Проект рішення Львівської обласної ради про ліквідацію психоневрологічного диспансеру шляхом приєднання до комунального закладу облради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» викликав бурхливе обговорення серед громадськості Львова та області. Нагадаємо, «День» викладав аргументи сторін у матеріалі «Рішення ще немає» Колектив диспансеру категорично проти, а в обласній раді говорять про процес оптимізації. Водночас наголошують, що триває громадське обговорення проекту.
«День» поцікавився думкою з приводу можливого реформування у відомих представників галузі. Зокрема, професор Олександр ФІЛЬЦ спростовує слова керівника Департаменту охорони здоров’я, висловлені на засіданні ради, про те, що концепцію оптимізації напрацьовано групою провідних психіатрів на чолі з професором Олександром Фільцом кілька років тому. «Концепція, яку ми пропонували тоді, в жодному разі не передбачала ліквідації диспансеру, — говорить пан Фільц «Дню». — Диспансер має поліклінічне відділення і денний стаціонар — два відділення, які працюють за найсучаснішими світовими стандартами. Це стаціонари, яких мало у Східній Європі за ефективністю і правильністю роботи з пацієнтами і за сучасними підходами. Тобто ліквідація цих стаціонарів означала би ліквідацію того, що є чи не найкраще у Львові, а це з точки зору медичного менеджменту — повний абсурд».
«Ця історія з диспансером взагалі специфічно нашоукраїнська, — вважає лікар-психіатр і правозахисник, президент Асоціації психіатрів України, член Американського товариства психіатрів Семен ГЛУЗМАН. — Коли дають вниз право децентралізації, то відбувається те, що не має відбуватись. Тому що вирішують чиновники, які погано розуміють, що вони роблять. Зазвичай вони думають про економію засобів і не беруть до уваги експертну оцінку, як і в цій ситуації. А це погано закінчується для галузі, й у тому числі для пацієнтів. Це поганий приклад для інших областей України. Якщо програють здорові ініціативи психіатрів Львівської області, то таке розпочнеться всюди і це дуже погано».
«Хороший сигнал лише в тому, що лікарі нарешті усвідомили, що їх ніхто не захищатиме і боротись вони мають самі. Тепер прокидаються спеціалісти із запитаннями: «Як же ви приймаєте рішення без нас?» — продовжує Семен Глузман (нагадаємо, лікарі влаштували пікет біля облради під час її засідання, зокрема, і з цього питання). — По-перше, в цивілізованих країнах люди думають, перш ніж щось роблять. А по-друге, вони рахують гроші. Звісно, не можна закривати ці амбулаторні пункти. Їх не закривають за кордоном, навпаки — створюють якісь соціально значимі центри для того, щоб справді допомагати людям видужати, повернутись до соціальних зв’язків. Це і коштує значно дешевше, ніж утримувати хворих у лікарнях. Потрібно створювати якомога більше можливостей для хворих, хроніків. А тут, навпаки, всім пропонують іти в клінічну лікарню — Кульпарківську. Взагалі в більшості країн світу зрозуміли, що дотримання прав людини — вигідно для держави».
Також Семен Глузман переконаний, що в обговоренні цього рішення має брати участь і група спеціалістів із Міністерства соціальної політики. «Ми, лікарі, не повинні брати на себе тих обов’язків, які за кордоном мають соціальні служби. Але вони не можуть взяти на себе всю відповідальність, коли мовчить Міністерство охорони здоров’я. Має бути нормальна дискусія. Тож непотрібно закривати амбулаторні служби, потрібно створювати нові. Вони у світі є скрізь: і в Латинській Америці, і в Африці, і в Азії», — підсумував Семен Глузман.
Прикметно, що ініціативу приєднання психоневрологічного диспансеру львівські чиновники не обговорювали і з психіатричною лікарнею. В. о. головного лікаря Олександр ГУБАР, здивований цією ініціативою, розповідає «Дню»: «Виконуючи обов’язки головного лікаря півтора роки, можу сказати, що за цей час зі мною ніхто не радився з приводу цієї ініціативи. Я не знав про таке рішення. ...Ніхто не стверджує, що медична галузь не потребує реформування. Але я не можу зрозуміти, чому у нас усі реформування починаються з ліквідації. Навряд десь є висновок якоїсь робочої групи, де чітко зазначено, що цей заклад не функціонує, не виконує своїх завдань, тож рекомендується приєднати його до психіатричної лікарні, яка зможе виконувати всі ці функції. Це був би правильний підхід до цього питання. У межах навчання я два роки проходив ординатуру в психоневрологічному диспансері. Я знаю, як ця установа побудована зсередини і яке навантаження вона на собі несе. У межах Львова це єдиний заклад, де надають амбулаторну психіатричну допомогу. В другому стаціонарі є багато лікувальних програм, аналогів яким немає. Зокрема, програма лікування нервової анорексії», — розказав Олександр Губар.
«Крім цього закладу, більше ніде немає підготовки медичного психолога. Формально вона існує, але люди після завершення навчання не здатні працювати в психіатричній лікарні, адже вони не мають навичок, які там дають. Тож питання: які мотиви порушувати цю тему? — міркує в. о. головного лікаря психіатричної лікарні. — Їх я бачу тільки в ключі економічної оптимізації. Але тоді треба речі називати своїми іменами: «Ми займаємось не реформуванням психіатрії заради кращого надання послуг, а розв’язанням економічних питань та економією бюджетних коштів». І це не має жодного стосунку до покращення медичних послуг. Загалом нам необхідно розробляти свою систему психіатричної допомоги. Робити це фахово і первинно вивчивши те, що ми маємо, які проблеми існують у нашій психіатрії».
Пан Губар також вважає, що для вирішення питання потрібна міжгалузева співпраця, в тому числі, і з Міністерством соціальної політики. «Багато наших пацієнтів — це ті люди, які потребують більше соціальної допомоги, ніж медичної. Це є первинно глобальна проблема», — пояснює Олександр Губар. «Про це варто говорити в межах реформування психіатрії. Щодо плану заходів до 2030 року, то він передбачає децентралізацію установ, їх зменшення, але це не ліквідація, а зменшення обсягів. Коли філії відкриваються в районних центрах, допомога починає надаватися на місцях. Це приводить до того, що центральна установа має менше навантаження, у зв’язку з цим вона еволюційно скорочується. І тоді ми до певної міри зможемо вийти на децентралізований рівень», — таке бачення правильного підходу до реформування психіатрії у в. о. головного лікаря Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні.
Тож експерти своє слово сказали. А який шлях оберуть у Львівській обласній раді, покаже результат громадських обговорень.
