Після облави російських силовиків минулого тижня було заарештовано 23 особи, усім їм закидають причетність до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яка в РФ визнана терористичною (у більшості країн світу, зокрема в Україні - ні). Кількість дітей кримських політв’язнів в один день збільшилась на 55, ще троє мали от-от народитися. Власне, 2 квітня дружина одного із затриманих, Іззета Абдуллаєва, народила доньку. Тепер без батьків загалом виховується 167 дітей.
На черговій зустрічі Київської Кримської солідарності у Кримському домі якраз збирали допомогу родинам політв’язнів. Крім цього, можна було почути розповіді людей, яких масові обшуки зачепили безпосередньо, і подивитися документальний фільм «Ціна анексії – життя», котрий журналісти hromadske.ua знімали в Криму до п’ятої річниці окупації. Підтримати політв’язнів прийшли десятки людей: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, а ще - кримські татари, українці, яким довелося виїхати з півострова, і просто небайдужі люди.
«ДЛЯ СИНА РЕМЗІ Є ГЕРОЄМ»
У Ремзі Бекірова, якому інкримінують організацію терористичної діяльності, троє дітей. Його дружина Халіде розповідає, що на даний момент зв’язку з Ремзі вона не має, усю інформацію отримує від адвоката Едема Семедляєва.
«Оскільки для нас, 23 дружин, зараз все це нове, ми нічого не знаємо: як, куди, до кого звертатися, кому писати заяви, то нам допомагають адвокати, які нас консультують», - розповідала Халіде БЕКІРОВА, яка під час зустрічі Київської Кримської солідарності вийшла на зв’язок із присутніми скайпом.
Ремзі - історик за освітою і покликанням, закінчив Таврійський національний університет у Сімферополі. Також він вів активну громадську діяльність, за тиждень до арешту отримав прес-карту інтернет-видання «Грани.Ру» і пишався цим. «Зранку, поснідавши, чоловік, як правило, хапав ключі від машини і біг на черговий суд або обшук, висвітлювати якісь інші події в Криму, - згадує Халіде. - Ми з дітьми вже звикли до того, що наш тато такий активний діяч, журналіст. І наш 9-річний син днями сидить і каже: «Мамо, давай я теж піду знімати суди, як тато». Для нього Ремзі є героєм, прикладом, він дуже хоче бути схожим на нього, хоче стати таким самим журналістом, який висвітлює те беззаконня, яке сьогодні відбувається в Криму».
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
ПОШУКИ АРЕШТОВАНИХ
Адвокат Едем СЕМЕДЛЯЄВ наразі знаходиться в Ростові-на-Дону, де тривають суди над іншими незаконно ув’язненими кримчанами (звинувачення ті самі - участь у діяльності «Хізб ут-Тахрір») і де перебуває частина арештованих наприкінці березня.
Так званий «Київський районний суд Сімферополя» минулого тижня арештував усіх затриманих до 15 травня, незабаром їх вивезли з півострова. Захисникам вартувало великих зусиль з’ясувати, де знаходяться 23 затримані людини. 19 осіб, яких звинувачують в участі в діяльності терористичної організації, тримають у СІЗО міста Шахти і Таганрога, у слідчих ізоляторах №1 і №5 Ростова. Ще четверо перебувають у СІЗО №4, це так званий слідчий ізолятор ФСБ, цих людей звинувачують в організації діяльності терористичної організації.
Місце знаходження Едема Яячікова, вдома в якого теж проводили обшук 27 березня, станом на 2 квітня було невідоме. «Через два дні (після обшуків. - Ред.) від члена Колегії адвокатів мені стало відомо, що один зі слідчих ФСБ повідомила йому в особистій розмові, що Едем також пійманий, знаходиться в ФСБ і з ним ведуться роботи з вияснення, звідки начебто люди дізнались про обшуки, - поділився Едем Семедляєв, який поспілкувався з гостями Київської Кримської солідарності скайпом. - Після цього я одразу приїхав до ФСБ, однак цю інформацію мені ніхто не підтвердив, я подав заяву на гарячу лінію ФСБ, до «прокуратури Республіки Крим». Дружина Едема на другий день після його зникнення, 28 березня, подала заяву про викрадення людини. Ми дуже непокоїмось за життя та здоров’я Едема».
«ЦЕ НЕ КРИМСЬКА ІСТОРІЯ, А ВЖЕ ФЕДЕРАЛЬНА»
Російський журналіст Антон НАУМЛЮК, який кілька років висвітлює політичні процеси в Криму, розмірковує щодо причин облави, яку називають найбільшою за час анексії півострова. «По-перше, на мій погляд, є раціональні задачі, які вирішуються цією справою. Наприкінці минулого року змінився керівник управління ФСБ (у Криму. - Ред.), і новій людині зараз потрібна велика красива терористична справа», - зазначає Антон.
Інший важливий момент - усі арештовані є учасниками громадського об’єднання «Кримська солідарність», яке поширює інформацію про злочини російських силовиків і допомагає родинам політв’язнів. За словами Наумлюка, «Кримська солідарність» зараз дійшла до такого рівня розвитку - інформаційного, організаційного, логістичного - що стала являти пряму загрозу розповсюдженню російського впливу в Криму.
Журналіст акцентує, що всі документи щодо проведення спецоперації 27 березня, підписані у Москві, першим заступником начальника слідчого управління ФСБ Російської Федерації, з 30 учасників слідчої групи лише частина з Криму. «Це не кримська історія, а вже федеральна, на відміну від інших справ, які були раніше», - резюмує Антон Наумлюк.
«НЕМОЖЛИВО ПЕРЕСАДЖАТИ ВСІХ»
Чергова хвиля репресій не вплинула на «Кримську солідарність» практично. Антон Наумлюк коментує: «Кримська солідарність» - це вже вибудувана роками система роботи і в інформаційній сфері, і в юридичній. Тож так само, як вона працювала до цих затримань, вона і продовжує працювати. Нема трьох громадянських журналістів – затримали навчених стрімерів, то на їх місце прийде ще десять. Людей, залучених у роботу «Кримської солідарності», стільки, що неможливо пересаджати всіх».
Але, звісно, психологічно масові арешти справляють гнітюче враження. «Знаю, що активістам, які продовжують працювати (в «Кримській солідарності». - Ред.), і тим, хто працює з родинами і є непублічним, і нам, журналістам, які роками спілкуються з багатьма із затриманих, було доволі важко пережити настільки масові арешти, - зауважує Наумлюк. - Коли розумієш, що ніщо не утримає від того, щоб затримати 23 людини, а завтра – 50, а потім – 100, важко не втратити мотивацію. Тож у психологічному сенсі це був важкий крок, але у практичному нічого не змінилось».
Днями пройшло чергове засідання «Кримської солідарності», і, за словами журналіста, усе було як зазвичай: активісти обговорили проблеми, адвокати відзвітувались по справах, які ведуть, родичі затриманих розповіли, чи виходить поспілкуватися з в’язнями, спланували наступний місяць роботи спільноти. Головна відмінність - родин, які потребують допомоги, стало на пару десятків більше.
«СВОЇМИ ЛИСТАМИ ВИ ЗАХИЩАЄТЕ УВ’ЯЗНЕНИХ»
Перша зустріч Київської Кримської солідарності, ще у 2017 році, була присвячена заступникам Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу, яких за сприяння президента Туреччини Ердогана незабаром вдалося визволити. На зустрічі на підтримку жертв масових арештів Ільмі-ага наголосив, що зараз завдання України - робити так, щоб в інформаційному потоці тема Криму була на першому плані.
«Задача ЗМІ – правдиво відображати те, що відбувається в Криму, і незалежно від того, як закінчиться виборча кампанія, позиція України в цьому питанні не повинна змінитися. Розміняти Крим на Донбас не можна в жодному випадку, їх треба розглядати разом, вирішувати ці питання разом», - підкреслив Ільмі УМЕРОВ.
Між тим, кожен із нас може зробити щось на підтримку жертв репресій у Криму. Наприклад, Антон Наумлюк радить переказувати кошти організації «Бізім Балалар», яка займається допомогою дітям арештованих кримських татар-мусульман. Також, оскільки майже всі українські політв’язні з Криму знаходяться в колоніях і СІЗО, підключених до системи «ФСИН-письмо», їм можна написати листа - російською мовою і без політичних закликів.
«Крім психологічної підтримки, яку дають ці листи, увага з-за кордону до ув’язнених у колоніях та ізоляторах є маячком, що за цією людиною спостерігають, і не треба її бити зайвий раз, утискати, бо приїде консул, почнуться міжнародні заяви, главк вимагатиме пояснень від начальника колонії, а нікому таких проблем не треба, - додає Наумлюк. - Тож своїми листами ви зокрема захищаєте ув’язнених від якогось тиску, поки вони знаходяться у руках російських силовиків».
