У минулих номерах «День» уже писав, що на передодні Нового року до самого великого в світі земляного укріплення — «Київської фортеці» — підігнали спецтехніку й порівняли із землею три будівлі середини ХIХ століття. Серед них був єдиний військовий телеграф, що зберігся в оригіналі, навколо якого, власне, і піднявся шум. Незабаром на місці архітектурних пам’яток повинен з’явитися черговий житловий комплекс. Наскільки були правомірними дії забудовників з’ясовувала спеціально створена при Київській міській адміністрації комісія. Днями вона опублікувала свої попередні висновки. Як з’ясували чиновники, насправді-то, телеграфу не було взагалі...
«Споруди на вул. Рибальській, 24/16 не є пам’яткою культурної спадщини, — заявив заступник голови КМДА Віталій Журавський, — але межують із пам’яткою архітектури національного значення — вежею №5 «Київської фортеці», яка розташована на вул. Рибальській, 22». Також, на думку членів комісії, будівлі, які «прибрали» забудовники, насправді — господарські забудови. Одна з яких, колишня військова казарма, колись належала Міністерству оборони.
Один із доказів, якими оперували члени комісії, — це те, що фотографій телеграфу датованих пізніше 2004 року в архівах немає. А ось куди поділася будівля, на думку чиновників, варто спитати в екс-мера столиці Олександра Омельченко. Мовляв, рішення про видачу земельної ділянки приймала Київрада колишнього скликання.
Директор музею «Київська фортеця» В’ячеслав Кулініч упевнений, що посилання на Міністерство оборони безпідставне. Адже, по-перше, у документах міністерства пам’ятки архітектури вважаються звичайними будівлями. «Тому й з’являється юридична можливість ламати, забудовувати й продавати пам’ятки архітектури, — обурюється Кулініч, — Міністерство оборони взагалі не мало права продавати ці будівлі. Адже їх їм давали в користування, а права власності вони не мали».
Проте причетність міністерства не головне, що дивує В’ячеслава Кулініча. Бентежить його той факт, що пам’ятка архітектури, телеграф, який він бачив 28 грудня, зник, на думку міської комісії, ще 2004 року... «Напередодні я бачив цей телеграфний сарай і можу дати юридичні свідчення», — зазначає директор музею. У відповідь на це члени комісії лише пояснили, що спираються на офіційні документи. А раз не було фотографічних доказів, не було й телеграфу.
До речі, як тільки розлетілася новина про вандалізм у «Київській фортеці», на місце випадку виїхав начальник Головного управління КМДА охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко. І тоді він заявив журналістам: «Зруйнований перший в царській імперії військовий телеграф». Нині ж чиновник, який, до речі, також входить до комісії, відмовився від своїх слів. Мовляв, коли він приїхав у музей, будівля телеграфу вже була зруйнована. «Я, звичайно, міг помилитися, — розповідає Кухаренко, — як роздивитися то ця чи інша споруда?»
«П’ята фортеця має комплекс з інших будівель, у тому числі й телеграфного сараю. Чому саме про нього йдеться? Тому, що коли його будували, із цегли виклали дату будівництва, — розповідає В’ячеслав Кулініч і демонструє фотографії, де на фасаді будівлі чітко видно дату — 1887 рік. — А сфотографувати телеграф мені просто не спадало на думку».
Куди насправді подівся телеграф і що робити з цією ситуацією далі — запитання не з легких. Члени комісії обіцяли оголосити остаточні результати розслідування найближчими днями. Проте вже за попередніми висновками можна приблизно уявити якого змісту вони будуть. Єдина надія для колективу музею — київська прокуратура, яка також взялася розслідувати «музейну» справу.
А поки члени комісії стверджують, що зараз біля «Київської фортеці» припинили будь-які будівельні й ремонтні роботи. Хоча, за словами В’ячеслава Кулініча, екскаватори продовжують рити землю у всю силу, а припинили цю сваволю тільки перед приїздом журналістів. Директор «Київської фортеці» вважає, що таким чином забудовники знищують докази, що залишилися.
До речі, щоб розпочати будівництво поблизу історичної зони забудовникам необхідно провести на цій території археологічні розкопки, чого, природно, у цьому випадку не зробили. «Якщо ми з вами дозволимо, що цей інцидент зійде з рук, то вже завтра будемо жити серед звичайного житлового масиву, — розповідає В’ячеслав Кулініч. — В цьому місці заплановано побудувати чотири багатоповерхові будинки. Один на 18 поверхів і три на 25. Вони масивніші, ніж дзвіниця Києво-Печерської лаври. Так і це тільки початок масової забудови Печерського району».
У справі «Київської фортеці» дуже багато незрозумілого. Як голки в стозі сіна таємниче зникають три пам’ятки архітектури ХIХ століття. Якщо міркувати розсудливо, нехай навіть виявиться, що насправді телеграф знесли ще кілька років тому, а зараз пала покинута військова казарма, чи варто спотворювати черговим хмарочосом таке історично важливе місце як «Київська фортеця»?
