Їздити на дорогому в усіх сенсах позашляховику чи економічному автомобілі з низьким споживанням палива та мінімальними вихлопами шкідливих речовин? Ця дилема стає для українців все гострішою через поступовий перехід на європейські екологічні стандарти до автотранспорту, зокрема «Євро-5» та «Євро-6». Про них на початку вересня активно говорили не тільки автомобілісти, пікетуючи під Верховною Радою, а й політики, бізнесмени та пересічні українці. Парламент наразі вирішив відкласти перехід на «Євро-6» з 2018 на 2020 рік. Якраз є час обміркувати, якими автомобілями хочемо користуватися та яким повітрям дихати. Залежність — пряма. У цьому «День» переконали експерти-екологи.
КОЛИ ЗАБРУДНЮВАЧ МАЄ ПЛАТИТИ
У лютому 2010 року Україна приєдналася до Женевської угоди про технічні вимоги до конструкції транспортних засобів, тобто тих, які українці коротко називають «Євро». Від 1 січня 2012 року у нас запрацювали норми «Євро-3», ще через два роки — «Євро-4», а торік — «Євро-5». Експерти Національного екологічного центру України у своїх аналітичних матеріалах відзначають, що передбачена законом норма, що автомобілі, які не відповідають впровадженому стандарту, не можуть бути ввезені або вироблені на території країни, це лише документ. Реалії інші — відповідність конкретної автівки до екологічних норм контролюється один раз, при сертифікації на заводі, а в подальшому залежить тільки від сумлінності експлуататорів. До слова, середній вік транспортних засобів в Україні становить близько 21 року, це відповідає екологічному стандарту «Євро-0».
Як думаєте, наскільки безпечна така машина для довкілля? Європейці почали запроваджувати в себе жорсткі вимоги до авто та до екологічної безпечності їхніх двигунів з простих міркувань: якщо хочеться зберегти довкілля, треба докладати зусиль. На вулицях європейських міст позашляховики є рідкістю, більшість європейців користуються так званими малолітражками. І справа не лише в початковій ціні за автівку, а в тому, як дорого вона обходитиметься власнику упродовж наступних років. Фахівці називають це принципом «забруднювач сплачує», за яким купувати екологічно безпечні автівки значно вигідніше.
УРОК «ЗЕЛЕНОГО» ВОДІННЯ. ОДНИМ ІЗ НАЙБІЛЬШ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ ВВАЖАЄТЬСЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ, БО ВІН НЕ ВИКИДАЄ ШКІДЛИВІ ГАЗИ. БІЛЬШЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО ЦЕ МОЖНА БУЛО МИНУЛИМИ ВИХІДНИМИ НА НАЙБІЛЬШІЙ В УКРАЇНІ ВИСТАВЦІ ЕЛЕКТРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ECODRIVESHOW 2017, ЯКА ВІДБУВАЛАСЯ У КИЄВІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»
«У Європі ці стандарти працюють паралельно з системою великих податків на авто зі значними викидами різних забруднюючих речовин, — пояснює Ірина Ставчук, голова правління Центру екологічних ініціатив «Екодія». — У різних країнах діють різні системи. Десь це щорічний податок, і залежно від викидів людина може платити від тисячі євро на рік просто за наявність автівки, за те, що вона впливає на викиди парникових газів або інших забруднюючих речовин. Практично в усіх країнах є податок при купівлі машини, чи нової, чи вживаної. Тобто є система стимулювання до купівлі автівки з меншими викидами. Бо так дешевше. При купівлі екологічно нешкідливих авто, наприклад, електромобілів, держава навіть дає знижку. Отримані кошти європейці витрачають на розвиток транспортної інфраструктури, міської мобільності та загалом комфортного перебування людей у своїх містах».
ЗАГРОЗЛИВА АВТОМОБІЛІЗАЦІЯ
Громадська організація «Міські реформи» провела у Харкові дослідження «Вплив транспорту на екологію міста. Аналіз та стратегії для України». Активісти з’ясували, що за останні роки зменшуються обсяги викидів від промислових підприємств і зростають обсяги викидів саме від автотранспорту. Також виявили невтішну закономірність: здорових підлітків, які мешкають у центральній частині Харкова, з вищою концентрацією викидів від транспорту, істотно менше, ніж здорових підлітків у спальних районах міста.
Автотранспорт під час роботи викидає в атмосферу оксид вуглецю, або чадний газ, що викликає у людини кисневе голодування, а також вуглекислий чи парниковий газ, що став головною причиною змін клімату на планеті. Ще автівка — це джерело оксиду азоту, двоокису сірки, озону, бензолу та дрібнодисперсійних твердих частинок. Усе це викликає кислотні дощі, негативно впливає на дихальну і серцево-судинну системи людини. Це теж хороший аргумент, чому Україна мусить переходити на жорсткі екологічні вимоги до автотранспорту. Але: не всі мають кошти на найновіші автівки, а наш автопром не може швидко перелаштуватись на нові технології. Тому є ризик, і про нього йдеться у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, що після впровадження «Євро-5» та «Євро-6» Україна перетвориться на звалище старих автівок.
«У нас нема податку на викиди від авто, відсутня система утилізації старих машин, бо населення бідне, люди їх тримають десь по гаражах, — констатує Ірина Ставчук. — У Європі була така хвиля, коли старі авто лишали по лісах чи взагалі будь-де, тому там діє доволі жорстке законодавство щодо утилізації. У нас намагалися прийняти такий закон декілька років тому, він був не дуже прозорий, але сама ідея потрібна. Коли людина купує авто, мусить одразу заплатити за утилізацію — це має стимулювати людей здавати старі авто на утилізацію, щоб не забруднювати навколишнє середовище. Але такого законодавства у нас немає, тому старі авто — це досить серйозна проблема на майбутнє з точки зору утилізації та викидів».
На думку експертки, перехід на «Євро-5» та «Євро-6», попри всі аргументи «проти», — це великий плюс для довкілля. Державна політика має будуватися саме на принципах охорони навколишнього середовища. «З іншого боку, потрібна політика підтримки правильного розвитку інфраструктури міст, комфортного та зручного громадського транспорту, як це прийнято у Європі, — додає Ірина Ставчук. — Треба зробити використання машини дорогим та невигідним. Якщо підемо тільки шляхом автомобілізації, нікому краще не буде — матимемо постійні затори, забруднене повітря та серйозні захворювання».
