Десять років на території Шпанівської сільської ради, що на Рівненщині, зимують лебеді. Птахи щороку прилітають до гирла річки Усті пізно восени і відлітають навесні, коли потепліє. Незважаючи навіть на 30-градусні морози, жоден птах не загинув.
Нині на річці між селами Шпанів та Малий Олексин Рівненського району плаває 40 лебедів. Минулого року було 32, позаминулого — менше, тож популяція птахів більшає. Наступного року селяни очікують побачити вже щонайменше 50 улюбленців. Лебедів місцеві мешканці вже мають за своїх.
Шпанівський сільський голова Галина Юкіш з гордістю розповідає, як селяни рятують птахів: «Люди постійно підгодовують лебедів. Багато хто приводить дітей на них подивитися, а із собою одразу ж бере хліб чи зерно. Щороку ми вишукуємо кошти на купівлю пшениці та кукурудзи, аби годувати птахів. Минулих років гроші брали із природоохоронного фонду. Цього ж року попросили допомоги у місцевого відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій. Днями рятувальники привезли мішок кукурудзи. Його залишили у школі. Учні після уроків беруть по кілька кілограмів зерна і йдуть на річку годувати птахів. Лебеді вже звикли до людей. Не бояться близько підходити. У нас селяни бережуть птахів. Місцеві постійно наглядають, аби птахи бува не примерзли до льоду».
«Мороз лебедям не страшний, — розповідає керівник рівненського обласного відділення Українського товариства охорони птахів Василь Ільчук. — У них досить тепле пір’я. Коли люди бачать, що лебідь сидить на кризі, часто помилково думають, що він примерз. В Україні є лебеді, як перелітні, так і ті, що лишаються на зиму. Головне — це клаптик незамерзлої водойми. У лебедів довгі шиї, тож вони можуть спокійно шукати їжу під водою. А за потреби перелітають на 100 — 200 кілометрів до водойм, які не замерзають навіть за найнижчих температур. Наприклад, багато сімей лебедів летять на водосховище Хмельницької АЕС».
Устя на території Шпанівської сільської ради повністю не замерзає через швидку течію. Проте селяни підозрюють, що кригою Устя не вкривається і через відходи, які потрапляють у річку з Рівного. Місце птахам, схоже, подобається, а селяни своєю чергою тішаться, що мають таких пернатих сусідів. Тільки пан Василь рекомендує не годувати птахів хлібом, від якого у лебедів може захворіти шлунок. Хіба що можна кидати їм білий хліб, але найкраще годувати кукурудзою та пшеницею. До слова, добова норма для одного лебедя — 200 грамів кукурудзи. І найкраще зерно сипати на лід, а не у воду.
