Iснує думка, що займатися музикою потрібно тільки обдарованим дітям — тим, які мають музичний слух, відчуття ритму, хист до музикування. Насправді це не так. Музика потрібна кожній дитині для її успішного розвитку. Доведено, що заняття музикою і навіть просто її прослуховування розвивають пам’ять, увагу, мислення — тобто інтелект. Причому знайомства з музикою дитина потребує чим раніше. Найкраще — ще до народження.
«Духовне виховання починається з родини, — говорить заступник директора з навчальної частини дитячої школи мистецтв №4 Юрій Ломакін. — Дитина, яка займається живописом або музикою, ніколи не зможе зробити боляче живому, що її оточує. Їхній внутрішній світ зазвичай багатший, ніж у інших дітей, котрі не займаються мистецтвом. До того ж, добре розвинута уява допомагає робити успіхи і у точних науках». При цьому абсолютно не обов’язково по закінченню школи йти до музичного училища, а згодом — до консерваторії. 98% випускників школи мистецтв №4 — студенти точних та природничих факультетів. Власний син Ю.Ломакіна по закінченню школи мистецтв вступив до авіаційного інституту. Хоча професійним музикантом не став, із задоволенням ходить у театр, слухає джаз та іншу музику.
На думку ректора Київської академії мистецтв, композитора, педагога Михайла Чембержі, енергетика мистецтва неабияк впливає на маленьку особистість. Якщо дитина занурюється в цю атмосферу, можна одразу ж очікувати зростання в ній шляхетності, інтелігентності. Діти, які займаються мистецтвом, відрізняються від своїх однокласників. Їхній заряд духовності проявляється у бажанні вчитися, працювати, відповідати за свої вчинки. «Ця колосальна духовна енергія допомагає дитині по- іншому сприймати цей світ, любити його, — говорить М.Чембержі. — Краще, щоб батьки займалися цим вихованням змалечку, з пелюшок. І щоб тільки-но відкривши очі, дитина вже перебувала серед картин, музики, поезії. Саме це і є мистецькими засобами педагогічної роботи з дитиною».
Тієї ж думки притримуються і психологи. «Кожна людина має широкий набір задатків, — розповідає кандидат психологічних наук Віталій Панок, — Вони, як правило передаються спадково. Це той потенціал, який закладений в дитині від самого народження. Щоб задатки виросли в таланти, потрібно постійно тренувати їх. Тоді потенційні задатки розвиваються в нахили до певних видів творчої діяльності. Види творчої діяльності послуговують розвитку задатків у здібності. Яка у дитини мотивація — такі здібності вона і проявляє. На розвиток творчого потенціалу впливає середовище в якому виростає дитина, і діяльність її батьків. Їхні цінності, оцінки, світогляд впливають на формування цінностей дитини. І все це відтворюється у її поведінці». На думку В.Панка, регулярне заняття творчістю розвиває у дитини уважність, відповідальність, системність, самодисципліну. А також сприяє формуванню навичок групового спілкування, самовдосконаленню.
Можна розподілити «корисні впливи» і за видами мистецтв. Так заняття музикою розвиває, зрозуміло, слух, музичні смаки, музичні цінності. Малювання — зорову пам’ять, розрізнення кольорів, спостережливість, посидючість, що особливо важливо для дитини, і творчу уяву. Танці сприяють розкутості дитини. Існує навіть методика лікування замкнутості і аутичності музикою, яка так і називається — музикотерапія. Крім того, танці розвивають координацію рухів та інтелект.
Те, що музика впливає на розвиток плоду в утробі матері, вчені довели у 50-х роках минулого століття, хоча про це було відомо і раніше. На початку ХХ сторіччя у всіх країнах світу вже були створені центри музикотерапії. Вони займалися психоемоційним розвитком дитини, зняттям стресів майбутніх мам, підготовкою їх до пологів. У середині минулого століття американські вчені провели «мистецькі» експерименти в дитячих садках. Протягом експерименту діти, які відставали у розвитку від своїх ровесників, завдяки інтенсивності занять мистецтвом, наздогнали їх у читанні та обігнали у математиці. Революційним стало відкриття японських учених наприкінці минулого століття. Вони дослідили, що в утробі матері дитина чує все, що відбувається всередині та в оточуючому світі. «Результати досліджень показали, що плід не тільки чує музику, а й проявляє свої емоції: під спокійну він «сумує», а під веселу « радіє», — розповідає психолог Ірина Жданова.— Музика впливає на всі системи та органи дитини: змінюється частота дихання, тонус м’язів, моторика шлунку та кишківника. Виношуючи дитину та слухаючи гарну музику, майбутня мама має гарний шанс вплинути на її майбутній інтелект, творчі та музичні здібності».
