Коментуючи ситуацію спеціально для «Дня», Сергій Пачесюк, зокрема, сказав: «Про тимчасову «консервацію» цін ми домовилися з трудовим колективом на профспілковій конференції, яку провели напередодні запровадження нових тарифів. Водії, інженери, техперсонал — усі погодилися затягнути паски і піти назустріч пасажирам. Звісно, економісти перед тим усе прорахували й довели до відома колективу свої викладки. Основною підпорою нам стали дві автостанції в Черкасах, які є власністю нашого АТП. Ось уже два роки поспіль вони дають нам щомісяця близько 10 тис. грн. чистого прибутку. Завдяки цьому нам вдалося «відмінусувати» від вартості квитка близько 25% усіляких станційних зборів. Решту 25% колектив вирішив виділити зі своєї кишені — шляхом «замороження» на місяць власної заробітної плати. Таким чином ми «знешкодили» 50%, на які мали вирости ціни на квиток. Сутужно? Так. Нестабільно? Так. Зате ми не закрилися, як це зробили деякі АТП Харкова, Одеси та інших міст, де сліпо виконували вказівки згори. Як би там не було, а ми працюємо, і обсяги пасажироперевезень маємо ті самі, що й до подорожчання».
Сергій Пачесюк запевнив, що принаймі ще протягом місяця на його автостанціях діятимуть старі ціни: «Допоки мине бум. А далі побачимо. Якщо й будемо підвищувати тарифи, то підходитимемо до справи диференційовано».
Міністерство транспорту цього разу до «черкаської ініціативи» прислухалося. Встановлено граничні тарифи (6,6 коп. за км), що дозволяє автотранспортним підприємствам вирішувати: встановлювати високі ціни й ганяти шляхами України напівпорожні автобуси, марно очікуючи в майбутньому пасажира з тугим гаманцем, чи, можливо, самим затягнути паска, залишивши на якийсь час прийнятні ціни, зате в кінцевому підсумку не втратити пасажира реального, який готовий платити хоч і не багато, зате сьогодні. Черкаські автотранспортники чинять саме так.