«Освіта повинна підготувати людину бути успішною в ХХІ столітті. Якщо ми подивимося на наші старі програми, стандарти, форми і методи навчання, ми побачимо, що все це не відповідає основним компетенціям», — розповідає співробітник Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН Наталія ГУЩИНА.
Над змістом в уряді вже попрацювали. Упродовж останніх кількох років було прийнято низку документів, які визначають нові тенденції та напрямок розвитку системи освіти. Найсвіжіший — указ Президента від 25 червня цього року «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». Основною метою указу є «підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки» та «забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя». Очікується, що реалізація стратегії підвищить якість вітчизняної освіти та її інноваційний розвиток відповідно до світових стандартів.
Натомість це сприятиме «істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості» — зазначають в прес-службі МОН.
ОДНА ДИТИНА — ОДИН КОМП’ЮТЕР
Щодо форми та методів, то все більш помітною стає тенденція зміни навчального простору в напрямку комп’ютеризації освіти. До навчального процесу все частіше залучаються ноутбуки або планшети. З цього приводу було затверджено державну цільову програму «Сто відсотків», що регулює процес впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій на період до 2015 року. За словами пані Гущиної, за останні роки фінансування комп’ютеризації шкіл практично не було. «Комп’ютеризація школи відбувається за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел. На сьогодні в загальноосвітніх навчальних закладах 89,4% шкіл мають сучасні навчальні комп’ютерні комплекси. Це допомогло знизити показник кількості учнів на комп’ютер до 25 до 1».
Не останню роль в удосконаленні форм та методів навчання відіграла компанія Intel Ukraine Microelectronics Ltd, яка за підтримки Міністерства освіти та науки України, починаючи з 2009 року, проводить конкурси проектів з використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в умовах навчального середовища «Навчання для майбутнього» (навчання вчителів) та проект «Один учень — один комп’ютер» (навчання школярів). Ці програми призначені для навчання з використанням інноваційних технологій, наприклад, інтерактивної дошки, здатної реагувати на дотики, або нетбуки, призначені спеціально для школярів. Особливі ці нетбуки тим, що оснащені різноманітними датчиками для проведення лабораторних робіт, а також іншими спеціально розробленими навчальними програмами, які полегшують учбовий процес.
НЕ ВІДВОЛІКАЄ, А ДОПОМАГАЄ
Відчути на собі всі переваги навчання із застосуванням нових технологій і методів змогли вже більше 50 шкіл із різних регіонів України. Особливостями такого навчання з «Днем» поділилася Наталія САРАЖИНСЬКА, вчитель школи №12 у м. Біла Церква. У цій школі навчання із використанням новинок техніки розпочалося ще чотири роки тому.
«Модель навчання «Одна дитина — один комп’ютер» обирали ті школи, де майже всі вчителі закінчили програму «Навчання для майбутнього». У нас, в Білій Церкві, на рівні управління освіти існує таке правило: учитель має право атестуватися на вищу категорію лише тоді, коли він закінчив ці курси Intel. Коли почалися курси, я тоді була тренером цієї програми, все пройшло на ура. На курси йшли вчитися ті, хто хотів. Потім залишилося 5—6 людей, яких потрібно було «штовхати». Звісно, в такій ситуації навчання було складним, але вони бачили, що без цього вони не зможуть».
Як розповіла «Дню» пані Наталія, проблем з адаптацією дітей до нових технологій не було. «Коли в дітей пристрої перед очима, то вони не відволікаються на розмови. Їм є чим зайнятися, їм це цікаво, їх це захоплює». Тридцять нетбуків дісталися школі в якості призу вчителеві, який виграв конкурс. Було вирішено застосувати їх як експеримент на учнях третіх класів. Провчилися діти з такими чудо-пристроями до п’ятого класу, потім перейшли на звичайні підручники, а гаджети дісталися іншим третьокласникам. Зараз вони навчаються в сьомому класі. «Звичайно, діти дуже сумують. У третьому класі у них були уже свої блоги. Ці діти в блозі самостійно створювали контент — завдання один для одного, для початкових класів», — розповідає вчителька.
«Найбільшою загрозою економічному зростанню після кризи є недостатня кількість талантів, які могли б створювати нові технології, інновації, нові знання, — стверджує директор освітніх програм Intel в Україні Тетяна НАНАЄВА. — Якщо раніше давали знання і оцінювали знання, то зараз, в ХХІ столітті, потрібно давати окрім знань ще й навички для роботи, для кар’єри, для успішного життя. Для цього потрібно створити і нові стандарти, і нові програми, а насамперед — середовище, у якому це все запрацювало б».
УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАНШЕТ — З УКРАЇНСЬКИМ КОНТЕНТОМ
Нещодавно у продаж надійшов перший український шкільний планшет Senkatel ZnayPad. Розробила і представила його на ринку компанія «Електронні освітні системи» спільно з представниками компаній Intel і Senkatel, а також видавництвами «Ранок» та ТМ «Розумники». «Є вірогідність прориву України саме в інтелектуальній ніші, — зазначив генеральний директор компанії «Електронні Освітні Системи» Володимир ЧЕПОВИЙ. — Мене особливо радує, що всі елементи програмно-апаратних рішень нашої екосистеми розроблено в Україні українцями і для наших з вами дітей».
Шкільний планшет призначено для індивідуального використання як вдома, так і в школі, і є важливим кроком для масового застосування інтернет-технологій в освіті. Вже на першому етапі школярі зможуть замінити кілограми паперу одним легким планшетом, використовуючи електронні версії підручників. Також до планшета додається спеціальна ручка, що дозволяє розвивати техніку письма в учнів початкових класів і не забувати її в старших.
Практичне застосування школярами комп’ютерів і планшетів залежить від доступності навчального контенту. Саме тому партнерами шкільного планшета виступають українські видавництва і розробники інтерактивних навчальних матеріалів. «Ми займаємося створенням мультимедійного освітнього контенту на базі авторських наукових матеріалів. Сучасним трендом у створенні мультимедійних уроків є індивідуальний підхід і можливість кооперації учнів між собою і з учителем у процесі навчання», — розповідає Олександр КОХАН, директор видавництва «Розумники».
Для себе видавці бачать широкі перспективи у співпраці з розробниками шкільних електронних пристроїв. «Наше видавництво випускає великий асортимент навчальних та розвиваючих посібників, методичні матеріали, а також підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, зокрема і в електронному вигляді. Ми бачимо перспективи у довгостроковому співробітництві з розробниками шкільних електронних пристроїв», — пояснює Віктор КРУГЛОВ, директор видавництва «Ранок».
Розробники цього шкільного планшету також представили інноваційну модель екосистеми шкільної освіти найближчого майбутнього. Перші елементи цієї екосистеми — власне планшет ZnayPad і освітній ресурс ClassBook.com.ua вже запущено в роботу.
