Усе літо щотижня лучан знайомили з невідомими більшості сторінками історії міста у рамках проекту «Екскурсоводи у відпустках». Відомі історики, краєзнавці, археологи на запрошення Центру туристичної інформації і послуг проводили екскурсії: Старим містом, замком Любарта, підземеллями під католицьким костелом, місцями, пов’язаними з Лесею Українкою та навіть... колишнім кладовищем (тепер тут сквер), де були поховані воїни та діячі Української Народної Республіки. А остання з екскурсій у рамках проекту була присвячена... каві і кав’ярні, облаштованій в історичній частині міста.
Ця вуличка носить ім’я відомого російського байкаря Крилова. Вона відносно молода, бо не має ще і ста років. З’явилася на початку минулого століття. Землю для вулиці виділила родина Гольдшмідтів, котра хотіла назвати її вулицею Відродження. Але тодішній луцький магістрат цієї ідеї не підтримав і присвоїв вулиці ім’я польського письменника Жеромського. Ось на цій деталі і хотілося б більше зупинитися. Власниця нової кав’ярні Жанна Чигринюк не один раз у своїй розповіді мимохіть наводила подібні деталі. Будинок, який вона придбала для свого закладу, у двадцятих роках минулого століття належав такій собі Груні Кац. Пані Жанна як історик навіть розшукала в архіві план цього будинку. Груні Кац належав і добротний дім поряд, в якому колись була міська дитяча стоматполіклініка, а нині — банк. Споруджуючи так званий флігельок на своїй же землі, пані Кац не змогла без дозволу магістрату звести на ньому шпиль. Так само опісля не змогла пофарбувати дім у (як хотіла) зелений колір. Міська влада запропонувала інші два кольори на вибір, аби нова споруда не випадала своїм фасадом із загальної картини. Як дисонує це навіть з тим, що банк, за словами власниці кав’ярні, зробив добудову до історичної будівлі просто на підземеллях, які поєднували два будинки Груні Кац. У «своїй» підземній частині кав’ярня розмістила ще один зал. Вірогідно, тут був льох для зберігання вина, бо на це вказують форма і розміри привіконних арок. Цікаво, що будувалися тоді, на початку минулого століття, будинки на віки. Хоча Груня Кац брала цеглу, яка вже була у використанні, але дуже високої якості. Жанна Чигринюк каже, що, реставруючи споруду, зберегли підвал у первісному вигляді і нині цю цеглу, лише почищену від наростів часу, можуть бачити відвідувачі кав’ярні.
