А ви знаєте, що слово «цвях» означає виключно той предмет, на який вішають дзеркала та картини? Ні? А про таке: «велосипед» — це те, на чому катаються діти? А ось зі словом «плащ» справи набагато демократичніші: його можуть одягати не лише діти, а й «люди (!), коли вже не холодно», вважає шестирічна Даша Полторацька, «кандидат» у першокласники загальноосвітньої середньої школи №14. Деякі «абітурієнти» мислять ще несподіваніше і, більш того, навіть відстоюють власну позицію. Вчителька початкових класів цієї школи Антоніна Баскакова попросила якось одного хлопчика витлумачити слово «тупий». «Людина така», — не замислюючись, відповів потенційний першокласник. «А предмет, як ти думаєш, може бути тупим?» — обережно поцікавився педагог. «Ні, тільки людина», — прозвучала безапеляційна відповідь.
Невідомо, чи став учнем 14 їшколи хлопчик із такими непорушними для його ніжного віку переконаннями, але Дашу днями урочисто привітали з новим «статусом». Для цього їй довелося пройти кілька тестів: на логіку (визначити, наприклад, яке слово випадає з низки названих, знайти серед чотирьох фігурок одну, не схожу на інші), увагу й елементарні арифметичні знання (взяти в руку стільки ж сірників, скільки до цього взяла психолог, яка її тестувала), пам’ять (запам’ятати, який вигляд мала складена з сірників фігурка та потім «спорудити» таку саму), фонематичний слух. Програма тестування розроблена спеціально під цей навчальний заклад (згідно з законом, конкурсний відбір передбачений у спеціалізованих школах, ліцеях і гімназіях. У інших лише співбесіда). Школа — з поглибленим вивченням німецької мови, а тому, тестуючи чергового шестирічного «абітурієнта», педагоги насамперед звертають увагу на розвиток вищезазначеного слуху та короткочасної пам’яті, вимовляння слів. Відтоді, як почалося тестування (прийом до загальноосвітніх закладів столиці стартував 1 квітня), поріг 14-ї школи переступили 16 потенційних філологів. Порекомендували батькам віддати дитину в іншу школу поки що лише одного разу.
Мама Даші, Тетяна Полторацька, помітно хвилювалася навіть тоді, коли все було позаду. Проте сказати, що вступний шкільний тест — не «по зубах» сьогоднішнім шестиліткам, вона не може. Хвилювалася Тетяна, бо в якісь моменти явно хвилювалася донька. Добре, до речі, підготовлена до цього і батьками, і дитсадком. «Нові та незнайомі люди (це про педагогів і психологів. — Авт. ). Не дивно, що певна скутість була», — пояснює Т. Полторацька.
Хвилюються, звісно, не всі. Є й такі, які мало не з порога заявляють: «А можна я вам почитаю?» Декламатора уважно вислухають, навіть якщо читати їх і не просили. Але «зрозуміло, що головне — ввійти в довіру, підібрати для спілкування правильний тон і, що ще важливіше, — провести тест в ігровій формі. Адже в шість років маленька людина засвоює інформацію саме через гру», — нагадує психолог Тетяна Столярова, перша людина, з якою стикається в 14-й школі «абітурієнт». Не менш, до речі, значуще, за словами педагога Раїси Авраменко, й те, який настрій заздалегідь дають дитині самі батьки — «якщо вести його до школи, як до в’язниці, відповідними будуть і подальші успіхи».
Про вік нинішніх першокласників вчителі заводять окрему розмову. Як відомо, з переходом на 12-річну систему, перебудовували й програму навчання. Урок у шестиліток триває 35 хвилин замість звичайних 45-ти, передбачено обов’язковий відпочинок і прогулянки (якщо в школі немає можливості створити кімнату денного відпочинку, обов’язково є ігрова кімната або хоч би куток), цілий рік — замість кількох чвертей — першокласники «вивчають» лише буквар, вивчають зв’язне мовлення, отримують комунікативні навички. Загалом, той момент, що між шестилітками та семилітками (попри один рік, що їх розділяє) — величезна різниця, програма враховує. Проте співрозмовниці «Дня» вважають, що шість років для школи, попри щадну форму навчання, — все ж таки рано. Не та в юних першокласників увага, не та мускулатура пальців, велике навантаження на хребет тощо. «У шестиліток крадуть один дитячий рік. Вельми ускладнили й роботу вчителя — наша освітня система виявилася не готова до цього експерименту», — вважає Р. Авраменко. За її словами, немає й програми плавного переходу від дитсадку до середньої школи. Наприклад, усі програми дошкільної освіти були складені з орієнтацією на тих самих шестиліток. А ще нинішні дошкільнята почали менше гратися: багато садків перебрали на себе деякі функції навчального закладу, й «ігровий час» зайняли вивчення комп’ютера, іноземних мов тощо. Не потрібне в цьому віці таке навантаження, зазначає педагог. Образно кажучи, навчити писати букву «а» — завдання школи: в дитсадку повинні допомогти розвинути моторику пальців, навчивши «вимальовувати» окремі елементи букви.
Начальник відділу організаційної роботи Головного управління освіти й науки столиці Олена Фіданян має іншу думку стосовно першокласників-шестиліток. «Конституція також не всім подобається, — каже вона, — але закон є закон, і треба його виконувати». Ніхто не забороняє, нагадує О. Фіданян, віддати дитину до школи і в сім, і в вісім років. Проте пропонує додати до віку 12-літній термін навчання та підрахувати, коли дитина стане випускником. Вона ще раз нагадала про те, що програма навчання для першокласників — полегшена та розроблена саме з урахуванням особливостей цього віку. «Зрозуміло, що з семирічкою працювати набагато спокійніше та легше. А вчителів, які вважають, що шестилітки не готові йти до школи, хочу в свою чергу запитати: а вони готові? Може, вони просто бояться? Працювати по-новому, змінювати методи та підходи?»
Олена Фіданян думає, що педагоги-противники нинішньої системи — в меншості. Антоніна Баскакова та її колеги — з точністю до навпаки.
