Про появу капусти на землі існує міф. Цар Древньої Фракії Лікург повстав проти п'яних оргій бога вина Діоніса, сина Зевса. Він розігнав зборище вакханок, а Діоніса кинув у море. Зевс, вирішивши заступитися за безпутного сина, міцно прив'язав Лікурга до виноградної лози. Кара для вільного духом Лікурга була настільки принизлива, що у нього із очей полилися сльози. Їх було так багато, що із землі, куди капали сльози, почали виростати дивні плоди, схожі на людську голову.
Насіння капусти було знайдене в археологічних розкопках в свайних будівлях кам'яного і бронзового віків, тобто капусту вирощували задовго до початку античних цивілізацій єгиптян, греків, римлян.
Перші письмові свідчення про вирощування капусти дійшли до нас в документах, що збереглись із епохи Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
В VII—V століттях до нашої ери капуста прийшла в Закавказзя.
Свою назву цей овоч одержав від латинського слова «капутум» — голова.
Документальні дані в рукописному «Изборнику Святослава» говорять, що в Київській Русі капуста культивувалась дуже широко.
В Інституті харчування АМН СРСР було підраховано, що із середньої річної норми вживання овочів у 122 кг на людину майже 45 кг (27,5%) становить капуста (переважно білокачанна).
Після тримісячного зберігання в білокачанній капусті вміст вітаміну С знижується на 25%, а після шестимісячного – на 36%.
У білокачанній капусті є вітамін К (філлохинон), який є ще тільки в листовій капусті. Цей вітамін сприяє звертанню крові.
Брюссельську капусту на Заході вважають дієтичним продуктом: бульйон із неї за смаком і поживністю схожий на курячий.
Капуста кольрабі має ніжний, смачний, поживний плід. За вмістом вітамінів вона не поступається мандаринам та апельсинам, а по засвоюваності організмом переважає яблука.
В журналі «Наука и жизнь» ще в 1965 році була публікація «Капуста лечит». Автор-учений повідомляв, що вивчаючи хімічний склад капусти, з'ясовали: молекула соку капусти — двійник молекули соку женьшеню, тільки має незамкнутий структурний ланцюжок. Це означає, що найцінніше в молекулі капустяного соку не може знаходитись у рівновазі більше ніж 30–60 секунд, потім вона розпадається і втрачає схожість із молекулою женьшеню.
Співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, кандидат медичних наук Анатолій Іванович Потопальський декілька років тому вивів нову рослину на основі капусти й квасолі — квагісту. Це капустяне дерево, яке виростає врівень із людиною, а його листя мають високі смакові якості та представлений широкий вміст вітамінів.
