Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЦЕРКВИ СВIТУ

12 квітня, 2006 - 00:00

Ватикан поспішає

Останнім часом дещо пожвавилися церковні контакти між Ватиканом та Московською патріархією — кардинал Вальтер Каспер навіть заявив, що «в найближчі роки можливий візит папи до Москви». Москва однак поспішила, як завжди, розсіяти ці ілюзії: «Позиція нашої Церкви залишається незмінною. Зустріч предстоятелів двох Церков матиме сенс тільки в тому випадку, якщо вдасться прийти до реального взаємоприйнятного вирішення проблем, що стоять між церквами. Найбільш гострою є проблема прозелітизму католиків на територіях, які Московська патріархія вважає «своїми»», і проблема «експансіоністських дій греко-католиків щодо православ’я в Україні». У зв’язку з цим Відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату заявив: «Хотілося б сподіватися, що ми рано чи пізно прийдемо до взаєморозуміння з цих проблем, але час для надмірного оптимізму, на мій погляд, поки що не настав». Чергова жорстка позиція Москви є результатом певних подій на території України — це перенесення кафедри Української греко-католицької церкви зі Львова до Києва, а також співчутливі висловлювання Римського папи Бенедикта XVI у зв’язку з шістдесятиріччям Львівського собору 1946 року. (Московська патріархія, очевидно, чекає від Римської кафедри повного відречення від своєї української пастви, яка перебуває в складі Католицької церкви понад 400 років (— К.Г. ), тобто з того часу (1596), коли Москва навіть і не думала цікавитися православ’ям на землях Речі Посполитої).

Елладський архієпископ їде до Києва

Як повідомляє інформаційна служба УПЦ МП, глава УПЦ МП митрополит Володимир запросив предстоятеля Елладської Православної Церкви архієпископа Афінського і всієї Еллади Христодула відвідати Україну. Терміни візиту ще не визначено, однак відомо, що запрошення митрополита Володимира було з вдячністю прийнято. Нагадаємо, що Архієпископ Христодул вже відвідував територію України, супроводячи до Києва мощі святого апостола Андрія Первозванного і беручи участь у святкуванні 950-річчя Києво-Печерської Лаври. Виступаючи тоді на торжествах, він підтримав УПЦ, очолювану митрополитом Володимиром, якого Христолул назвав «істинним і єдиним охоронцем апостольського наступництва в Православній церкві України».

Запрошення архієпископа Христодула приїхати до Києва підтримала також українська влада. Наскільки можна зрозуміти з добре зашифрованих повідомлень ЗМІ України (повна «відкритість» нашої демократичної влади перевершує всі можливі межі), з цим візитом уряд пов’язує надії на якісь зрушення в справах розділеного православ’я України. Однак, якщо такі зрушення і будуть, то лише негативні — грецький архієпископ вже декілька разів заявляв, що «лікування розколів серед православних віруючих країни можливе лише на твердій основі священних канонів, оскільки всяке інше рішення виявиться явно нежиттєздатним». У перекладі світською мовою — очікується повна підтримка політики Московської патріархії. Це не є сюрпризом — у політичній «розкладці» Всесвітнього православ’я Христодул є союзником Московської церкви в її протистоянні з Константинопольським патріархом. Причиною є те, що Москву та Афіни об’єднують схожі претензії до Константинопольської архієпископії. Москва противиться довготривалим намірам Всесвітнього патріарха повернути Московську церкву в межі 1589 року, а головне — так чи інакше віддалити Українську церкву від впливу Москви, а Грецька церква перманентно «воює» зi Всесвітньою патріахією за так звані «нові землі» (історична суперечка) і за повну самостійність своєї церкви. Тому від візиту архієпископа Христодула до Києва нам нема чого чекати, окрім як чергового приниження «неканонічних» українських православних.

Візит до Ватикану

Як повідомляє британська газета «The Guardian», глава британської державної Англіканської церкви архієпископ Кентерберійський Раун Вільямс має намір нанести візит Римському папі Бенедикту ХVI — в послідовному прагненні подолати існуючі між двома церквами розбіжності. Однією із найбільш серйозних розбіжностей сьогодні є ставлення до гомосексуалізму; зокрема, Ватикан дуже несхвально поставився до висвячення в Америці англіканського єпископа-гея Робінсона. З цим не може примиритися також більшість віруючих Англіканської церкви — зараз там вирують пристрасті, що загрожують розколом. Той же ефект мають наміри дозволити жінкам носити сан єпископа Англіканської церкви. Ще один камінь спотикання — практика вінчання в Канадській англіканській церкві одностатевих пар, що категорично заперечує Католицька церква.

Тому зустріч у Ватикані двох християнських духовних лідерів не буде простою, всупереч тому, що серед протестантських церков світу саме Англіканська церква найбільш близька церкві Католицькій — догматами, обрядами, ієрархією управління.

Візити англіканських архієпископів до Ватикану для зустрічі з папами почалися 1966 року. Тоді це стало надзвичайною подією — першою зустріччю глав двох церков після того, як англійський король Генріх VIII розірвав — як виявилося, на чотири сторіччя — всі зв’язки з католицьким Римом (ХVI ст.). Британські ЗМІ до візиту свого архієпископа до Ватикану ставляться скептично. Так, «The Times» вважає, що будь-які домовленості неможливі, бо висвячення гея в єпископи суперечить не лише позиції Ватикану, але також переконанням англіканських віруючих. Тим часом, усупереч усім відмінностям між двома церквами, Римський папа Бенедикт послідовно проповідує «єдність у різноманітності», яка повинна зблизити християнські церкви — хоч би й не «під одним дахом». («the Guardian»)

Церква проти естрадного гумору

Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоієрей Всеволод Чаплін піддав рішучій критиці сучасних естрадних гумористів за їх зневажливі жарти на адресу Росії та російського народу. «Гумористи — це нова для нас, але кричуща тема і дуже серйозний виклик для всіх. Понад десять років у найбільш популярний час ми дивимося по телебаченню людей, які досить зневажливо відгукуються про наш народ і нашу країну», — заявив отець Всеволод у середу на пленарному засіданні Всесвітнього російського народного собору в Москві. За його оцінкою, сучасні російські гумористи — «це 20 людей, які 20 років говорять одне і те ж. Вони нудні і не виробляють ніякої нової думки». При цьому найбільш неприпустимим, за словами отця Всеволода, є той факт, що «про негативні сторони нашого життя вони говорять без любові, відсторонено — неначе вони зовнішні судді, які мають право судити наш народ... Більшість сьогоднішніх гумористів — це ситі задоволені собою люди, які чомусь вважають, що можуть 20 років одноманітно говорити про недоліки Росії». (Інтерфакс-Релігія)

Справи білоруські

З Бєларусі продовжують надходити повідомлення про репресії іноземних журналістів. Як пишуть журналісти Грузії, представники Центру релігійних досліджень Грузії, «нам інкримінували ст. 371, частину другу і порушили кримінальну справу за фактом тероризму!». Тим часом, вони прибули до Бєлaрусі для молитовної підтримки опозиції і прямо на Жовтневій площі в центрі Мінська були заарештовані. Після добового ув’язнення, допитів і погроз розстрілом єпископа Баптистської церкви Грузії Малхаза (Сонгулашвілі), протоієрея Василя Кобахідзе і директора Центру релігійних досліджень Ладо Гогіашвілі депортували на Батьківщину (після протестів МЗС і парламенту Грузії). До речі, це єдині грузини, яким чудом (або, як вони говорять — по волі Божій) вдалося потрапити до Мінська і побувати на мітингу білоруської опозиції. «Сьогодні перебування на території Бєларусі з грузинським паспортом вже сприймається владою як кримінал», — говорять представники Центру релігійних досліджень.

Опубліковано «Євангеліє від Іуди»

Текст «Євангелія від Іуди», що вважався безповоротно втраченим, уперше оприлюднено в четвер у Вашингтоні. Йдеться про папірус, датований III або IV сторіччям нашої ери, з якого випливає, що Іуда не зраджував Ісуса, а видав його римлянам на Його ж прохання. Це євангеліє належить до так званих «апокрифічних» євангелій, яке не визнає жодна християнська церква. («Мир религий»)

Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: