За статистикою, на 225 мільярдів доларів річного обсягу світового фармринку припадає в середньому 8 — 15% підробок. Неблагополучний відсоток залежить, переважно, від економічного стану в країні — в країнах, що розвиваються, він становить 34%. Що пояснюється прибутковістю такого бізнесу і лояльністю законів до таких підприємців. Фахівці стверджують, що фальшивотаблетники заробляють навіть більше, ніж наркоділки, а порушити кримінальну справу проти них набагато складніше, знову-таки, порівняно з торговцями одурманюючими засобами. До країн із гуманним законодавством у цій сфері належить й Україна. При 10 — 20% підробленої продукції на фармринку працівникам розсекреченого підпільного заводу з виробництва ліків може загрожувати пара-трійка років позбавлення волі. А якщо Держінспекція з контролю якості лікарських засобів виявила в продажу «ліву» продукцію, то щоб порушити кримінальну справу, потрібно довести шкоду, заподіяну ліками споживачу. Зрозуміло, що шкоду від плацебо зафіксувати надто складно, і тому фальшивотаблетники вiдбуваються щонайбільше штрафом.
Як розповідає заступник головного інспектора України з контролю якості лікарських засобів Сергій Сур, хоча в Законі «Про лікарські засоби» розділ контролю виписаний досить добре, на сьогоднішній момент варто б було його осучаснити чи прийняти ряд підзаконних актів.
Чудово знаючи про це, МОЗ все ж не поспішає затверджувати запропоновані Держінспекцією проекти. У той час як коефіцієнт корисної дії головної структури, що контролює фармринок, істотно знижується через її неможливість впливати на деякi нюанси. Наприклад, згідно із законодавством, Держінспекція може перевіряти виробництво препаратів, умови їхнього зберігання, давати обов’язкові для виконання рекомендації, накладати штрафи, складати протоколи та звертатися до правоохоронних органів. Але контролювати провізорів, які відпускають рецептурні ліки без рецепта, і лікарів, що їх виписують, — ні. Втiм, як і впливати на рекламодавців, що порушують свій основний закон. Згідно з ним, реклама ліків, які належить відпускати лише при пред’явленні рецепта, не може з’являтися на бігбордах і ЗМІ. Так само, як і інформація, отримавши яку, може скластися враження, що для прийому засобу зовсім необов’язково радитися з лікарем.
Ще складніша ситуація, коли фальшивотаблетники не просто видаляють активну речовину, а замінюють її на іншу — дешевшу, нерідко абсолютно з іншим ефектом. Так, буває, що замість антибіотика азитроміцину продається стрептоцид, а цефолін замінюється, скажiмо, пеніциліном. На щастя, нещасних випадків після вживання не того антибіотика зареєстровано не було — їх вчасно вилучали з продажу. Тільки за минулий рік Держінспекція виявила в обігу 40 серій фальсифікованих лікарських засобів, більшість із яких українського походження.
Але в той же час нинi у Головному київському міському управлінні у справах захисту прав споживача мусується кричущий випадок, який стався з однією iз покупниць «Телемагазину». Вона придбала в ньому комплекс «Монро», який поліпшує, згідно з рекламою, форму грудей. Перед тим як викласти 2000 гривень, клієнтка поцікавилася, чи не містить продукція певні фітоконцентрати, що викликають у неї алергію. Незважаючи на негативну відповідь продавців, алергія все ж з’явилася. А проведені на її прохання санепіддослідження продукту виявили ще цікавіші факти. Крім того, що комплекс містив трави, які викликають у покупниці алергічну реакцію, ефект від їхнього вживання не мав нічого спільного з тим, що декларується в рекламі. Фітоконцентрати мали болезаспокійливу і протизапальну дію.
Подібна ситуація виникає і з виробами медичного призначення. Член комітету ВР із питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Раїса Богатирьова стверджує, що протягом останніх трьох років до України ввозяться ртутні медичні скляні термометри «Ромед» (Голландія) й «Аврора» (Німеччина), в той час як у вказаних країнах виробництва цих термометрів взагалі не існує. І насправді, вони робляться в Китаї. Так звані «німецькі та голландські» термометри, згідно з проведеною перевіркою, «грішать» від кількох десятих до кількох градусів! Тобто, вимірявши температуру, людина, наприклад, виявить у себе 37,6 і питиме жарознижуюче. При тому, що насправді, у неї буде нормальна температура — 36,6.
Щоправда, споживачі таких градусників ще не скаржилися на їхню якість, що, в принципі, й зрозуміло: як сама людина може визначити свою температуру? І кому, купуючи «якісний» «німецький чи голландський» прилад, спаде на думку його перевіряти?
Зараз Німеччина вже не виробляє ртутних термометрів, і європейці давно перейшли на голистанові — досить дорогі (приблизно $1,70), і тому практично не присутні на українському ринку. Зате підробки є і, потрібно зазначити, в чималій кількості. Тільки за 2000 — 2001 рік в Україну їх було завезено приблизно 2,5 млн. штук. Реалізовуються вони через аптечну мережу на основі свідоцтв про державну реєстрацію, видану Держдепартаментом МОЗ. Щоправда, за словами Раїси Богатирьової, відносно її автентичності виникають великі сумніви. А продаються такі термометри (до речі, на митниці ні в кого не виникає з цього приводу питань) як засіб медичного призначення, тобто без ПДВ. Від чого бюджет вже втратив як мінімум 3,2 мільйона гривень. У Міністерстві охорони здоров’я погодилися з тим, що китайські термометри не занесені до Держреєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. І заступник держсекретаря Анатолій Картиш визнав, що реалізація градусників виробництва КНР в Україні є протизаконною. Але це, щоправда, абсолютно не перешкодило їм залишитися на аптечних прилавках.
Самі ж аптеки, а особливо лікувальні установи не тільки в цьому беруть гріх на душу. Статистику непридатних для лікування ліків поповнюють прострочені і такі, що містяться в непридатних для зберігання умовах. Дистриб’ютори лікарських засобів стверджують, що вітчизняне законодавство побудоване таким чином, що утилізувати прострочені ліки набагато складніше, ніж його реалізувати. Відповідна нормативна база дає безліч посилань на інстанції, дозвіл яких необхідний для того, щоб знищити непридатні ліки.
На подібні заяви держструктури реагують однозначно: хочете щось змінити — дійте. В усіх країнах активну участь у фармацевтичній законотворчості беруть саме асоціації виробників і дистриб’ютори, які, як і споживачі, страждають від появи на ринку фальсифікованої та непридатної продукції. Однак на сьогоднішній день до відповідних органів не надійшло жодного проекту документа, розробленого Асоціацією виробників чи Асоціацією дистриб’ютерів. Їхній протест залишився лише на рівні емоційних виступів на тематичних колегіях і з’їздах.
