До виходу на канікули Верховна Рада України 5 липня 2011 р. ухвалила в першому читанні законопроект №8507 «Про документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України». На думку автора законопроекту, народного депутата Валерія Коновалюка (Партія регіонів), ухвалення цього законодавчого акту дозволить українцям подорожувати Європою без віз. Важливість законопроекту стала очевидною практично для всіх парламентських фракцій. Його співавторами й ініціаторами також виступили парламентарі Олег Зарубінський (Блок Литвина), Ірина Бережна (Партія регіонів), Володимир Мойсик (НУ-НС), Олександр Буджерак (БЮТ). Про нюанси законодавчих ініціатив у галузі ідентифікаційних документів і перспективи звичайних українців розповідає Валерій КОНОВАЛЮК.
— Валерію Іллічу, що стало поштовхом для розробки і подачі законопроекту про документи?
— У XIX столітті людина повинна була пояснити, хто вона є, у XX — показати, хто вона є, а у XXI столітті — довести, хто вона є. Всі ми розуміємо, що ідеологія чинної сьогодні в Україні більшості ідентифікаційних документів була розроблена ще за радянських часів. Самі вони, як і технологія їх виготовлення, морально і фізично застаріли. Наприклад, ні для кого не секрет, що для злочинців підробити внутрішній паспорт так, щоб за якістю він нічим не відрізнявся від справжнього, — не проблема. Тому депутатським законопроектом передбачено введення новітніх документів, що засвідчують особу і підтверджуючих громадянство України.
Важливо, що цей законопроект ініційований у межах виконання Указу Президента України від 24 квітня 2011 р. №494 «Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Пунктом 1 Національного плану передбачено ухвалення закону про документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України.
Наш законопроект передбачає впровадження закордонних паспортів з електронним носієм біометричної інформації. Це дозволить Міністерству внутрішніх справ ініціювати впровадження нових документів, і, як наслідок, українці матимуть можливість подорожувати Євросоюзом без віз.
— Про які терміни впровадження біометричних документів ідеться?
— У Національному плані, прийнятому Президентом, передбачено, що всі заходи щодо його виконання мають бути завершені у 2011 році. І це логічно. Адже Україна повністю готова до виробництва біометричних закордонних паспортів: як технічно, так і фінансово — вже чотири роки діє державна інформаційна система, яка забезпечує оформлення сучасних паспортних документів.
— А відомо, якою була реакція європейських структур на ухвалене українським парламентом рішення?
— Наш законопроект, яким передбачається введення документів нового покоління, був створений не лише із залученням депутатів, але й експертів, фахівців, зокрема і Європейської комісії. Незадовго до розгляду проекту закону у Верховній Раді я особисто зустрічався з Луїджі Сорекою, єврокомісаром, який відповідає за питання міграції. Він дав високу оцінку нашому законопроекту.
— Що являтимуть собою нові документи, які посвідчують особу і підтверджують українське громадянство?
— Законопроект №8507 передбачає введення 22 різних документів. Для звичайних громадян найбільший інтерес становить новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Він виглядатиме як і нинішній закордонний паспорт лише з безконтактним чіпом для запису біометричної інформації. У ньому обов’язково будуть — особисті дані громадянина, зображення обличчя, цифровий підпис, а також інші біометричні дані, наприклад, відбитки пальців. Це повністю відповідає рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і вимогам ЄС для отримання безвізового режиму. За рахунок лазерного гравіювання даних на полікарбонатній сторінці й інших захисних елементів, закордонний паспорт надійно захищений від підробок, зокрема, в ньому неможливо підмінити фотографію пред’явника документа.
Так званий внутрішній паспорт громадянина України, зі сторінками для вклеювання фотографій, пропонується замінити на електронну ID-карту. Біометрична інформація з цифровим підписом її власника також зберігатиметься на спеціальному захищеному безконтактному електронному носії, що значно спростить і прискорить процес ідентифікації людини. На сьогодні подібні ID-карти діють у 19 розвинених країнах світу. Також пропонується упровадити соціальну карту.
Переваги такого типу документів в тому, що, наприклад, соціальне посвідчення передбачає можливість впровадження медичного страхування, пенсійного забезпечення і вирішення інших соціальних питань.
Інші документи, передбачені законопроектом — наприклад, карта мігранта, посвідчення біженця, особи без громадянства — повинні допомогти державі навести лад у питаннях ідентифікації й обліку цих категорій іноземних громадян, які проживають у нашій країні. Нещодавно, за ініціативою народних депутатів, зокрема й моєю, проведені дослідження кількості мігрантів у нашій країні. Згідно з результатами, в Україні перебуває від 5 млн. до 7 млн. мігрантів з різним статусом. Держоргани не ведуть облік переважної більшості з них. Це проблема? Проблема. І її потрібно розв’язувати. Треба налагодити грамотний облік мігрантів в Україні. Парламентським законопроектом це передбачено.
— І яким чином це буде можливо?
— Розв’язання цих та інших питань буде покладено на запропоновану проектом закону Державну інформаційну систему реєстраційного обліку фізичних осіб, яка вже давно й успішно функціонує при МВС України.
До речі, сьогоднішні проблеми з повним і достовірним обліком населення України пов’язані з тим, що за 20 років незалежності не створено демографічного реєстру, немає цивільного реєстру. Ми взагалі не можемо підрахувати, скільки у нас людей знаходиться за межами країни, скільки у нас нелегальних мігрантів, це не фіксується з точки зору контролю тих або інших установ. Ми маємо різну статистику: Державна прикордонна служба дає одну, МВС — іншу, Мін’юст — третю.
Тому наш законопроект не лише відкриває новий формат відповідних документів, але й чітко регулює питання, яким чином забезпечувати провадження документів, як вести їх облік і контроль в інформаційній базі.
— Чи передбачається депутатським законопроектом створення нових державних органів?
— Про це навіть мови бути не може. Жодних нових держорганів, нових інформаційних систем, на які потрібно безглуздо витрачати великі кошти, в Україні створювати не потрібно. Вже все створено й успішно функціонує. А ті, хто намагається спекулювати на цій темі, — переслідують лише свої корисливі інтереси.
— А як функціонуватиме вся система з точки зору повноважень державних органів?
— Ми не винаходимо велосипед. У парламентському законопроекті передбачено, що ту чи іншу сферу взаємин, пов’язаних з видачею документів, регулюють уповноважені органи центральної влади. Президент же України, провівши адміністративну реформу, вже позначив функції всіх міністерств і відомств. Зокрема Мін’юст займається державною реєстрацією актів цивільного стану, майнових прав, юросіб, ЗМІ тощо, а також займається сферою захисту персональних даних. Створена при Мін’юсті Державна служба з питань захисту персональних даних усього лише здійснює контроль над дотриманням законодавства в цій галузі. Тобто фактично на Мін’юст покладені лише контролюючі функції з захисту інформації в базах даних.
А ось безпосереднім замовником робіт зі створення державної інформаційної системи, впровадження і випуску ідентифікаційних документів є Державна міграційна служба, створена при МВС України. Ця норма записана в положенні про міграційну службу, яке затверджене Указом Президента №405 від 6 квітня 2011 р. Які й у кого із цього приводу ще можуть бути питання?
— А якщо говорити про захист персональних даних, чи все буде підконтрольне державі?
— Абсолютно вся державна інформаційна система оформлення ідентифікаційних документів керується і контролюється лише державними органами. Роботу з персональними даними, контроль їх безпеки, оформлення документів проводять виключно держслужбовці уповноважених органів.
Більш того, електронні документи повністю стандартизовані відповідно до вимог ІКАО і національного законодавства, пройшли сертифікацію в акредитованих міжнародних лабораторіях.
Аби не допустити правових колізій при реалізації закону виконавчою владою, в парламентському законопроекті повністю врахована необхідність стикування його норм з чинним законодавством України — зміни будуть внесені до 35 законодавчих актів.
Стосовно захисту даних і використання тих чи інших технологій. Якщо український консорціум «ЄДАПС» виробляє електронні паспорти й ідентифікаційні карти для співробітників Інтерполу, то це багато про що говорить.
— Скільки бюджетних грошей доведеться витратити на впровадження нових документів?
— Бюджетні витрати — це дійсно найцікавіше питання. Реалізація законопроекту, який висунули депутати від парламентських фракцій, не вимагає додаткових витрат із держбюджету. Повторюся: в Україні вже є відповідні технології випуску біометричних паспортів, з 2007 року діє державна інформаційна система, що забезпечує оформлення паспортних документів. Законопроект парламентарів передбачає використання існуючих виробничих потужностей й інформаційних технологій.
— Які зиски від упровадження в Україні електронних документів отримає держава і громадяни?
— Цього року ми направляємо на оплату субсидій 42 млрд. грн. — і ні для кого не секрет, що значна сума грошей не дійде до тих пільговиків, які їх потребують. Певна частина коштів осяде в кишенях чиновників. Зрозуміло, що далі так продовжуватися не може. З ухваленням закону і введенням в дію електронних документів, що виконують і функцію соціального посвідчення, держава отримає можливість узяти під свій контроль використання бюджетних коштів. У свою чергу громадяни з новими документами отримають адресну соціальну допомогу в своїй країні, безвізові відвідини країн ЄС, політичні й соціальні гарантії перебування за кордоном.
