Спільна заява Папи Бенедикта ХVІ і патріарха Варфоломія І
30 листопада першоієрархи Католицької та Православних церков звернулися зі спільною заявою до християн світу. У заяві, зокрема, говориться: «Братська зустріч, яку мали ми, Папа Римський Бенедикт XVI і Вселенський Патріарх Варфоломій I, є справою Божою і, в деякому розумінні, даром, що виходить від Нього. Ми дякуємо Дарувальникові всякого блага, який ще раз дозволив нам відчути себе братами. Хай стане наша зустріч знаменням і стимулом для всіх нас!». У спільній заяві, зокрема, говориться: Ми пригадали з вдячністю наших поважних попередників, які показали світові невідкладний характер єдності Церков і проклали шлях, за яким прийдемо до єдності через діалог, молитву і наше повсякденне церковне життя. Папа Павло VI і Патріарх Афінагор I побували паломниками в Єрусалимі, де Ісус Христос помер і воскрес заради спасіння світу, зустрілися знову тут, у Фанарі (Стамбул), і в Римі. Вони передали нам «Спільну Заяву», в якій підкреслюється, що справжній діалог любові «повинен корінитися в повній відданості одному Господові Ісусу Христу і у взаємному пошануванні їхніх власних традицій»...
Що ж до стосунків між Церквою Риму і Церквою Константинополя, то ми не можемо забути офіційний церковний акт, яким було піддано забуттю старі анафеми, які справили в минулому негативний вплив на відносини між нашими Церквами. Ми спонукаємо наших віруючих зіграти активну роль у цьому процесі своїми молитвами і вчинками...
Ми не можемо ігнорувати наростання секуляризації, релятивізму та нігілізму, особливо в сучасному західному світі. Все це потребує оновленого і сильного проповідування Євангелія, адаптованого до сучасних культурних тенденцій. Ми повинні зміцнити нашу співпрацю і наше спільне свідчення перед усіма народами.
Ми оцінили позитивно шлях до формування Європейського Союзу. Активісти цієї великої ініціативи хай не забудуть звернути свою увагу на невід’ємні права людини, особливо на право на релігійну свободу, яка є свідченням і гарантією поваги до будь-якої іншої свободи. У будь-якій об’єднуючій ініціативі повинні захищатися меншини з їхніми культурними традиціями та релігійними особливостями. У Європі, залишаючись відкритими до інших релігій і до їхнього внеску в цивілізацію, ми повинні об’єднати свої зусилля для збереження християнського коріння, традицій і цінностей — заради того, щоб внести свій вклад до цивілізації майбутньої Європи, до якості людських стосунків на всіх рівнях.
Католики і православні закликаються діяти спільно заради поваги до прав людини, всього людства, створеного за образом і подобою Божою, а також економічного, соціального й культурного розвитку. Ми заявляємо, що вбивство невинних в ім’я Бога ображає Його і людську гідність.
Глибоко в наших серцях є мир на Близькому Сході, де жив наш Господь, страждав, помер і воскрес, і де багато сторіч проживають наші християнські брати. Ми гаряче бажаємо відновлення миру на цій землі, вільного співіснування між різними її народами, між церквами і між різними релігіями. Тому й заохочуємо розвиток більш тісних зв’язків між християнами та міжрелігійний діалог, істинний і вірний, у перспективі боротьби проти будь-якої форми насильства та дискримінації.
Як релігійні лідери, ми вважаємо своїм обов’язком заохочувати й підтримувати всі здійснювані зусилля для захисту Божого творіння і для передачі наступним поколінням такого світу, в якому вони зможуть жити.
Ми вітаємо у Христі інших християн, запевняючи їх у тому, що ми молимося, і ми готові до діалогу і співпраці» (Підписано в Фанарі (Стамбул) 30 листопада 2006 року).
Кардинал Гузар про візит Папи Римського до Туреччини
Свою оцінку останнього закордонного візиту Римського папи Бенедикта XVI патріарх Любомир Гузар (УГКЦ) дав у інтерв’ю кореспондентові Бі-Бі-Сі під час перебування в Брюсселі: «Цей візит, я гадаю, дуже сміливий з боку Папи Римського. Сподіваюся, що він буде корисним — усупереч численним протестам. Відносини Католицької церкви з ісламом, мусульманським світом — це особлива сфера, яку необхідно розглядати не лише історично, але і з позиції сьогоднішнього дня. Ми існуємо в абсолютно новій ситуації, коли і всередині ісламу і всередині Католицької церкви відбуваються особливі духовні процеси. Одним із них є так званий фундаменталізм, відповідно до якого люди дуже дослівно, дуже вузько розуміють свою релігію і хочуть нав’язати її іншим — будь-якими можливими й неможливими способами»... Це явище, яке, на жаль, сьогодні дуже поширене в релігійних колах, не залишає надії на швидке й легке взаєморозуміння. Тут необхідний великий терпець, щоб один одного прийняти, щоб не було бажання нав’язати один одному свої релігійні погляди. Це дуже важка справа». Предстоятель УГКЦ висловив надію, що в міжрелігійному діалозі вдасться досягти взаєморозуміння, що стане величезним кроком уперед». (RICU)
Дні Києво-Печерської лаври у Франції
Цього року Свято-Успенська Києво-Печерська лавра відзначила свій 955-річний ювілей. У зв’язку з тим, що Лавра входить до списку пам’яток ЮНЕСКО, було вирішено провести дні Києво-Печерської лаври в Парижі, де розташовано квартиру цієї організації. 1 грудня духовна делегація, до якої ввійшли предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир, архієпископ Вишгородський Павло, духівництво, монастирський хор, поїхала до Парижа. Під час візиту члени духовної делегації відвідали багато місць у Парижі та інших містах, де зберігаються християнські святині — спільні для католиків і православних. У Парижі, в католицькому соборі Паризької Богоматері було відслужено молебень біля найбільшої святині християнства — тернового вінця Спасителя. У соборі Мадлен лаврська братія поклониться мощам святої рівноапостольної Марії Магдалини; в місті Шартр відвідає собор Нотр-Дам де Шартр, де зберігається покрив Пресвятої Богородиці та інше. До програми входила також поїздка на російське православне кладовище в Сент-Женевьєв-де-Буа. У всіх соборах, які відвідала делегація, хор братії виступив із програмою духовних співів. Монастир Києво-Печерської лаври приготував особливі подарунки соборам, які урочисто вручалися Митрополитом Володимиром. (Прес-служба УПЦ)
P.S. Зазначимо, що це перший екуменічний захід УПЦ (МП) такого масштабу і на такому рівні. Але чи не осудять свою ієрархію «ортодоксальні» братства?
Православні Португалії згадують геноцид українського народу
Наприкінці листопада в православній церкві cв. Пантелеймона міста Порту (Португалія) відбулося богослужіння, присвячене пам’яті людей, померлих в Україні під час геноциду 1932—1933 рр. Богослужіння очолив єпископ Іларіон (єпархія Іспанії та Португалії Вселенського патріархату). Владика звернув увагу віруючих на цей — безпрецедентний в історії людства — акт терору більшовицького режиму в Україні з метою знищення народу України. На богослужінні були присутні португальські, грецькі та українські громадяни — всі вони брали участь у акції «Запали свічку», виявляючи таким чином посмертну повагу до жертв сталінського режиму. У церкві було показано фотодокументи та інші матеріали, які висвітлюють цю трагедію українського народу. Акція «День пам’яті» загиблих під час геноциду була підготовлена при сприянні працівників Консульства України в Порту, консула України пана Красильчука і представників української Асоціації «Собор» у Португалії. (Сайт «Apologet»)
Папа незадоволений
Папа Бенедикт ХVI, повернувшись з Туреччини, висловив невдоволення («глибокий смуток») тією обставиною, що уряд Китаю, всупереч досягнутим раніше домовленостям, знову наполіг на хіротонії китайського католицького єпископа без угоди з Римським папою, як це має бути. Це вже третє посвячення католицького єпископа цього року без благословення Папи, внаслідок чого стосунки між Китаєм і Святим престолом ще погіршилися. (ENI)
