Щотижня приходять повідомлення про зміну (як правило, у бік підвищення) тарифів на житлово-комунальні послуги. Процес цей повсюдний і, на жаль, неминучий. Однак неприємний. Як для громадян, так і для влади, особливо напередодні виборів. І тому, щоб не ризикувати депутатським мандатом, можна до певного часу не зважати ні на сміття, що само по собі не зникне, ні на крани, що протікають, ні на старі будинки, ні на невдоволення комунальників. Ті ж, хто не схильний прикриватися популістськими гаслами, змушені звертатися до непопулярних засобів. Реалізувати їх із мінімальним збитком для людей постаралися в Луцьку.
Після засідання минулого тижня виконкому Луцької міської ради, який затвердив нові тарифи на житлово-комунальні послуги, місцеві та всеукраїнські електронні засоби масової інформації випустили сюжети про «бідних» лучан, яких тепер «додушать» новими тарифами... Рішення виконкому, звичайно, непопулярне, бо хто добровільно хоче платити більшу квартплату?! Але досвід створення у Луцьку товариств співвласників яскраво засвідчив: багатьом краще критикувати ЖКП і жити у будинках, які поступово руйнуються, ніж стати господарями.
— У нас прийнято обирати «ізгоя» і скидати на нього всю відповідальність. Нині таким «ворогом народу» стали ЖКП, і це не зважаючи на те, що галузь вижила в непростий час, що збережено саме існування міст. Бо коли вночі аварія, то ми телефонуємо у той нещасний ЖКП... Кожна галузь може виживати лише тоді, коли має елементи самоокупності. Тому спекуляції на тарифах — не підвищувати, народу важко... — це чистої води популізм. Економіку ще ніхто не переборов лозунгами, — так висловився з приводу нових тарифів луцький міський голова Антон Кривицький.
Його заступник Леонід Кирильчук вважає, що тарифи — це не стільки політика, скільки психологія.
— З 95-го року стараємося психологію змінити, іншими словами — виховати у лучан почуття власника...
На фоні держави комунальна сфера Луцька виглядає не так і погано. З цього приводу побутує крилата фраза: «Для того, щоб оцінити Луцьк, потрібно з нього виїхати!» Багато міст вже й забули про існування гарячої води, а холодну подають по графіку. У Луцьку ж налагоджено цілодобову подачу холодної та гарячої води. Багато речей, прийнятих згодом на рівні Кабміну, на рівні держави, були апробовані у Луцьку. Ще з 1991 року в обласному центрі Волині було вперше в Україні запроваджено диференційовані тарифи: чим комфортніше житло, тим більше за утримання помешкання платить споживач. Запроваджено й побудинковий облік: кожен споживач може знати, на що житлово-комунальне підприємство витрачає кошти від квартплати, зібрані з цього конкретного будинку. Якщо в інших містах ремонт котелень триває по кілька місяців, то лише у Луцьку — десять днів. Із 2001 року лучани отримали можливість вибирати собі й експлуатуючу організацію («ЖКП ніхто нікому не нав’язує!») та право робити перерахунок, якщо послуга не надана або надана у неналежному вигляді.
— На прибирання підвалів та горищ за старим тарифом власник двокімнатної квартири у рік сплачує три гривні, трьохкімнатної — чотири гривні. Під’їзд — аж 120 гривень у рік. Що можна за них зробити? За прибирання сходових кліток у місяць з під’їзду надходить 172 гривні, за прибирання прибудинкової території — 128 гривень. Хто піде на ці гроші?.. На те, щоб ганяти щурів, під’їзд у місяць сплачує ЖКП аж п’ять гривень. Що за них можна зробити? — ставив риторичні питання Леонід Кирильчук, мотивуючи потребу змінити тарифи.
«Луцьктепло» веде розрахунки зі своїми споживачами за тарифами, які базуються на цінах 1999 року, тому щодня втрачає по 60 тисяч гривень. Для «Луцькспецкомунтрансу» (організації, яка вивозить побутові відходи) діючий тариф не змінювався з вересня 2002 року, а обладнання і матеріали зростають у ціні. Останнім часом сміття за лучанами почали вивозити мешканці приміських сіл. Ніхто з лучан на таку зарплату йти не хоче.
Відповідно до рішення виконкому, новий граничний тариф оплати за утримання будинків та прибудинкових територій за один квадратинй метр площі становитиме: для будинків з ліфтами — 0, 91 гривні, для будинків без ліфтів — 0,7 гривні. Це не означає, що мешканці всіх будинків сплачуватимуть саме по такому новому тарифу. Для кожного будинку буде зроблено свої розрахунки.
Нові тарифи, як наголосив Леонід Кирильчук, прийняті з декількома умовами. З 1 січня 2006 року ЖКП зобов’язані надавати послуги з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій, виконувати роботи по кожному будинку у межах коштів, отриманих від власників квартир, квартиронаймачів саме цього будинку, і відповідно до плану робіт, узгодженого з будинковим комітетом. По друге, до 1 лютого ЖКП зобов’язані укласти нові договори про надання послуг з будинковими комітетами, власниками квартир, квартиронаймачами, у яких чітко визначити, коли саме і скільки разів на тиждень, місяць, рік споживачі отримуватимуть ту чи іншу послугу. А в разі ненадання послуг у повному об’ємі, ЖКП в обов’язковому порядку повинні виконувати перерахунок вартості утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.
