Кожного року до головного вузу країни — Київського Національного університету імені Тараса Шевченка вступають майже 500 іноземців. Здобувати українську освіту приїздять із різних країн молоді люди різного віросповідання, менталітету, світогляду тощо. Чим українська освіта приваблива для них? Що таке навчання іноземних студентів в Україні? Відповіді на ці запитання «Дню» надавав декан підготовчого факультету Київського Національного університету іменi Тараса Шевченка Тетяна Володимирівна ТАБЕНСЬКА, а також студенти цього факультету.
ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЬ?
В Україні XVII ст. навчалися майже 1000 іноземних студентів у Києво- Могилянській академії, яка вже 1692 року стала вищим навчальним закладом. Як розповіла пані Табенська, в КНУ іноземці почали приїздити з 1959 року. Тоді завданням радянської влади й нашого університету було виконати інтернаціональний борг зі підготовки кадрів, які необхiднi, та надати освіту молоді з різних країн Азії, Європи, Латинської Америки. З 1959 року й до отримання Україною незалежності крізь підготовчий факультет пройшли близько 20 тис. іноземних студентів, а взагалi в університеті вивчилося більше шести тисяч.
З 1997 року робота підготовчого факультету була поновлена. До України, щоб починати з азів вивчати мову, прибувають із різних країн світу, найчастіше з Азії. За радянських часiв серед студентів найбільше було африканців, латиноамериканців, азіатів, зокрема з Камбоджі, Лаосу, В’єтнаму, а з 1998 року — найбільше з Китаю та Ірану. Незначну кількість складають студенти з інших країн: Туреччини, країн Закавказзя, Індії, Лівану, Конго, Гвінеї, Екваторіальної Нігерії, США тощо, але це майже поодинокі випадки.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТАНДАРТ ЗА ПОМІРКОВАНОЮ ЦІНОЮ
Нині КНУ має двосторонні угоди про співпрацю з 86 університетами з 42-х країн світу. Освіта в наших ВНЗ відповідає європейським стандартам, але й доступна за ціною. Для іноземного студента, який бажає здобути вищу освіту на європейському рівні, але немає фінансових можливостей вступити до університету в Західній Європі, Україна є найвигіднішою та найліпшою альтернативою. Українські ВНЗ не можуть виставляти дуже високі ціни, тому що ті, хто має гроші, поїдуть радше до Оксфорду чи Сорбони, але за якістю вищезгаданим навчальним закладам наші університети поступаються не значно.
Останнього часу особливо українська освіта користується попитом, особливо у Китаї та Ірані. «Безумовно, Китай — одна з найпотужніших країн світу, має дуже великий потенціал людських ресурсів, багато молоді, яка не може отримати освіту у своїй країні й роз’їжджається по всьому світу. Теж саме стосується Ірану», — розповідає Тетяна Табенська. Іноземні студенти на запитання, чому вони обирають саме Україну для здобуття вищої освіти, відповіли майже одностайно.
«Мені запропонував мій друг, — розповідає Торніке з Грузії, — я хотів поступати на режисера в Університет ім. І. Карпенка-Карого. Приїхав тільки, аби отримати добру практику, адже відомо, що в Україні для цього є пристойне технічне обладнання».
«По-перше, тому що в Україні якісна освіта, — каже Джастін із США, — по-друге, мені це цікаво: інша культура, мова — це дає мені можливість розширювати світогляд. Важко, звичайно, вивчати мову, потрібно багато практикуватися. Але мені легше, тому що є друзі».
«Тут за радянських часiв навчалися мої батьки. Освіта тут високоякісна, зрозуміло, чого саме тут я опинився!» — пояснює Нельсон із Конго.
Для Марка з Лівану «освіта в Україні нічим суттєво не відрізняється від європейської, але вона відповідає ціні та доступна. Це дуже важливо».
УЧИТИСЯ НІКОЛИ НЕ ПІЗНО
Найбільшим попитом користуються серед іноземних студентів такі спеціальності, як психологія, соціологія, міжнародні відносини, журналістика, філологія, біологія, навіть кібернетика, генетика, медицина, фізика, хімія та ін. Багато іноземців досить успішно закінчують ВНЗ та навіть отримують дипломи магістрів. Але майже ніхто не залишається в Україні працювати, тому що отримати дозвіл на працевлаштування в Україні важко.
До України приїздять здобувати не тільки вищу освіту. Пані Табенська згадала таку історію: «Зараз у Києві перебуває дуже цікава людина. 21 рік тому він приїхав до України на підготовчий факультет із групою студентів з Анголи. Вони не мали жодної, навіть середньої, освіти. Тут їх навчили мові, дали початкову освіту зi шкільних дисциплін. Після закінчення факультету, цей студент провчився в технікумі, а потім учився на геологічному факультеті та в Інституті міжнародних відносин. 1994 року він закінчив університет і поїхав до своєї країни. Зараз він генеральний директор великої державної фірми з видобутку, обробки та продажу алмазів. Цього року він відвідав Україну, аби висловити свою подяку за те, що його тут учили, та щоб у майбутньому спланувати навчальну роботу між нашими країнами. Як відомо, в Анголі високий відсоток людей, які здобули вищу освіту в Радянському Союзі, в тому числі саме в Україні. Зараз вони хочуть підвищити свою кваліфікацію, мають ностальгічні почуття, адже в Україні пройшли їхні найщасливіші роки — студентські».
РОБОТА ДЛЯ МОВОЗНАВЦІВ
Чим же є для держави навчання студента із закордону?
«Звичайно, навчання іноземця в нашій державі — це питання іміджу країни, а також інвестиції в економіку, — говорить Т. Табенська. — Зараз майже всі іноземці, крім тих, хто навчається за спеціальним договором між державами, вносять кошти в бюджет країни, сплачуючи за навчання, проживання, харчування, транспорт, телефон, інтернет, розваги й т. ін. За рік це виходить майже $200 млн. Згідно з соціологічними дослідженнями, найбідніший студент приносить щороку, як мінімум, до $5 тис. Кошти використовуються для забезпечення зарплати викладачам, обслуговуючому персоналу, для видання підручників, створення інфраструктури гуртожитку (ремонт, замовлення меблів, оплата за комунальні послуги тощо). Це використання інтелектуального потенціалу нашої країни. Тобто викладачі російської мови, які втратили роботу після розпаду СРСР, перекваліфікувалися на викладачів української мови, але не могли влаштуватися у школах та ВНЗ, незважаючи на те, що були високоосвіченими професіоналами. А тепер вони отримали роботу на підготовчому факультеті, де навчають іноземців української та російської мовам. Потужна методична база сприяє швидкому та якісному вивченню мови та інших дисциплін. Університет видає підручники для іноземних студентів, які користуються попитом в Італії, Канаді та інших країнах».
