Літо починається з Дня захисту дітей. Часто 1 червня влаштовують конкурси малюнків на асфальті та концерти. Якщо з погодою щастить і робота дозволяє, батьки ведуть своїх «пташенят» у парки їсти морозиво і кататися на атракціонах. Невідомо, для кого цей ритуал важливіший: для дітей чи дорослих, які так бачать — зв’язок із чадом є, можу влаштувати йому свято.
Коли цієї весни у Маріуполі тривала фотовиставка «Дня», я спілкувалася з багатьма жителями цього прифронтового міста. Місцевим людям неоголошена війна з Росією болить особливо. Чоловіки і жінки плачуть, розповідаючи про загиблих знайомих, роздивляючись фото з пораненими бійцями. Та водночас люди відчайдушно волонтерять, борються, щоб «русский мир» не повернувся до їхнього міста, і загалом зберігають оптимізм. Коли їх розпитуєш, як змінюється життя у Маріуполі, акцентують на хорошому, часто кажуть: «Так, війна. Але місто нарешті стало українським. Ми побачили, які чудові люди тут живуть». А один хлопчик років десяти рубонув: «Стало гірше, бо щодня поранені. Багато людей померло». До речі, хлопчик цей, коли у Маріуполі біснувалась «русская весна», з мамою виходив до пам’ятника Тарасу Шевченку на мітинги під українськими прапорами. Його слова ріжуть, але вони дуже чесні. Ми повинні берегти у дітях цю чесність, щоб вони не боялись говорити правду і виступати проти несправедливості, коли подорослішають. Тоді у нашій країні буде еліта. І, звісно, майбутнє.
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«День» багато уваги приділяє «дитячому питанню». Діти часто стають героями перших шпальт, ми пишемо про юних науковців і винахідників. А чого вартує давня рубрика «Батьківський день» (яку, поділимося секретом, ми збираємося відроджувати) — у ній відомі люди розповідають, як виховують своїх дітей. Ще є низка інтерв’ю зі знаковими постатями та їхніми дітьми, як-от з літературознавцем, прозаїком і громадським діячем Михайлом Слабошпицьким і його сином Мирославом, потужним кінорежисером. От і зараз ми розповідаємо про кілька практичних ініціатив, які запроваджуються в Україні, щоб діти почувалися більш захищеними. Завдяки яким свято 1 червня набуває смислу.
Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Більше, ніж поради
Україна приєдналася до європейської системи дитячого телефонного консультування
Загальноєвропейський номер дитячої гарячої лінії в Україні запрацює 1 червня. Лінію обслуговуватимуть консультанти громадської організації «Ла Страда». Номер короткий і легко запам’ятовується — 116 111. Дзвінки на нього безкоштовні. Тепер фахівці думають, як зробити цю послугу ефективнішою — долучати до розв’язання проблем дітей представників різних сфер.
ВАЖЛИВА ПІДТРИМКА БАГАТЬОХ СТРУКТУР
Експерти стверджують, що питання телефонного консультування дітей в Україні набирає актуальності: з кожним роком кількість звернень зростає. Торік на національну дитячу гарячу лінію надійшло понад 45 тисяч дзвінків від дітей і про дітей, при цьому 85% тих, хто телефонує, — власне діти. За чотири місяці поточного року вже надійшло понад 13,5 тисячі дзвінків. До речі, за інформацією Національної поліції, 2016 року в Україні на 20,5% зменшилася кількість правопорушень, вчинених дітьми. Проте на 25% збільшилася кількість повідомлень про випадки зникнення дітей (плюсом є те, що 80% із них знаходяться протягом доби).
«Питання стабільної роботи нашої гарячої лінії полягає не лише у знаходженні фінансування на її роботу, а й у міцному партнерстві з різноманітними структурами, у допомозі в розповсюдженні інформації про наші послуги. Також — у підтримці у створенні стандартних операційних процедур, які допомагають реагувати на звернення дітей. Маю на увазі дітей, які потребують більшого, ніж консультування. Це можуть зробити соціальні працівники, юристи, поліцейські. Кількість звернень досить висока. Ми сподіваємося, що цей показник зростатиме і у співпраці ми зможемо допомогти всім», — говорить Катерина ЛЕВЧЕНКО, президент ГО «Ла Страда — Україна».
За словами Івана ХОХОТВИ, директора департаменту зв’язку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, відколи на європейському просторі створили блок дитячих гарячих номерів — а їх є кілька, — Нацкомісія почала вивчати можливості телефонних операторів, які діють на території України, надавати послуги безкоштовного телефонного консультування. Тепер це стало реально. Причому такі номери, як показує досвід, у Євросоюзі теж дуже затребувані.
«ГОЛОВНЕ — СТВОРЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ»
Наступним кроком у питанні захисту дітей, надання їм вчасної допомоги та підтримки є затвердження на рівні Міністерства соціальної політики стандартних операційних процедур. Ідеться про те, щоб консультанти гарячої лінії не просто вислухали дитину, поговорили з нею і дали пораду. Багато дзвінків потребують подальшого реагування — служб у справах дітей, поліції, юристів та інших фахівців. Для цього потрібен документ із прописаним алгоритмом роботи — щоб це можна було практикувати на місцях. Зараз листи щодо скарг дітей спеціалісти пишуть лише на громадських засадах.
«19 січня цього року Верховна Рада ухвалила унікальний закон про посилення захисту дітей шляхом посилення служб у справах дітей на місцях. Суспільство побачило, що діти часто залишаються наодинці зі своїми проблемами, їм потрібна постійна підтримка, тож на місцях мають активно працювати соціальні служби, — коментує Володимир ВОВК, заступник директора департаменту захисту прав дітей та усиновлення Мінсоцполітики. — Найскладніше в цій роботі — виявити проблему якомога швидше. І з запровадженням єдиного європейського номера ми отримуємо унікальний шанс: дитина має куди зробити перший дзвінок, який врятує її від насилля, жорстокості чи самогубства. Головне тепер — співпраця з громадськими організаціями та експертами для створення механізмів переадресації, щоб кожен дзвінок був почутий і на нього була необхідна реакція. І до цього потрібно залучити всю систему органів державної влади».
Володимир Вовк акцентує, що такий алгоритм реагування на дитячі дзвінки на гарячій лінії уже відпрацьований. Очікується, що незабаром він втілиться у розпорядчому документі, який стане частиною системи реагування на складні життєві ситуації дитини.
Повернути «мільярдний борг»
Чому важливий спрощений механізм стягнення аліментів, який запроваджують в Україні
За даними Уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеби, кожне третє звернення за допомогою в його Офіс стосується виплати аліментів батьками. В Україні є майже сім мільйонів позовів до суду щодо невиплати цих коштів. Проблеми, з якими звертаються, в основному, жінки, різні: від того, що батьки ухиляються від сплати коштів чи сплачують мало, до тривалого судового процесу. За даними офісу, кількість одиноких матерів за останні десять років у нас збільшилася у 20 разів. Але тепер, згідно зі змінами в законодавстві, питання нарахування дитині коштів розглядатиметься в суді у спрощеному порядку. Це значно пришвидшить хід справи.
«Верховна Рада підтримала наші ініціативи, і відтепер аліменти можна буде стягувати простіше. Немає точних підрахунків, але, за оцінками експертів, йдеться про мільярди гривень заборгованості дітям. Нове законодавство дає гарантію, що сума аліментів буде не менше 50% від прожиткового мінімуму. По-друге, це може бути «тверда» грошова сума залежно від кількості дітей. І головне — ми говоримо про спрощеність процедури: щоб почати отримувати кошти на дитину, буде достатньо судового наказу, видати який можуть доволі швидко, — пояснює Уповноважений Президента України з прав дитини Микола КУЛЕБА. — Тепер не потрібно буде доводити в судовому порядку півроку, рік, а то й більше, як сьогодні, яка сума потрібна дітям. Раніше аліменти можна було отримати тільки в судовому порядку на загальних підставах, а зараз — із заявою у рамках наказного провадження. Це дуже прискорює процес, і особа, яка звертається, не змушена ходити на засідання — їх просто не буде. Для цього потрібні документи, що така-то людина є батьком і не платить аліменти».
Фахівці наголошують, що в новому законодавстві вперше визначено, що власником аліментів є дитина, а не дорослий — законний представник дитини (він є людиною, яка розпоряджається цими коштами). Також новий закон передбачає, що суд братиме до уваги нерухоме майно, власником якого є відповідач: даватиметься можливість оцінити майновий стан відповідача, щоб визначити розмір аліментів.
«Ми наголошуємо, що йдеться насамперед про дитину. Тому ми запропонували стягувати аліменти в спрощеному порядку: особа, з якою проживає дитина, буде звертатися у рамках наказного провадження — так званого спрощеного провадження. І з моменту відкриття наказного провадження до отримання судового наказу щодо призначення аліментів, відповідно до законодавства, має пройти три дні, — зауважує Світлана САВИЦЬКА, кандидат юридичних наук, адвокат. — Щоб не було непорозумінь стосовно сум, які дитина має отримувати, застосували простий порядок: на одну дитину суд може присудити одну чверть від заробітної плати відповідача, на двох — третину, на трьох і більше — половину. Щоб не було зловживань з боку стягувачів аліментів, поставлено обмеження — не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Це не означає, що вона не може отримувати більше: якщо це потрібно, то стягувач може звертатися в позовному провадженні й доводити, що дитина має потребу в більших коштах. Спрощений порядок розраховано на середньостатистичні сім’ї зі звичайною заробітною платою. У такому випадку чверть зарплати, наприклад, по Києву, складатиме 2 — 2,5 тисячі гривень. Ми не кажемо, що це достатньо для утримання дітей, але це сума, на яку матері дуже сподіваються. Платники аліментів кажуть, що це доволі жорстко, бо у них є інші витрати. Все це, згідно із законом, платник аліментів має доводити. Ми вирішили, що інтереси дитини важливіші за інтереси батьків».
Експерти кажуть, що на цьому робота не закінчується. За словами Миколи Кулеби, вже починається робота над новим законопроектом, який стосуватиметься жорсткішого покарання неплатників аліментів. Зокрема, стосовно запровадження дієвого механізму трансформації заборгованості у право власності дитини на нерухомість, і щоб це відбувалося за спрощеною процедурою, а не проходило через виконавчу службу. Також фахівці працюють над розробкою механізму успадкування аліментів: вивчають досвід держав, де вирішено питання нарахування аліментів, якщо їх платник помер. Крім цього обговорюють можливість залучення неплатників аліментів до громадських робіт. Серед інших ініціатив щодо запровадження санкцій до неплатників аліментів — тюремне ув’язнення та заборона виїзду за кордон. А ще обговорюється розширення участі неповнолітньої дитини у розпорядженні аліментами та запровадження цивільно-правової відповідальності людини, яка отримує ці кошти.
