А якщо припустити, що «Ісламська держава» може стати найменшою нашою турботою у цьому році? Можливо, 2016-го бактерії становитимуть найбільшу загрозу для Європи? Майже так само, як поширюється хаос джихаду, резистентність бактерій неухильно, і майже безшумно, підвищується. Ми не побачимо наслідків стійкості до антибіотиків у нашому повсякденному житті, аж допоки не стане надто пізно, поки кожен таблоїд не закричить «Пандемія!»
Стійкість до протимікробних препаратів (Antimicrobial resistance — AMR) є результатом нашої надмірної залежності від традиційних антибактеріальних миючих засобів та лікувальних антибіотиків. Мутація бактерій тепер відбувається настільки швидко, і вони такі комплексні, що в лікарнях зараз ризик захворіти більший, ніж імовірність одужати. Вражає зростання кількості випадків зараження метицилін-резистентним золотистим стафілококом, що забирає життя і кошти національного бюджету. На сьогодні до лікарень та інших медичних установ подано величезні позови на компенсацію у зв’язку з AMR-інфекціями.
Європейська комісія, Всесвітня організація охорони здоров’я, а відтепер і лобістські групи споживачів, закликають до фундаментальних змін у європейському підході до проблеми AMR. У зоні ризику знаходяться життя та добробут людей і тварин, а також особисті та бюджетні витрати.
Нещодавно Монік Гойєн, генеральна директорка BEUC, провідної організації захисту прав споживачів у Європі, твітнула: «#AntibioticResistance = величезна проблема охорони здоров’я. Це глобальне явище, яке не розрізняє стать, расу, соціальний стан. Борись проти неї, поки це можливо!»
Занепокоєння, що його висловлює Гойєн, підтримує багато хто у Брюсселі. Генеральна канцелярія Європейської комісії з питань охорони здоров’я та продуктів харчування активно бере участь у публічній кампанії із підвищення обізнаності щодо #AMR; але чи цього досить — і чи вже не пізно? Маріо Пінка, генеральний директор італійської медичної компанії Copma, впевнений, що це не пізно, але часу втрачати більше не можна. Пінка стверджує, що традиційні системи дезінфекції в лікарнях більше не є достатніми. Він вказує на дослідження італійського Університету Феррари, яке доводить, що система очищення PCHS, побудована на основі пробіотиків, може революціонізувати галузь із підтримання стерильності.
«PCHS — це майбутнє гігієни охорони здоров’я в Європі, і перша та основна лінія оборони проти #AMR», — каже Пінка. Він може мати рацію, але що робити з лоббі виробників хімічних засобів очистки та їх впливом на прийняття рішень? Чи встигне Європа прийняти радикально новий підхід до гігієни — або ж бюрократія поставить її на коліна перед глобальною епідемією, яку можна передбачити та зупинити? Ласкаво просимо у 2016 рік.
