Cвіт грибів надзвичайно різноманітний, бо заселяють вони і землю, і воду, й атмосферу, руйнують деревину й обшивку кораблів, уражають риб, птахів та ссавців. Їх усе частіше можна виявити у житлових приміщеннях, де протікають труби, у вентиляційних системах та кондиціонерах. Вони охоче оселяються й на продуктах харчування: черствому хлібі, фруктах і овочах, у волоських горіхах, що вже згіркли, тощо. Гриби існують і в організмі людини, до певного часу не заподіюючи йому жодної шкоди. Багато з них навіть виконують корисну роботу, беручи участь в обмінних процесах і сприяючи травленню. Але за певних умов мікози (від грецького «мікос» — гриб) стають надзвичайно небезпечними. Детальніше розповідає завідувач кафедри факультетської і шпитальної педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Сергій Леонідович НЯНЬКОВСЬКИЙ.
— Якщо взяти десять клітин нашого організму, то на ті десять клітин припадає на два порядки більше бактерій, вірусів і грибів. Тобто ми живемо в оточенні різноманітних мікроорганізмів і хоча давно вважаємо себе мало не володарями світу, залежимо-таки від тих мікроорганізмів. За офіційними даними, 15—40% здорових людей є носіями грибкових інфекцій (вони є у ротовій порожнині і на слизових оболонках, на шкірі, трапляються у крові). Мікози поділяють на дві групи: поверхневі і глибокі. Поверхневі, що їх у народі ще називають лишаями, і мікози нігтів легко можна визначити при огляді хворого. Глибокі мікози (близько 20-ти видів) уражають внутрішні органи, ніби підточують організм зсередини. На жаль, про наявність таких мікозів дізнаються зазвичай тоді, коли хвороба вже прогресує.
— Чи спроможний організм захищатися від грибів?
— В організмі є певна система захисту, яка не допускає їхнього розмноження. Перша «смуга» захисту — інші антагоністичні організми, а це наші «рідні» стафілококи, стрептококи, кишкові палички. Одначе якщо ми починаємо вживати антибіотики, то знищуємо власні мікроорганізми, відповідно, нищимо й систему захисту. А це для грибів — справжнє свято. І вони починають плодитися і активно «влазити» в наш організм, поступово його заселяючи. Другий бік проблеми: лікарі, виконуючи свій професійний обов’язок, продовжують життя людям, які мали би загинути за інших умов. Я говорю про недоношених дітей, про пацієнтів, які мають онкологічні патології, різноманітні хронічні недуги, — тобто про тих, в кого різко знижений імунітет. І ці хворі, завдяки удосконаленій лікарській допомозі, живуть довше, але стають природними резервуарами і розповсюджувачами різноманітних грибів.
— Як на мене, грибок — це не смертельно. Сьогодні трошки схибив імунітет, завтра — вирівнявся. Чи варто взагалі лікувати грибкові захворювання?
— Гриби — це міна сповільненої дії. Ті, що починають розплоджуватися і вже клінічно якось себе проявляти, готові до того, щоби при певній нагоді (скажімо, після різного роду хірургічних втручань у разі ускладненого післяопераційного періоду, реанімаційних заходів, інтенсивної терапії, тривалої штучної вентиляції легень, після важких комбінованих травм, після кардіохірургічних, нейрохіругічних операцій тощо) бурхливо розмножуватися. Це загрожує грибковим зараженням крові, від якого вилікуватися дуже важко.
— Як діагностувати грибкову інфекцію?
— Зробити це достатньо важко. По-перше, тому, що якоїсь специфічної «клініки» нема, є хіба висока температура... Гриби спроможні уразити серце, нирки, печінку, нервову систему, спричинити менінгіт. Вони можуть просто зруйнувати наш організм — він ніби починає плавитися. Припустімо, лікар, діагностуючи пневмонію, призначає найсучасніші антибіотики, але терапія хворому не допомагає. Отож, цілком імовірно, що це пневмонія, спричинена грибами. І тоді вже потрібні спеціальні методи діагностики (посів крові на наявність грибів; можна взяти на аналіз харкотиння, сечу, слину чи будь-який інший матеріал, який сіють на вміст грибів). І якщо наявність грибів підтверджується, лікування змінюють докорінно. Аналіз можна зробити тільки у шкірвенерологічному диспансері.
— Нині дільничні лікарі, аби позбавити себе зайвих клопотів, коли є катаральні явища — нежить, кашель, дискомфорт у горлі, я вже не говорю про грип, призначають антибіотики. Через декілька днів — інші... Чи варто людині погоджуватися на такі експерименти? Може, необхідно відразу зробити якісь спеціальні аналізи?
— Антибіотикотерапія — взагалі болюче питання. У жодній цивілізованій країні світу пацієнт антибіотика в аптеці без рецепта не купить. Ми ж «наражаємося» у будь-якій аптеці на будь-які антибіотики, часто-густо спираючися навіть не на поради лікаря, а на досвід, наприклад, сусідів. Тому заборона безрецептурного продажу антибіотиків є нагальною справою. Антибіотики — дуже серйозні препарати скерованої на певну інфекцію дії. До речі, при грипі антибіотики взагалі недоцільно призначати, бо вони ще більше сприяють зниженню імунітету, що призводить до масового розселення наших «друзів» грибів. Якщо ж дільничний призначає кілька поспіль антибіотиків, треба ставити під сумнів фаховість лікаря або змінювати лікаря.
— Існує думка, що для знезараження чи навіть профілактики грибкових захворювань помічні оцет чи лимонний сік.
— Кисле середовище вбиває гриби, але не є стовідсотковим гарантом безпеки. Я б радив для профілактики спеціальні препарати жінці (батрафен, мікоспор, лоцерил) і серйозне медикаментозне лікування чоловікові.
— Чи грибок нігтів є суто заразним захворюванням, чи його можна підчепити, припустімо, у такий спосіб: не миєш ноги, лінуєшся міняти шкарпетки, носиш затісне взуття, що спричинює постійне впрівання ніг, тощо?
— Це є суто заразне захворювання. Найчастіше оніхомікоз спричиняють дерматофіти (74%), плісняві гриби (11%), дріжджі (10%). Може траплятися також поєднана патологія. Вважаю найкращими протигрибковими засобами орунгал та ламізил.
— Що можете порадити для загальної профілактики грибкових інфекцій?
— Передусім дотримання загальних правил гігієни. По-друге, лікування антибіотиками тільки під контролем лікаря. Крім того, раджу у разі найменшої підозри на грибкове захворювання не пошкодувати кількох гривень і здати аналіз.
— Чи варто дотримуватися спеціальної дієти, коли маємо грибкове захворювання?
— Доцільно відмовитися від продуктів, багатих на вуглеводи. Цукор — це чудове середовище для грибів. Бажано обмежити споживання макаронних виробів, круп’яних страв, а також усього, що готують з використанням дріжджів (пиво, квас, шампанське, здоба, тістечка, торти). Здивуєтеся, але навіть хліб необхідно їсти тільки свіжий, бо на другий-третій день у ньому починається ріст пліснявих грибів. Для розвантаження печінки слід утримуватися від жирної свинини, баранини, вудженого м’яса, розсолів, смаженого, від м’яса гуски та качки. Перевагу слід надавати овочевим стравам — з моркви, капусти, гарбуза, кабачків, зеленого горошку, квасолі. Не зайво споживати нежирний сир і сметану, кисломолочні продукти. Можна їсти телятину, яловичину, курятину, відварену і тушковану рибу.
