Недавно біля редакції «Дня» з’явилась інноваційна зупинка автобусів і тролейбусів. Конструкцію обладнали сонячною батареєю, зарядним пристроєм для телефонів, Wi-Fi. Навіть встановили контейнер з набором щіток для взуття! Тож замість того, щоб звично їхати з роботи додому метром, вирішила протестувати новинку.
З хорошого — інтернет на зупинці працює добре. Але от прикрість: на скляній інформаційній панелі прочитала, що потрібна маршрутка зупиняється не тут. Довелось пройти кілька метрів до іншої, «народної», зупинки — там нічого не облаштовано, просто зупиняються приміські автобуси. Транспорт чекала біля узбіччя, на слизоті і в сніговій каші. Не дуже затишно і геть небезпечно з огляду на погоду. Втім, виявляється, і стаціонарні зупинки в Україні не вирізняються безпечністю.
«МАФ — ЦЕ НОРМАЛЬНО, А ЗАХИСНІ КОНСТРУКЦІЇ ЗАВАЖАЮТЬ»
Торік ми писали про кампанію громадської організації «Інститут успішного міста», мета якої — привернути увагу влади до питання безпеки на зупинках громадського транспорту (матеріал «Як зробити зупинки безпечними?» на сайті «Дня»). Зокрема, представники ГО звертались до київської влади, проводили акцію під Міністерством інфраструктури.
«З’являються сучасні зупинки зі скла, з Wi-Fi тощо, але питання безпеки залишається гострим. У зв’язку з погодними умовами з початку зими 2016—2017 маємо низку випадків, коли автомобілі вилітали на зупинки. І не через те, що водій був п’яний чи швидко їхав, не через те, що люди якось не так стояли чи вибігали на дорогу, а просто тому, що десь слизько, десь неякісне асфальтове покриття, десь зупинка біля повороту. Факторів ризику багато, і, фактично, кожен громадянин, який стоїть на будь-якій зупинці, у місті чи на трасі, опиняється під реальною загрозою», — каже Арсеній Пушкаренко, активіст «Інституту успішного міста». Справді, за інформацією ресурсу dtp.kiev.ua, 2 грудня 2016 року у Києві в зупинку врізалась фура, десять осіб постраждали, сімох госпіталізували. Ще за кілька днів у столиці автівка влетіла у стовп на зупинці.
І київська влада, і Міністерство інфраструктури активістів «відфутболили». «Конкретно київська влада у відповідь на моє звернення написала, що якимись їхніми розпорядженнями не передбачено зайвих конструкцій на зупинках, — ділиться Арсеній Пушкаренко. — При цьому, велика частина зупинок Києва виглядає так, що півзупинки — це кіоск, а інша половина — накриття для людей. Тобто МАФ на зупинці — це нормально, а захисні конструкції вважають такими, що заважатимуть».
Мінінфраструктури поставилось до проблеми байдуже. Під час минулорічної акції біля відомства до активістів вийшов його представник, який сказав, що це питання треба адресувати місцевій владі. «Але ж міністерство може ініціювати відповідну дискусію, зібрати «Укравтодор»... А їм все це по барабану!», — констатує Арсеній Пушкаренко.
РЕГІОНИ ПОКАЗУЮТЬ ПРИКЛАД
Втім, є і позитивні зрушення. «Наша ініціатива почалась з Києва, а люди на місцях її підхопили. І в Сумах місцева влада заявила, що підтримує дану ініціативу і розглядатиме, як втілити її у життя, — розповідає Арсеній Пушкаренко. — Тобто для київської влади захисні конструкції є зайвими, а у Сумах думають, як це впровадити».
«Інститут успішного міста» продовжує кампанію за безпечні зупинки. Арсеній Пушкаренко підкреслює: люди стають інвалідами, гинуть тільки тому, що чекають транспорту на зупинці.
Активісти звертали увагу столичної влади, зокрема мера Віталія Кличка, на те, що замість зупинок з Wi-Fi краще за ті самі кошти встановлювати захисні стовпчики. Арсеній коментує: «Вони зручні! Це ж не те, що обкласти зупинку бетонними блоками, наче це блокпост. Ми наводили конкретні приклади, у яких країнах і як саме це облаштовано. Це нормальна цивілізована ситуація».
У європейських країнах по краю проїжджої частини біля зупинок часто встановлюють невисокі металеві стовпчики. Такі конструкції зменшують силу удару автомобіля. Як раніше розповідав «Дню» Арсеній Пушкаренко, такий варіант гарантує безпеку людей при невеликих швидкостях машин, близько 40—60 кілометрів на годину, і добре підходить для зупинок у межах міста. Можна навіть знайти вже розраховані параметри того, якої ваги і висоти мають бути ці конструкції, якими повинні бути проміжки між ними, щоб не заважати людям виходити і заходити до транспорту, щоб було зручно людям з особливими потребами.
Звісно, посидіти в інтернеті, чекаючи транспорту, — чудово, тим більше, інколи очікування триває чимало часу. Але в пріоритеті має бути людське життя.
