Путін на варті інтересів Московської патріархії
Як повідомляє прес-служба Кремля, в листі президента РФ Президентові України Вікторові Ющенку, зокрема, сказано: «Йдеться сьогодні передусім про своєрідне трактування українською стороною подій нашої спільної історії, героїзацію воєнних злочинців, які співпрацювали з нацистами, розпочату в ряді регіонів України «війну» з історичними пам’ятками та похованнями радянських воїнів-визволителів, дискримінацію російської мови, що посилюється, діяльність, спрямовану на розкол Української православної церкви». (RISU)
Архієрейський Собор УПЦ Московського патріархату
21 грудня у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі на чолі з митрополитом Київським і всея Русі Володимиром Сабоданом відбувся Архієрейський Собор Української православної церкви, у якому взяли участь понад 50 архієреїв. Розглядалися основні церковні події року, що минає; митрополит Володимир окреслив коло проблем, які стоять перед Церквою у 2008 році. Голова канонічно-богословської комісії УПЦ, ректор Київської духовної академії та семінарії єпископ Бориспільський Антоній, що очолював робочу групу з підготовки змін до діючого статуту УПЦ, доповів про зроблену роботу. Доповідач обґрунтував необхідність внесення змін до статуту, прийнятого ще 1990 року. Після довгої дискусії з цього питання Собор ухвалив рішення дати можливість єпископам внести свої пропозиції щодо статуту і представити нову редакцію з урахуванням цих пропозицій у держоргани для реєстрації. Неодноразово підкреслювалося, що пропоновані зміни не стосуються статусу УПЦ як самокерованої частини Московського патріархату. Особливо цікаво те, що Архієрейський Собор УПЦ МП прийняв особливу резолюцію «з приводу діяльності відомого Валерія Каурова», засвідчивши «від повноти Української православної церкви», що діяльність так званого «Союзу православних громадян» (СПГ) не має стосунку до Церкви, а Кауров не має ніякого права висловлюватися від імені Церкви... «Більш того, — говориться в соборному документі, — ми засвідчуємо, що окремі дії та висловлювання Каурова спрямовані проти Української православної церкви і шкодять її рятівній місії в суспільстві». Українські архієреї Московського патріархату засудили і так зване політичне православ’я, яке супроводжується внесенням у церковну огорожу політичних лозунгів. Маються на увазі «імперські» лозунги, пов’язані з приниженням української державності, запереченням права українського народу на свою помісну церкву, а також втручання московських політичних сил у життя УПЦ МП. У резолюції визнається деструктивним втручання в церковне життя України «політичних та навколоцерковних суспільно-політичних організацій, у тому числі зарубіжних, які підтримують антицерковну діяльність пана Валерія Каурова і його поплічників». Під цими «зарубіжними організаціями» Собор мав на увазі однойменний кауровському російський «Союз», від імені якого найчастіше виступає Кирило Фролов, та Інститут країн СНД, очолюваний російськими політиком Костянтином Затуліним, котрий донедавна був персоною нон грата в Україні. («Патриархия.ru», Портал.Credo.ru)
Кримські татари підтримують Київський патріархат
Муфтій мусульман Криму Еміралі Аблаєв виразив солідарність із православним Київським патріархатом. Він заявив, що його вихід із Міжконфесійної ради Криму «Світ — дар Божий» був зумовлений саме тим, що в цю раду не було прийнято як співголову єпископа Київського патріархату Климента. Муфтій мусульман Криму висловив стурбованість також тим, що протягом восьми років із різних причин не вирішується питання виділення земельних ділянок під будівництво мечетей: Сімферопольська міськрада знову відмовилася ухвалювати остаточне рішення щодо виділення землі для соборної мечеті, хоча раніше дозволила збір відповідних документів. («Мир религий»)
Новий історичний виток
«...Сьогодні Путін регулярно відвідує церкву й носить натільний хрест. Він побував у святині Єрусалима і в російському монастирі на горі Афон. Нещодавно Путін сприяв укладенню домовленості, що поклала кінець розколу між РПЦ і «конкуруючою організацією» — емігрантською Російською церквою, створеною на Заході після 1917 року. Сьогодні дві третини росіян вважають себе православними — ця цифра приблизно вдвічі перевищує аналогічний показник на 1991 рік, коли розпався СРСР. Із даних соціологічних опитувань випливає, що більшість ототожнює себе з Церквою з міркувань націоналізму. Згідно з недавнім опитуванням, лише 4% респондентів сказали, що вбачають у православ’ї джерело етичних цінностей. Тісні відносини між Церквою та державою в багатьох аспектах відроджують відносини, що існували до революції 1917 року, коли царизм проголошував ідеї «православ’я, самодержавства й народності». Сьогодні в Росії немає царя, а її конституція свідчить, що Церква відділена від держави. Але Путін все більше набуває статусу, подібного до царського, а патріарх та інші прибічники вихваляють президента як «національного лідера», наділеного майже містичним правом на правління протягом невизначеного терміну. Цей альянс сягає корінням у радянський період російської історії, коли правив «цар» Сталін, а КДБ переслідував священнослужителів-дисидентів і обсипав милостями тих, хто лояльно ставився до держави (Сталін навіть наказав видати архієреям полотна на нижню білизну!). КДБ завербував багатьох представників духовенства як агентів або інформаторів. Люди, які працювали в архівах КДБ, кажуть, що серед агентів був і нинішній патріарх Алексій II. Скептики говорять: «У нашого патріарха й нашого президента біографія однакова: обидва вони з однієї фірми — з КДБ». (InoPressa, Ендрю Хіггінс)
Архієпископ Кентерберійський «викриває» Переказ
У передріздвяні дні голова Англіканської церкви (державна церква Англії) доктор Ровен Вільямс заявив, що докази існування волхвів практично відсутні й тому абсолютно неможливо довести, що їх було троє і що вони були королями. Він нагадує, що єдина згадка про мудреців зі Сходу — але і та досить туманна — зустрічається у Євангелії від Матвія. Там лише говориться, що вони були астрологами, мудрецями, священнослужителями звідкись з-поза меж Римської імперії: «Це дуже схоже на легенду». Можливо також, що у хліві не було ослів і волів. Остаточним «ударом» по традиційній різдвяній історії стало нагадування доктора Вільямса про те, що, згідно з багатьма вказівками, Ісус народився зовсім не у грудні: «А Різдво почали святкувати в цей час, тому що воно збігалося з зимовими дохристиянськими святами». ( «Daily Telegraph»)
Мусульмани й iнтернет
У Москві відбулася конференція «Інтернет у житті мусульман сучасної Росії». Там виступили відомі політологи, вчені, економісти, мусульманські діячі. На думку депутата IV скликання Державної Думи РФ, визначного російського політичного діяча, ісламського публіциста Шаміля Султанова, наступні п’ять—сім років будуть дуже складними для країни, і треба бути готовими до цього. «Ключова проблема для мусульман — відтворювання мусульманської свідомості в Росії. Наші ЗМІ не мають бути замкнуті на себе, на внутрішні проблеми, особливо на релігійному полі. Сьогодні ж серед провідних ЗМІ майже немає людей, які позиціонують себе як мусульмани. Водночас у країні очевидний клерикальний нахил у бік православ’я. Ісламським ЗМІ слід виходити за межі інформаційного гетто», — сказав мусульманським журналістам Олександр Солдатов, головний редактор «Порталу». Було також запропоновано ввести премію для ісламських інтернет-ресурсів, відзначати досягнення в певних номінаціях, таких як «мусульманський лідер року», «мусульманка року», «політик року». Сьогодні ж російські мусульмани поступаються у впливі не лише православним, але й іудеям і протестантам. (IslamNews)
