Дев’ятий міжнародний книжковий ярмарок «Книжковий світ» став беззаперечним аргументом у суперечці з тими, хто вважає книгу пройденим етапом та вчорашнім днем. Понад двісті п’ятдесят видавництв, представлених на виставці, — доказ того, що книга продовжує жити, можливо, дещо змінившись, отримавши паралельний електронний аналог, проте при цьому розвиваючись швидкими темпами. Інша річ, що за таких обставин книговидання набуває елітарного характеру. Сьогодні все меншим і меншим попитом користується масовий продукт видавництв, а на перший план виходить науково-публіцистична література, глибокі роздуми та високоінтелектуальні художні твори. Як виявилось, український читач перенаситився дешевими кишеньковими «романчиками» та «детективчиками», які заполонили книжковий ринок в останні роки. Читач хоче думати — і це чи не найпозитивніша тенденція, виявлена «Книжковим світом-2006». Про це свідчить і підвищений інтерес до видавництва Національного університету «Острозька академія», що було представлене не лише унікальною серією «Наукові записки», оригінальними текстами полемічної літератури кінця ХVI ст., виданнями Інституту досліджень української діаспори. До Києва Острозька академія привезла сучасний український переклад Острозької Біблії — тридцятирічну працю архімандрита, завідувача кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія», доктора теології Рафаїла Торконяка.
Завершення тридцятирічної титанічної праці отця Рафаїла по дослідженню та перекладу Острозької Біблії співпало із святкуванням 425-річчя її виходу в світ. «Острозька Біблія — феномен, який розпочав золотий період української літератури, що тривав майже століття, — говорить Рафаїл Торконяк. — Сподіваюся, новий період розквіту літератури, що розпочинається зараз, триватиме набагато довше.»
Острозька Біблія є унікальним виданням не лише з релігійної, а й з наукової точки зору. Над нею працювала ціла група дослідників на чолі з ректором тодішньої Острозької академії Герасимом Смотрицьким. Під час роботи над Біблією вони використовували різні біблійні тексти, проводячи таким чином колосальну наукову роботу. На думку багатьох науковців, це є найбільш точний і повний біблійний переклад. «Російська православна церква нарешті визнала, що в основі Єкатеринівської Біблії лежить Острозька», — з гордістю говорить отець Рафаїл.
Презентація перекладу Острозької Біблії, що відбулася на виставці, викликала неабиякий інтерес не лише до самого видання, але й до його автора. Адже кандидатуру Романа (Рафаїла) Торконяка, доктора догматики Папського університету в Урбаніанії, доктора літургіки Українського католицького університету, знавця сімнадцяти мов, подано на здобуття Шевченківської премії. Проте завершивши роботу над Острозькою Біблією, отець Рафаїл береться за переклад Єкатеринівської для того, щоб показати неточності, допущені при написанні тексту канонічної Біблії Російської православної церкви. «Повірте, тридцяти років роботи з мене вистачає, проте я хочу довести справу до завершення», — зізнається Рафаїл Торконяк. Очевидно, завершити — означає довести світові цінність Острозької Біблії як унікальної історичної пам’ятки, що має величезне значення не лише для українського народу, а й для світової спільноти, незалежно від віросповідання чи релігійних переконань. Адже духовні цінності та збереження історичної пам’яті — це прерогатива будь-якої релігії.
КОМЕНТАРІ
Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, проректор з наукової роботи Національного університету «Острозька академія»:
— Переклад Острозької Біблії українською мовою та її видання — це воістину титанічна праця, здійснена отцем Рафаїлом Торконяком. Понад тридцять років він перекладав цю книгу, порівнюючи з іншими біблійними текстами грецькою, латинською, староєврейською мовою. У ході роботи отець Рафаїл дійшов висновку, що Острозька Біблія — це перший в Європі науковий переклад Біблії, здійснений на основі різних джерел. Така робота потребувала відповідної наукової кваліфікації і засвідчила надзвичайно високий рівень тогочасної української науки.
Цікавим є поліграфічне виконання видання, здійснене отцем Рафаїлом. Йому вдалося за допомогою комп’ютерної графіки точно відтворити шрифт Острозької Біблії та подати паралельно автентичний текст і сучасний український переклад. Тому не дивно, що це унікальне видання, яке зараз не має аналогів в Україні (та й загалом у багатьох інших країнах), з таким успіхом було презентоване на виставці «Книжковий світ».
Микола БЕНДЮК, художник-реставратор Державного історико-культурного музею м. Острога:
— Про духовне значення Острозької Біблії краще, ніж Рафаїл Торконяк, ніхто не скаже. Я ж можу сказати про її значення для Острога. Після занепаду Острозької академії Острог перетворився на невеличке провінційне містечко, а про його колишню велич пам’ятали лише по Острозькій Біблії. Через Біблію, звісно, пам’ятали і про Острозьку академію. Коли вперше в незалежній Україні мала відбутися інавгурація Президента, постало питання, на чому він має присягати народові: на Острозькій Біблії чи на Пересопницькому Євангелії. Вирішальним чинником на користь Євангелія тоді стало те, що Острозька Біблія написана старослов’янською мовою, а Пересопницьке Євангеліє — українською. Тож робота Рафаїла Торконяка зробила Острозьку Біблію ближчою та зрозумілою для українського читача. Я думаю, можливо, навіть настане момент, коли присяга на вірність народові буде здійснюватись на цій Біблії.
