Про нинішній стан української науки та про можливі виходи з кризи «День» писав неодноразово. Висловлювалася думка, що більшість наукових баз мають підпорядковуватися академіям-університетам — лише в цьому випадку на розробки вистачатиме грошей, а продукт вчених стане запитаним. Як сьогодні виживає наука в регіональних вищих навчальних закладах — про це в матеріалі нашого журналіста.
Не секрет, що одним з основних показників економічного та соціального стану суспільства є розвиток науки і техніки. Однак чи завжди вітчизняна наука прямує у потрібному руслі, чи завжди встигає за тими потребами, які виникають в українському суспільстві?
Саме таке завдання — з’ясувати роль наукових розробок у суспільному житті Закарпаття та визначити ефективність використання державних коштів на розвиток науки й техніки в краї — й поставили перед собою працівники Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області. Відділом аудиту регіонального КРУ було проведено дослідження щодо ефективності використання коштів на проведення фундаментальних досліджень та виконання прикладних розробок у вищих навчальних закладах Закарпатської області у 2002— 2004 роках.
За словами Михайла Федака, заступника начальника КРУ в Закарпатській області, в регіоні функціонує 19 державних вищих навчальних закладів (III—IV рівнів акредитації) та 5 недержавної форми власності, які й забезпечують розвиток науки в краї. Наукова діяльність вищих навчальних закладів спрямована на виконання науковими працівниками фундаментальних науково-дослідних робіт за державними замовленнями, прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, а також підготовку фахівців для здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук. Однак, на жаль, ні плани наукових розробок, ні кількість науковців не дають бажаного результату — кількість наукових розробок, над якими працюють фахівці закарпатських ВНЗ, доволі низька, та ще нижчими є ефективність цих новацій та впровадження результатів фундаментальних досліджень і прикладних розробок у життя.
«Проведення дослідження було викликане нагальною необхідністю визначення проблемних питань, що виникли за останні роки у вищих навчальних закладах області й перешкоджають ефективному використанню бюджетних коштів, — прокоментував М. Федак. — Дослідницька група намагалася визначити причини негативних тенденцій, дати їм оцінку та дослідити шляхи подолання».
Отже, як з’ясували аудитори закарпатського КРУ, протягом 2002—2004 років вищим навчальним закладам Закарпатської області було виділено з держбюджету на проведення фундаментальних досліджень та прикладних розробок коштів на загальну суму 5009,8 тис. грн. Аудиторське дослідження проведено на базі двох вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, які отримали ці кошти, а саме Ужгородського національного університету та Мукачівського технологічного інституту. За досліджуваний період даними закладами було завершено 40 фундаментальних досліджень та 27 прикладних розробок. За результатами даних наукових розробок було впроваджено всього дві прикладні розробки (або 3% від загального обсягу виконаних робіт) у практичну діяльність суб’єктами господарювання.
Як припускають фахівці КРУ, причин такого низького рівня впровадження наукових розробок у життя може бути кілька. «Насамперед слід сказати про таке припущення: при відборі тем досліджень УжНУ не було враховано реальних потреб економіки області, — зазначив М. Федак. — Відбір тем проводився без участі органів місцевого самоврядування та підприємств-виробників області, які й повинні бути потенційними споживачами результатів наукових досліджень».
Проведений аналіз напрямків тем по УжНУ також засвідчив однобічність відбору та його недосконалість. Як з’ясували аудитори, 60% (24 теми) фундаментальних досліджень плануються та проводяться за фаховим напрямом — фізика, хімія та біологія, однак за економічними напрямами та соціально значимими проблемами області жодної теми не планувалося. Аналогічна ситуація з прикладними розробками: 67% із них — у хімії та біології.
Безперечно, наука наукою, однак держава ще й ставить питання про реальний результат наукових розробок. А за даними аудиторського дослідження, при відборі тем наукових досліджень та розробок фактично не визначається потенційний користувач результатів роботи та не проводиться розрахунок економічного ефекту від впровадження досліджень та розробок. Внаслідок цього результати досліджень та розробок залишаються незапитаними, фактично не знаходять свого впровадження.
Поряд із дослідженням фахівці КРУ провели анонімне опитування громадської думки щодо потреби та доцільності розробок наукових досліджень, які потім не втілюються в життя. 83,5% громадян зазначили, що основним фактором при виборі тем повинно бути практичне застосування результатів досліджень у реальному секторі економіки.
Серед інших гіпотез, визначених аудиторами як такі, що перешкоджають науково-технічному поступу в області, названі: розпорошеність коштів між однотипними темами досліджень та розробок, відсутність у запитах, тематичних планах та технічних завданнях запланованого очікуваного результату в кількісному та сумовому виразі, недостатність співпраці ВНЗ (виконавців робіт) із суб’єктами господарювання, дисбаланс між попитом та пропозицією тощо. Однак найважливішим фактором є те, що матеріально-технічна база вищих навчальних закладів безнадійно застаріла. А це, певна річ, а також плинність та відтік наукових кадрів, також зменшує якість та не дозволяє впроваджувати у практичну діяльність результати фундаментальних досліджень та прикладних розробок.
Отже, аналіз стану матеріально-технічної бази УжНУ засвідчив, що середній термін експлуатації основних фондів, на яких проводяться фундаментальні дослідження та прикладні розробки, перевищує 10 років. Існуюча експериментальна база сформована ще за часів Радянського Союзу й за останнє десятиріччя не поновлювалася практично взагалі! Середній відсоток зносу по основних фондах станом на початок 2005 року становить 75 %.
Отже, працівники КРУ зробили свої висновки. Залишились самі науковці та влада.
