Подарунок на день народження
16 квітня католицька церква відзначила 80-річчя Папи Римського Бенедикта XVI, а також дворічного його понтифікату. Під час святкового сніданку в Апостольському палаці, кардинали Римської Курії піднесли Понтифіку подарунок — 100 тисяч євро. Презентуючи цей подарунок, Кардинал Анжело Содано, декан Колегії кардиналів, попрохав Папу використати гроші на підтримку християн, які мешкають на Святій Землі. Пізніше особистий секретар Папи повідомив по радіо Ватикану, що отримані гроші підуть на допомогу віруючим і церквам у Святій Землі, а також у Африці і в інших регіонах, які цього потребують.
Академіки проти вивчення окремих релігій у школах
Громадська рада при міністерстві освіти і науки РФ пропонує обмежитися викладанням у школах Росії єдиного курсу «Релігії світу» — за підручником, спеціально розробленим Російською академією наук (РАН). Голова Громадської ради, академік РАН Олександр Чубар’ян у інтерв’ю газеті «Гудок» заявив, що «Росія — багатоконфесійна держава і тому потрібно домагатися того, щоб викладання не сприяло розколу між учнями, оскільки їхні батьки можуть дотримуватися різного віросповідання або взагалі бути атеїстами». За словами ректора Інституту проблем освітньої політики «Эврика» Олександра Адамського, вже до серпневої щорічної наради міністерство повинно відпрацювати текст угоди між релігійними та міжрегіональними організаціями з питання викладання «Релігій світу». На думку Адамського, «викладання однієї конфесії повинно бути виключене, а викладання основ православної чи ісламської культури можливе лише на факультативній основі, за добровільним принципом або за межами світського навчального закладу, наприклад у недільних школах». (Интерфакс-религия)
«Переживаємо радісну й урочисту хвилину»
Такими словами окреслив важливість події, яка відбулася 16 квітня 2007 року в Українському католицькому університет,і Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Великий канцлер УРУ. У цей день у актовому залі УКУ було проведено інавгурацію о. Д-ра Бориса Гудзяка, якого 13 січня 2007 року Сенат УКУ обрав ректором університету на нову каденцію. Інавгураційні урочистості розпочалися Архієрейською Божественною Літургією о 12.00 в каплиці УКУ. Літургію очолив Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), архиєпископ Львівський. Відтак на святкуванні о 16.00 голова Сенату УКУ Преосвященний Владика Гліб (Лончина) представив рішення сенату про обрання ректора. У своєму слові владика розповів про процедуру, згідно з якою відбувалися вибори, та коротко представив їх результати. Після цього Великий канцлер УКУ Блаженніший Любомир виголосив вітальне слово. «Цей Український католицький університет, вимріяний через довгі десятиліття, є у своєму існуванні ще дуже молодим. Та бачимо, що хоча він не багато років існує, вже починає вимальoвуватися певна традиція, певна процедура, як така інституція має діяти. Сам факт цього сьогоднішнього зібрання вказує на наше бажання оцю установу зробити подібною до аналогічних установ по цілому світі, — зокрема наголосив Предстоятель УГКЦ. А тоді продовжив — інавгурація сама у собі є запевненням продовження життя. Ми є свідками, що ця інституція дивиться вперед, живе, розвивається. Одним словом, ми є свідками динамізму цієї інституції і тим самим динамізму нашої Церкви». Опісля свою інавгураційну лекцію виголосив о. Д-р Борис Гудзяк. У промові ректор УКУ представив підсумки діяльності навчального закладу впродовж першої каденції та плани розвитку університету на наступну каденцію (2007—2012 рр.). Як відтак пояснив численним учасникам торжества перший проректор УКУ Мирослав Маринович, ректор, представляючи своє бачення перспектив розвитку інституції, хотів почати розмову зі спільнотою УКУ та гостями, які представляють різні навчальні заклади Львівщини й інших регіонів про майбутній розвиток університету та щоби в подальшому отримати відгук на свою візію. (Департaмент інформації УТКЦ)
Католікос зустрічається з арабами
Як стало відомо, Католікос-патріарх Усієї Грузії Ілія II уперше здійснив дружній візит до арабських країн. Це перший у історії візит глави Грузинської православної церкви до арабських країн, а також перший у історії випадок, коли діячі християнської та мусульманської релігій здійснили спільний візит до ісламських держав. Йдеться про те, що Ілія II відвідав Кувейт і Бахрейн разом із головою Управління мусульман Кавказу, головою Вищої релігійної ради народів Кавказу Шейх-уль-ісламом Аллахшукюром Паша-заде. Поїздка до арабських країн «переслідувала одну важливу мету — духовне зближення країн Кавказу з Кувейтом і Бахрейном». У Кувейті відбулися зустрічі з вищими посадовими особами цієї арабської країни — еміром, принцом, спікером Національної асамблеї, прем’єр-міністром, міністром юстиції, міністром ісламських справ. У Бахрейні він був прийнятий монархом і членами уряду Бахрейна. У ході цих зустрічей обговорювалися питання розвитку співпраці Грузії з Кувейтом і Бахрейном, а також роль релігій у цьому процесі. Предстоятель Грузинської Церкви повідомив журналістам, що кувейтська сторона «висловила зацікавленість ресурсами мінеральної води в Грузії, а також відомим бальнеологічним курортом у Цхалтубо». (ENI)
Зустріч у Равенні?
У день 80-річчя Папа Римський Бенедикт XVI зустрівся з митрополитом Пергамським Іоаннісом Зізіуласом, який привіз вітального листа від Патріарха Константинопольського Варфоломея I. Вселенський православний Патріарх пропонує Папі зустріч, яка могла б відбутися 7-15 жовтня в італійському місті Равенна. Передбачається, що ця зустріч стане воскресінням робочої сесії католицько-православної комісії з питань богословського діалогу. Як повідомляє Константинопольський патріархат, на зустрічі в Равенні будуть присутні представники всіх православних церков. Бо, як сказав митрополит Іоанніс Зізіулас, «у нас у всіх одна й та ж віра, і ті ж традиції. Найбільш важливим питанням, яке нам необхідно вирішити на зустрічі в Равенні, є питання верховенства єпископа Риму, тобто роль Папи в сучасному християнстві». («Zenit»)
Дієта для спасіння Далай-лами
Тибетці, які мешкають у штаті Дхарамсала, зобов’язалися уникати протягом року невегетаріанської їжі, присвятивши цей акт довголіттю свого духовного лідера Далай-лами. У заяві тибетців із Дхарамсала говориться, що тибетці збираються також відійти від участі в бізнесі, який займається купівлею-продажем невегетаріанських продуктів на один рік (з 11 квітня 2007-го до 2 лютого 2008-го). Раніше парламент Тибету у вигнанні повідомив, що 2007 рік є одночасно «і сприятливим, і грізним», особливо, для Далай-лами. У зв’язку з цим прем’єр-міністр Тибетського уряду у вигнанні Самдонг Рінпоче заявив, що для запобігання несприятливим впливам на Далай-ламу тибетці протягом року проводитимуть особливі молебні і поститися. («Религия и СМИ»)
Грузинський патріарх закликає зберегти самшит
Грузинська патріархія та міністерство охорони довкілля почали спільну кампанію з порятунку грузинського самшиту, який у Грузії традиційно замінює вербу при святкуванні Вербної неділі. Міністерство посилило санкції за незаконне рубання самшиту, а патріархія створила саджанцеве господарство, в якому вирощуватиметься це цінне дерево. (Патриархия.ru)
«Пам’ятна дата»
Як повідомляє «Русская линия» в розділі «Цей день у Російській історії», навесні 1908 року відбулися установчі збори Київського клубу російських націоналістів. Першим головою клубу став цензор Олексій Сидоров. Секретар клубу Дворжицький згодом згадував: «Усвідомлюючи, що пережитий Росією бурхливий революційний рух був переважно виявом національної боротьби, боротьби інородчеського світу з російським народом за державні права в країні, засновники клубу дійшли до усвідомлення необхідності створити таку позапартійну організацію, яка, з одного боку, пробуджувала б у російських людях національне почуття і поглиблювала б їхню національну самосвідомість, ведучи пропаганду ідей російського націоналізму, а з іншого боку, об’єднувала б як позапартійних діячів, так і діячів різних правих і помірних партійних організацій навколо національного гасла про панівне в державі становище російського народу». Коли 1908 р. Сидоров був переведений на службу до Московського цензурного комітету, новим головою Клубу був обраний професор Київського університету Чернов. Клуб зіграв велику роль (особливо на початковому етапі) в консолідації російської національної еліти матері міст руських — стародавнього Києва.
