Софія Київська для багатьох — місце з неймовірною енергетикою і при цьому затишне. Тут не завжди багатолюдно, але цим пам’ятка і приваблює. Картинка, як до Софійського собору щодня йдуть люди на церковну службу, якось не вписується в загальну атмосферу на території заповідника. Але відтепер буде саме так.
Двічі на день у Трапезній колишнього монастиря відбуватимуться богослужіння Української православної церкви Київського патріархату. Таке рішення днями прийняло Міністерство культури — виконуючи доручення прем’єр-міністра та реагуючи на звернення УПЦ КП, щоб уряд дозволив проводити служби у заповіднику.
Чи витримає Софія з тисячолітньою історією таке навантаження? Чи не зашкодять ці богослужіння самій Трапезній, збудованій наприкінці XVIII століття? Чи знає про цей факт ЮНЕСКО? І чи не призведе це до релігійного конфлікту?
ТРАПЕЗНУ ВЖЕ ОСВЯТИЛИ
Наразі суспільство збурене і схвильоване. Першою свою позицію висловила УПЦ Московського патріархату. В оприлюдненій заяві йдеться, що свого часу Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Володимир неодноразово звертався з проханням про відновлення богослужінь у Малій Софії (інша назва Трапезної). Однак безрезультатно. Тому такий жест уряду вважають «публічним проявом зневаги з боку чиновників до багатомільйонної пастви».
«Київські єпархіальні відомості» зазначають, що протягом останніх 15 років УПЦ КП сім разів зверталась до уряду з проханням відновити у Софії регулярні (!) служби, останнє було у грудні 2015 року. У середині лютого Мінкульт дав дозвіл, а вже 21 лютого Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив Трапезний храм на честь князя Ярослава Мудрого (хоча історична назва пам’ятки — церква Різдва Христового).
«Не розумію, навіщо це було робити з точки зору пам’яткоохоронної політики і міжконфесійного миру. Якщо це зроблено, щоб довести кращість Київського патріархату, то він і так зараз заявляє про себе хорошими справами, — вважає релігієзнавець Людмила Филипович. — І чому не запитали думки громади, спеціалістів, а поспіхом ухвалили це рішення? На мою думку, ще не пізно повернути все назад».
НЕБЕЗПЕЧНА ПІДЛОГА XVIII СТОЛІТТЯ
Адміністрація заповідника зовні зберігає спокій, але, як діляться співробітники, проблеми колосальні. Замість домовлених періодичних богослужінь на свята церковники заявляють про ранкові та вечірні щоденні служби. Крім цього, не визначено пропускний режим — тому незрозуміло, як перевірити, чи людина йде до церкви, чи на екскурсію. І чи витримає натовп людей сама Трапезна?
Як зазначила директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальска, під богослужіння передають лише п’яту частину храму, але тут під підлогою є давні склепіння ХVІІІ століття. Заступник директора Вадим Кириленко додає: «Приміщення пам’ятки є постійно діючою виставкою, вони не пристосовані під проведення постійних багатолюдних богослужінь. Під час останньої реставрації 1977—1978 років частково залишили попередні конструктивні елементи підлоги. Хто дасть гарантію, що це все не обвалиться разом з великою кількістю людей?».
Після наради з науковцями та експертами дійшли висновку, що підлога витримає, але мусить діяти обмеження — одночасно у залі може перебувати не більш ніж 60 осіб. «Чи будуть дотримуватися таких норм? Не впевнена, — зазначила Людмила Филипович. — Я була в багатьох соборах і пам’ятках архітектури у Римі, Венеції — і туди вхід теж дуже обмежений. Але такими соборами опікується і держава, і громадські фонди, а у нас ледь вистачає грошей на те, щоб відновити мури, що впали».
СОФІЯ ЯК НОТР-ДАМ
Міністерство культури та адміністрація заповідника запевняють, що нічого екстраординарного і незаконного не відбулося. Навпаки, враховано міжнародний досвід використання об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО одночасно як музею та собору. Як приклад, Мінкультури наводить ту ж Києво-Печерську лавру в Україні або Катедральний собор «Нотр-Дам» у Бельгії.
«Моє завдання і моїх співробітників — дотримання пам’яткоохоронних вимог. Це не наше питання, хто має служити і як, — запевняє Неля Куковальска. — Ми всі питання обговорили з представниками церкви, є велике розуміння з їхнього боку. Я думаю, що й допомога від них буде, бо з 2000 року у Трапезній майже нічого не робили. Там покрівля покрита іржею, треба перезолочувати, місцями міняти тиньк. І не вся ж Трапезна передається — лише одна четверта площі, а все інше залишається музеєм».
«ЦЕ — ПОМИЛКОВЕ РІШЕННЯ»
Досі про ці новації у Софії Київській не знає ЮНЕСКО. Як розповіла «Дню» Неля Куковальска, Міністерство культури лише збирається повідомити про це Комітет світової спадщини. Тобто постфактум. Але, якщо діяти правильно, Україна спочатку мала повідомити про ці плани ЮНЕСКО, отримати відповідні рекомендації, а потім приймати внутрішні рішення. Якщо Мінкульт такого листа не підготує, його обіцяють надіслати активісти ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива».
«Я вважаю, що це помилкове рішення нашої влади, цього не варто було робити ні для якого патріархату, бо у першу чергу Софія — це музей, пам’ятка національного значення, яка належать кожному українцеві, — коментує голова ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова. — Колись на Пейзажній алеї дозволили церковникам поставити намет та проводити протягом 40 днів службу — то досі стоїть капличка без землевідведення».
І як же досвід з Андріївською церквою, яку віддали під богослужіння Українській автокефальній православній церкві? Так само домовлялись про охоронний режим, ощадну експлуатацію, та, як нещодавно Неля Куковальска коментувала «Дню», церква довела пам’ятку до жахливого стану. Зокрема, щоденні літургії зі свічками пошкодили цінний інтер’єр, який тепер треба реставрувати. Замало обпеклися?
