У німецькому місті Бонн 17 листопада закінчилися 23-і переговори ООН щодо зміни клімату. Конференція була наймасштабнішою з усіх, які будь-коли відбувалися в Німеччині. 197 країн-учасниць, що ратифікували Паризьку угоду, протягом двох тижнів розробляли конкретні механізми, які допоможуть у боротьбі зі зміною клімату.
«У нас є два варіанти: або знайти нову планету, або зберегти нашу від антропогенного впливу. Клімат зараз змінюється швидше, аніж ми встигаємо досліджувати всі впливи та наслідки цієї зміни як для екосистем, так і людини. Тому так важливо, щоб кожні переговори були продуктивними», — вважає член Міжурядової групи експертів зі зміни клімату від України Світлана Краковська.
ОСОБЛИВОСТІ КОНФЕРЕНЦІЇ
Цього року конференція ООН щодо зміни клімату мала відбутися в Республіці Фіджі, але архіпелаг виявився неготовим прийняти 25 тисяч людей. Відтак переговори вирішили перенести до Бонна, де розташована штаб-квартира Секретаріату Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату.
Для того, щоб вмістити всіх відвідувачів конференції, в місті побудували павільйони загальною площею 55 тисяч квадратних метрів, загалом організація події обійшлася в 117 мільйонів євро.
Головою конференції залишалася Фіджі, оскільки зміни клімату становлять серйозну загрозу для існування архіпелагу, який складається з понад 300 островів. 2016 року на островах уже пронісся циклон «Вінстон». Через нього 13 тисяч жителів Фіджі втратили домівки, 42 людини померло.
Найгучнішою подією за день до закінчення кліматичних переговорів ООН в Бонні стала заява Великобританії та Канади, які оголосили про створення міжнародного альянсу Powering Past Coal Alliance, що ставить за мету поетапну відмову від вугільної енергетики до 2030 року та перехід на відновлювані джерела енергії.
До альянсу долучилися: Австрія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Нова Зеландія, Португалія, Коста-Ріка, Фінляндія, Франція, Італія, Маршаллові Острови, Мексика, Швейцарія, а також Ванкувер, Альберта, Вашингтон, Британська Колумбія, Квебек і Онтаріо. Країна, що приймає COP23, — Фіджі — теж стала стороною альянсу.
ФОТО ОЛЕГА НИЧА
ЯКА РОЛЬ УКРАЇНИ НА ПЕРЕГОВОРАХ?
Цього року Україна делегувала на переговори 19 представників на чолі з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком.
Під час свого офіційного виступу міністр заявив, що «незважаючи на російську агресію, уряд і народ віддані вирішенню проблеми зміни клімату та низьковуглецевого розвитку». Міністр також зазначив, що Україна готова підтримати Польщу в підготовці до Конференції ООН з питань клімату 2018 року, але так і не уточнив, у чому саме полягатиме підтримка.
Окрім офіційної делегації, конференцію цього року відвідали представники громадських організацій та неурядової структури Українська кліматична мережа.
«Наше завдання №1 — проаналізувати, що відбувається на переговорах, які позиції інших країн і оцінити позицію своєї країни. Якщо цього не відслідковувати, то в Україні можуть розповідати що завгодно, тому ми намагаємося виробити власну незалежну позицію», — розповідає Ірина Ставчук, виконавча директорка ГО «Екодія» та координаторка мережі організацій Climate Action Network у Східній Європі, яка їздить на конференції ООН з 2006 року.
За словами експертки з питань зміни клімату, якщо активісти помічають, що країна виступає з деструктивною позицією, то вони намагаються зустрітися з офіційною делегацією й донести громадськості, чому ця позиція недоречна.
«У сфері енергоефективності ми працюємо з українським урядом дуже активно, тому що в нас є спільна мета. Якщо ж говорити про кліматичний напрям, то я не можу сказати, що в нас з українською делегацією є така ціль. Делегація України хоч і представляє інтереси Міністерства екології, але діє здебільшого як Міністерство енергетики, мета якого — не брати на себе зобов’язань і не обіцяти жодних дій», — пояснює Ірина Ставчук.
Експертка підкреслює, що в рамках Паризької угоди Україна обіцяє суттєво скоротити кількість викидів, але насправді нічого робити для цього вже не треба. Адже після 1990 року наша економіка настільки впала, що таке «скорочення» означає фактичне підвищення викидів до 40%.
У Мінекології ж запевняють, що зазначений цільовий показник є обґрунтованим, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні, а також необхідність відновлення економіки та підвищення рівня життя.
Водночас незалежні експерти підкреслюють, що серед дій міністерства є й плюси, зокрема те, що Україна однією з перших країн Європи повністю завершила процедуру ратифікації Паризької угоди. Окрім того, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак у ході кліматичних переговорів зробив заяву, що Україна готова переглядати національну мету зі скорочення викидів.
«Тепер треба інтегрувати питання клімату і скорочення викидів у різні сектори економіки, стратегії сільського та лісового господарств. Донесенням цієї інформації має зайнятися саме Мінприроди», — вважають активісти Української кліматичної мережі.
ЯК ЗМІНИ КЛІМАТУ ВПЛИВАЮТЬ НА УКРАЇНУ?
Член Міжурядової групи експертів зі зміни клімату від України, старша наукова співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Світлана Краковська розповідає, що саме на прикладі останніх років українці можуть відчувати те, як змінюється клімат.
«Насамперед збільшилася кількість екстремальних погодних явищ. Заморозки можуть прийти після відносно високих температур, і у нас вимерзають рослини, які встигли вирости й навіть розквітнути», — каже Краковська.
Змінюється характер випадання та кількість опадів. Також українці стають свідками парадоксального явища: одночасно посилюється посушливість клімату та кількість екстремальних злив. Щоб уникнути негативних наслідків, треба оновлювати, зокрема, й міські каналізації, які зараз не розраховані на те, що місячна норма дощу випаде за один день.
«Останні дослідження показують, що від хвиль тепла влітку найбільше страждають жителі міст, а в Україні більшість населення живе якраз у містах. Європейські дослідження продемонстрували, що найбільше від негативних наслідків спеки страждають жителі найвищих поверхів багатоповерхівок», — пояснює кліматолог.
За даними українського Гідрометцентру, за останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8оС, а середня температура взимку — майже на 2оС. Ці зміни вже спровокували збій у ритмі сезонних явищ: випадання снігу, весняних паводків та початку цвітіння й загалом тривалості вегетаційного періоду. За прогнозами експертів, підвищення максимальної та мінімальної температур за рік триватиме й надалі, тобто зима ставатиме м’якшою та коротшою, а літо — довшим і спекотнішим.
Саме через це в Україні зменшиться продуктивність сільського господарства, що є одним із найважливіших секторів економіки України, зменшиться кількість питної води та збільшиться кількість лісових пожеж...
ЧОМУ КЛІМАТ ЗМІНЮЄТЬСЯ?
Дані Всесвітнього фонду природи (WWF) показують, що через діяльність людини та кліматичні зміни наша планета втратила половину своєї біорізноманітності за останні 40 років.
Зміна клімату спричинена викидами вуглекислих газів у атмосферу через людську діяльність. Понад двадцять років цим питанням займаються понад дві тисячі дослідників у рамках Міжнародної організації IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change) — Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Організацію нагородили Нобелівською премією миру 2007 року за напрацювання у сфері зміни клімату.
До переліку вчених входять і українські експерти. Науковці аналізують усі дослідження в галузі зміни клімату й один раз на п’ять-шість років готують глобальний звіт з оцінкою і кліматологічними прогнозами, останній вийшов 2015 року.
Згідно з останніми дослідженнями, рівень океанів підніметься через танення льодовиків, маленькі острови невдовзі підуть під воду. Інші наслідки — велика кількість екстремальних погодних явищ. На нас чекає засуха, торнадо, повені, цунамі.
ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА ПЕРЕЙТИ НА ВІДНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ?
Понад 70% викидів вуглекислого газу в Україні спричинені роботою енергетичної сфери. Саме атомна та вугільна енергетика — основні забруднювачі України. Якщо відмовитися від них, то країна не тільки зменшить свій внесок у забруднення планети, а й отримає енергетичну незалежність.
«Фактично — це для нас єдиний варіант розвитку подій, зважаючи на події на сході», — переконана Ірина Ставчук.
Станом на 2015 рік відновлювані джерела складали лише 4% у валовому кінцевому споживанні енергоресурсів України. У світі цей показник був на рівні 20%, майже стільки — в Євросоюзі.
«Коли ми озвучували ідею переходу України на відновлювані джерела, то на нас дивилися, як на божевільних, — пригадує Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. — Через це майже два роки тому ми серйозно задумалися над дослідженням, яке б показало, чи зможе Україна перейти на альтернативну енергетику».
Фонд імені Г. Бьолля в Україні звернувся до Інституту економіки та прогнозування НАН України із запитом щодо проведення необхідних розрахунків на основі даних урядових організацій, профільних асоціацій та всіх тих досліджень, які є на цю тему в Україні.
«Ми вже бачимо стрімкий спад вартості технологій для отримання сонячної енергії, прогнози засвідчують, що технології сонячної, вітрової, геотермальної енергії стрімко дешевшатимуть. Водночас вартість вугілля зростатиме. Все це стимулюватиме розвиток альтернативної енергетики», — коментує Алієва.
Після тривалих досліджень експерти резюмували, що до 2050 року Україна може відмовитися від викопного палива й довести частку «зеленої» енергії в забезпеченні своїх енергопотреб до 91%. Деталі цього звіту оприлюднили в Бонні в рамках презентації дослідження «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року».
Такий перехід відбуватиметься насамперед за рахунок енергії вітру, сонця та біомаси. Сценарій передбачає інвестиції до 2050 року на суму 220 мільярдів євро, що майже вдвічі більше за обсяг інвестицій, якщо змін в енергетичному секторі країни не відбуватиметься. Але насправді це не така велика сума. Приміром, будівництво нової атомної електростанції обійдеться державі у сім мільярдів євро, тому від цього варто утриматися. Натомість за рахунок заощаджень на закупівлі викопних палив вдасться забезпечити частину інвестицій-потреб у відновлювану енергетику.
«Реакція на такий сценарій була дуже різною, — говорить Оксана Алієва. — Звісно, в Україні є лобісти викопної та атомної енергетики, авжеж, за жодних обставин вони не прийматимуть ці результати й вважатимуть їх недоцільними. Але ми розуміємо, що наш сценарій — це інструмент, який допоможе стимулювати країну підвищувати свої цілі з розвитку ВДЕ».
