Епопея з обранням нового очільника ХДУ триває вже кілька років. Варто почати з передісторії, щоб краще зрозуміти ситуацію, яка в своєму розвитку мала чимало політичних інтриг, юридичних колізій та інших хитрощів.
ЗАВ’ЯЗКА
Після смерті колишнього ректора вишу Олега Мішукова у грудні 2011 року нові вибори відбулися 15 березня 2012-го. Тоді головними претендентами на посаду стали декан факультету біології, географії й екології Олександр Ходосовцев та перший проректор Олександр Співаковський. Заручившись підтримкою тодішнього голови Херсонської ОДА регіонала Миколи Костяка, Ходосовцев переміг із результатом у 39,3% з числа виборців (59 голосів із 142). Співаковського тоді підтримали 50 людей (33,3%).
Під час подій на Майдані на ректорів вишів здійснювався сильний тиск із боку керівництва місцевих і центрального штабу Партії регіонів, адже однією з рішучих протестних сил проти тодішньої влади була студентська молодь. У Херсоні очільники найбільших вишів, в тому числі й Ходосовцев, стали членами Партії регіонів і виступали на «антимайданах» із закликами припинити мітинги. Траплялися випадки й прямого тиску на студентів.
Після останніх президентських і парламентських виборів представники вже нової влади, вочевидь, мали реваншистські настрої. Олександр Співаковський став народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка», зі скандалом перемігши на своєму окрузі кандидата від «Батьківщини» Юрія Одарченка завдяки голосам, отриманим у виправних колоніях. Втім, про це скоро забули, а от про вплив на Херсонський державний університет пан Співаковський забувати не став.
РОЗВИТОК ДІЇ
У травні 2014 року в Ходосовцева закінчився контракт із Міносвіти. Відповідним указом його було звільнено і призначено в.о. до нових виборів, які вчена рада вишу запропонувала на початок липня 2014-го. Втім, із міністерства жодної відповіді не прийшло. Лише 15 січня 2015 року в ХДУ прийшов наказ міністра освіти і науки Сергія Квіта, яким в. о. ректора було звільнено фактично без пояснень. Нові вибори призначили на 23 квітня. Але вони не відбулися, адже в Міносвіти пояснили, що у колективі вишу виникла соціальна напруга через боротьбу кандидатів.
Втім, затягування виборів має ще одне пояснення. Річ у тім, що нові кандидати — екс-ректор Олександр Ходосовцев та декан юридичного факультету Василь Стратонов — так і не отримали тоді листів із Міносвіти про допущення їх до виборів. В цей час, за поданням міської прокуратури Херсона, триває судовий процес щодо нібито незаконно отриманої вигоди Олександром Ходосовцевим у вигляді нарахованих йому відпускних за два роки роботи на посаді ректора. Суть обвинувачення полягає в тому, що ректор не повідомив письмово міністерство про нарахування йому цих коштів, хоча мав на них повне право і жодних збитків державі не завдав. Однак Дніпровський райсуд Херсона визнав Ходосовцева винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів).
Водночас у Верховній Раді депутати приймають Закон «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо недопущення зайняття посад виконуючого обов’язки та обрання на посади керівників вищих навчальних закладів окремих категорій осіб», яких внесли нардепи Олександр Співаковський, Олексій Порошенко та інші. Серед важливих критеріїв, якими автори закону обмежують право окремих осіб очолювати виші (наявність судимості, підтримка законів «16 січня», підпадає під дію ч. 3, ст. 1 ЗУ «Про очищення влади»), є ще одна цікава позиція: «піддана або піддавалася раніше стягненням за корупційні правопорушення». Саме за неї й вирішили «зачепитися» опоненти Ходосовцева: креатура Співаковського — пан Стратонов і його прихильники. Вони апелюють до згаданого вище рішення Дніпровського суду і переконують, що екс-ректор не може брати участі у виборах через вчинення корупційного правопорушення. Однак тут виникає юридична колізія. «Пан Співаковський вирішив скористатися красивою фразою «корупційне порушення», тоді як у квітні вступив новий Закон про боротьбу з корупцією, який дає чітке визначення, що таке корупційне порушення. Це порушення, яке, по-перше, спричинило отримання неправомірної вигоди для когось, а, по-друге, карається в кримінальному порядку. Ходосовцев не отримував неправомірної вигоди і ніколи в кримінальному порядку не притягувався. Він під таку категорію, відповідно, не потрапляє. На даний момент у Міністерства освіти немає підстав відмовляти Ходосовцеву в участі у виборах ректора», — коментує юрист Дмитро Ільченко.
По суті, закон спрямовано на очищення вишів від корупціонерів, правопорушників і нібито пропагує необхідні зміни. Втім, знаючи вищезгадану передісторію та враховуючи авторство закону, можна простежити явну зацікавленість конкретних осіб у недопущенні невигідних осіб до керівництва ХДУ.
КУЛЬМІНАЦІЯ
9 червня Президент підписав згаданий Закон. Вибори ректора ХДУ мали відбутися 23 червня, однак напередодні їх було раптово перенесено на 18 число. Лист про допущення на вибори отримав лише один кандидат — Василь Стратонов. Ходосовцев не одержав ані відмови, ані допуску. За новим Законом «Про вищу освіту», на виборах ректора перемагає той, за кого проголосують 50+1% від числа осіб, які мають право голосу. Якщо такої кількості не отримає жоден кандидат, вибори призначать заново. Наразі в ХДУ ситуація напружена. Багато хто спантеличений «вибором без вибору». Потенційні виборці Ходосовцева думають, як діяти в цій ситуації. Але коментувати щось для преси у виші не хочуть. Днями голова ХОО КВУ Дементій Бєлий заявив про труднощі з процесом реєстрації спостерігачів на вибори ректора від їхньої організації. Але журналістів обіцяють пускати. Схоже, розв’язка цієї кількарічної історії може затягнутися.
