Доволі цікавим і «делікатесним» виявився організований днями посольством Японії в Україні прийом-презентація японської кухні, на якому відбулося розрізання блакитного тунця.
І варто відзначити, що іншою несподіванкою цього заходу став виступ японського посла Такаші Кураі українською мовою. Пан Кураі тепло привітав гостей і, зокрема, відзначив: «Коли йдеться про японську кухню, то всім відомо про суші й сашімі, але нагода побачити, як готують рибу для суші, трапляється не часто. Тож сьогодні у вас буде нагода побачити, як готують тунець для суші, й дізнатися більше про японську кухню».
Потім посол перейшов на свою рідну мову і розповів, що власник ресторану та його шеф пан Фудзівара упродовж десяти років відкриває ресторани в усьому світі: у США, Європі, Мексиці, а нині й в Україні. «Йому дуже подобається Україна, і він настільки полюбив українців, що уже тривалий час готує для них страви традиційної японської кухні. Сьогодні будуть дуже смачні суші, тому я впевнений, що ви будете насолоджуватись суші й саке», — наголосив пан Кураі.
Після цього за участю поважних гостей відбулася церемонія розбиття діжки саке. Один із працівників посольства виголосив тост українською мовою: «Я люблю Японію, я люблю Україну. За дружбу Японії та України, мої українські друзі! Насолоджуйтесь нашим щонайкращим тунцем. Кампай! Будьмо!» Решта учасників цієї події підхопили тост вигуками: «Кампай! Будьмо!»
Саму церемонію розрізання блакитного тунця коментувала дружина пана Фудзівара Оксана, яка є генеральним директором мережі ресторанів FujiwaraYOSHI. За її словами, вражаюча своїми розмірами рибина, іспанський блакитний тунець, славиться як рідкісний делікатес. Для того щоб покласти на стіл для розрізання таку рибину, вага якої становить 200 кг, відзначила вона, потрібно шість-сім чоловік. «Тунець, — продовжує розповідь пані Оксана, — унікальна риба, яка завдяки будові свого тіла розвиває швидкість до 80 км за годину й опускається на глибину до 1000 метрів. Блакитний тунець нереститься лише у двох місцях на землі: у Мексиканській затоці й у Середземному морі. Дотримуючись своєї генетичної пам’яті, зграї тунців подаються до Середземного моря, де їх зустрічають шхуни рибалок і направляють у такі спеціальні заводі. Вилов тунців здійснюється біля берегів країн Середземномор’я під пильним наглядом міжнародних сертифікованих спеціалістів, які мають спеціальні ліцензії та квоти на вилов цієї надзвичайно цінної риби».
За її словами, в одній і тій же рибині міститься декілька частин, які відрізняються як за жирністю, так і за смаковими властивостями, — тому, скуштувавши страву з різних частин тунця, можна отримати палітру незабутніх різноманітних смаків і вибрати те, що припаде якнайбільше до смаку.
Коментуючи роботу пана Фудзівара, який спочатку відділив від туші голову тунця, вона відзначила, це не просте завдання для шефа — справитися з тунцем, який у чотири рази перевищує його власну вагу. «І тут, звісно, необхідне особливе мистецтво, і ми передаємо свої знання нашій команді», — наголосила пані Оксана. Водночас вона розповіла, що іспанський тунець поставляється в Україну охолодженим та абсолютно цілим, без консервантів і барвників.
«Так що ви скуштуєте його справжній оригінальний смак і відчуєте ту якість, якою щодня насолоджуються мільйони японців. Адже це найулюбленіша риба японців, яка посідає особливе місце в меню суші-барів Японії», — наголосила вона.
Пані Оксана звернула увагу на дуже видовищну частину розділки тунця — відокремлення хребта від туші рибини. «Це досить важко, — продовжила вона, — бо кістки тунця дуже міцні та щільні. І тут потрібно діяти дуже акуратно, заводячи ніж між ложбинками цього хребта. Те, що зараз робить наш шеф за допомогою ножа, дуже часто, якщо ви спостерігали відокремлення голови від туші, роблять за допомогою пилки, щоб полегшити свою роботу. Але шеф — професіонал, і ми маємо унікальну можливість спостерігати за дуже видовищною та якісною розділкою, яка застосовується в ресторанах для професійної роботи з суші й сашімі».
