Хвиля скорочень бюджетного фінансування докотилася і до Міністерства освіти та науки. За словами першого заступника міністра Інни Совсун, Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді скоротити витрати МОН на суму близько 650 мільйонів гривень. Спочатку скорочення планувалося на 712 мільйонів гривень. «Пропонується, щоб всі видатки на середню освіту йшли у вигляді освітньої субвенції через Міністерство освіти і науки з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів. Йдеться про дуже значну суму — приблизно 44 мільярди гривень (але за підрахунками Мінфіну це лише зарплати, у пізнішій версії наче планували додати ще інші шкільні видатки). З одного боку, це гарантуватиме фінансування шкіл по всій країні на мінімально визначеному рівні (при цьому зберігається можливість дофінансування з місцевих бюджетів), з другого боку — це дуже централізує систему й означатиме, що необхідно буде суттєво збільшити апарат МОН для виконання цих функцій», — наголошує Інна Совсун.
Навіть якщо зберігається можливість дофінансування витрат на освіту з місцевих бюджетів, то де гарантії, що такі додаткові кошти знайдуть у кожному місті чи селі. А тим часом активно поширюються версії — на чому саме буде економити МОН? Як варіанти — відправляти вчителів у неоплачувані відпустки, закривати малокомплектні школи тощо. Ці версії нам озвучили помічники одного із заступників міністра. Та поки що Кабмін не визначився, на яких саме статтях витрат будуть економити. А названа цифра у 650 мільйонів — не остаточний варіант.
На чому точно заощадить МОН у науковій сфері, «Дню» розповів Максим Стріха, радник міністра освіти та науки, головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України: «Планують дуже болісні скорочення, при чому у сфері науки вони ще болючіші, ніж в освіті. Наукові статті витрат МОН, зокрема ті, що переходять від ліквідованого Держагенства з питань науки, інновацій та інформатизації, буде скорочено удвічі. Це означає фактичне припинення наукових проектів з метою створення новітніх технологій, це майже паралізує роботу державного фонду фундаментальних досліджень, різко обмежує можливості для міжнародної наукової співпраці. Звичайно, ніхто не радий таким скороченням, єдине, що ми розуміємо: держава справді опинилась у страшній ситуації, коли йде відкрита агресія з боку Росії. І зараз моя надія, що наші західні партнери більшою мірою зрозуміють проблеми, що перед нами постали. Очевидно, якийсь лобізм щодо України має бути, бо повною мірою профінансувати наші військові видатки без скорочення і різання по-живому інших статей витрат не можна. Але й не фінансувати витрати на армію — це означає, що далі політику будемо визначати уже не ми, а російські окупанти».
