Лісова дорога, яка об’єднала два найвіддаленіші села у двох районах — Кашівку Ковельського та Соф’янівку Маневицького — для навколишніх населених пунктів стала справді дорогою життя. Адже свого часу Соф’янівка належала, як і Кашівка, до Ковельського повіту, їх поєднували не тільки спільне громадське і суспільне, а й родинне життя, як поєднує і досі. Донедавна, доки три роки тому лісівники не збудували у Соф’янівці невеличку, але власну, церковку, її мешканці ходили на Божу службу в Кашівку. А раніше — аж у Підріжжя, ще далі. З Кашівки у Соф’янівку і з Соф’янівки у Кашівку як тільки люди не добиралися: мотоциклами, кіньми, машинами, але малопрохідними лісовими дорогами. Ми проїхали цією новою лісовою дорогою протяжністю 15 кілометрів. Вона пролягає територією двох держлісгоспів: Ковельського і Маневицького. Споруджена за власні кошти лісівників. Дорога прокладена на заболочених місцях, про що свідчать відвідні канави. По обидва її боки тягнуться чудесні волинські ліси. І хоча найперше її творці думали, як полегшити роботу в лісі, проте саме ця дорога отримала насамперед соціальне значення. Черевахівський сільський голова Валентина Чернишен уже турбується, аби було створено автобусний маршрут Маневичі — Ковель через Череваху, Соф’янівку та Кашівку. Бо така дорога і такий маршрут — воістину дорога до людей і світу.
Ще кілька років тому на Волині і не мріяли прокладати дороги у... лісах. Хоча наш край називають лісовим, бо деревостани займають добру третину області, але Україні ще далеко до Європи, де облагороджених лісових доріг у кілька разів більше. Волинське обласне управління лісового і мисливського господарства прокладає дороги у своїх володіннях із 2007 року. Лише недавно завдяки лісовим дорогам було возз’єднано села у Ківерцівському та Ратнівському районах, лісівники ж отримали можливість краще охороняти ліс від пожеж і незаконних рубок, освоювати лісовий фонд у важкодоступних місцях. Ще одну лісову дорогу відкрито цього ж дня у масивах державного підприємства «Цуманський лісгосп». Відрізок усього шість кілометрів, але сприяє доїзду у важкодоступні заболочені ліси і веде від траси Цумань — Лопатень до збудованої торік лісової дороги Берестяне — Скеготівка. Вона експлуатується уже рік і підтримується у доброму стані. Аби прокласти ці шість кілометрів, довелося вибирати торф, завозити пісок, прокопувати бічні меліоративні канави, а верхній шар дороги так укріпили щебенем, що вона наче асфальтована. Недарма у лісівників існує крилата фраза, що не лісовози возять ліс, а дороги.
Перший заступник голови Державної агенції лісових ресурсів України Ярослав Макарчук, який взяв участь у відкритті доріг, каже, що цього року в українських лісах заплановано прокласти тисячу кілометрів доріг, і десяту частину їх буде прокладено на Волині.
