрічі патріарх Варфоломій відвідав базиліку св. Петра та гроти Ватикану й зупинився на молитву біля могили папи Павла VI. Він також запросив римського папу відвідати його резиденцію в Фанарі (Стамбул); це запрошення було із вдячністю прийняте. Скоріше за все, візит Понтифіка до Стамбулу відбудеться 30 листопада — в день св. Андрія, патрона Константинопольської церкви.
У спільній заяві «Єдність і мир!» патріарх і папа подякували Богу за дар нової зустрічі та засвідчили своє тверде рішення продовжувати шлях до повної єдності в Христі. «Перед обличчям світу, який страждає від різних проявів ворожнечі та нестабільності, нинішня зустріч нагадує християнам про необхідність миру та гармонії в їхніх стосунках». Йдеться про «зцілення любов’ю ран тероризму, пробудження надії на мир, допомогу Європейському континенту наново усвідомити своє християнське коріння, налагодження справжнього діалогу з ісламом; поглиблене усвідомлення святості людського життя» тощо. А також про те, щоб показувати сучасній людині, наскільки Євангеліє може допомогти їй знайти себе та збудувати більш людяний світ».
Говорячи про проблеми, які все ще стоять на шляху до єдності католиків і православних, патріарх і папа відзначили ситуацію в Центральній та Східній Європі, де після падіння комуністичного режиму та повернення релігійної свободи прокинулись «старі страхи», які ускладнюють діалог. Щоб знайти вирішення цих та інших проблем, потрібно, на думку папи та патріарха Константинопольського, відновити та активізувати роботу Міжнародної мішаної комісії у справах Богословського Діалогу, яка залишається «ефективним інструментом вивчення внутрішньоцерковних та історичних проблем, які лежать в основі наших труднощів». (Католицький медіа- центр. (Zenit)
Чи поглине РПЦ закордонну церкву?
5 липня в Сан-Франциско розпочався Архієрейський Собор Російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ). Тут будуть розглянуті результати першої спільної зустрічі робочих комісій двох російських православних церков, присвячених подоланню розбіжностей між ними. Собору передувала поїздка до Москви ієрархії РПЦЗ, де відбулися переговори представників зарубіжної церкви з керівництвом РПЦ, а також попереднє обговорення умов, на яких закордонна церква може перейти до юрисдикції РПЦ.
Представлені керівництву РПЦЗ пропозиції, зроблені в ході зустрічей в Москві, торкаються, зокрема, взаємин церкви і держави, відносин з неправославними, канонічних умов для відновлення євхаристичного спілкування, а також можливого статусу закордонної церкви як самоврядної частини Російської православної церкви. Не всі розбіжності легко узгодити і тому, ймовірно, восени відбудеться другий етап переговорів.
Ці самі проблеми має обговорити також Священний синод РПЦ, який пройде в липні в Троїце-Сергієвій лаврі. Остаточне рішення щодо можливого об’єднання повинні прийняти Архієрейські Собори двох церков, які відбудуться наприкінці цього або на початку 2005 року. Першоієрарх закордонної церкви митрополит Лавр не виключив можливості проведення спільного Помісного Собору за участю духівництва і мирян.
Нагадаємо, що Російська православна церква за кордоном заснована 1921 року духовенством, яке після 1917 року опинилося в еміграції. Після того, як у радянській Росії митрополит Сергій (пізніше — призначений Сталіним патріарх РПЦ) визнав законність радянської влади і закликав люд православний до співпраці з нею, РПЦЗ розірвала всі стосунки з РПЦ і звинуватила її у «єресі сергіанства». І тільки в 90-ті роки з обох боків були зроблені перші кроки до примирення. Сьогодні у справі об’єднання церков неабияку роль грає російський президент. («Newsru/com»)
«Число Звіра» в паспортах
1 липня в Росії минув термін дії паспортів старого радянського зразка. За заявою відділів паспортно-візової служби Росії, тисячі жителів багатьох регіонів країни відмовляються міняти паспорти за релігійними мотивами. Невдоволення віруючих різних конфесій викликала намагнічена смуга на сторінці, призначеної для фотографії. За твердженням «отказников», смуга має штрих-код Антихриста. У листах на ім’я президента віруючі приводять посилання на Священне Писання, у яких говориться про нібито закодоване число Звіра. (Regions.Ru)
Пам’ятник кошовому отаману
Нещодавно в Соловецькому монастирі (Росія) було відкрито пам’ятник останньому кошовому отаману Запорізької Січі Петрові Калнишевському. Ініціатива відкриття пам’ятника належить архієпископу Запорізькому і Мелітопольскому Василю і генеральному директору ОАО «Мотор Січ» В’ячеславові Богуслаєву. На відкритті пам’ятника були присутні священнослужителі Запорізької єпархії, які відслужили там панахиду. (Прес-служба Запорізької єпархії)
Кошовий отаман Петро Калнишевський був засланий в Соловки і посаджений там у «кам’яний мішок», в якому просидів 27 років свого довгого життя (помер у 112 років), імператрицею Катериною II. Нещодавно Україна відзначила 200 років із часу його смерті.
«Священна проституція»
Об’єднана археологічна експедиція двох університетів (Лондонський та Базиліката-Італія) після трьох років досліджень на території Помпеї зробила несподівані знахідки. Вчені відкрили тут залишки древнього храму племені самнітів, які поклонялися язичницькій богині Міфайтіс. Несподіванка полягає у тому, що до цього самніти вважалися гірськими племенами, а Помпея — виключно римським містом. Вчені ж знайшли докази того, що Помпея була заснована не римлянами, а самнітами за багато століть до катастрофічного виверження Везувію і мала високорозвинену самнітську культуру.
Богиня Міфайтіс вимагала неабияких жертв — кожна молода дівчина високого походження мала обов’язок певний час займатися у храмі так званою «священною проституцією». Цей обряд вважався посвяченням дівчат у справжніх жінок. («Telegraph»).
