Валентина Осипова

3 листопада Люблю останні дні жовтня, коли природа обов’язково подарує хоч один незвичайний, хоч і сумний день. Виходиш рано вранці з хати і бачиш, що вся трава на лузі, кущі, дерева, пізні овочі в городі вкриті густим-густим інієм. Зазвичай такий ранок зовсім тихий, абсолютно безвітряний....

17 вересня З раннього дитинства і по цей час Катя досить часто ставить важкі й неоднозначні запитання. Ось і цього разу несподіване: «Бабусю, а пригадай-но найщасливіший день свого життя. Можеш?» Я спочатку пробую віджартуватись, що мені вже ось-ось сто літ виповниться, де вже мені, нещасній і...

16 вересняНаша Катя, одержавши в шостому класі за рік найвищий бал — 12 — за старання у вивченні німецької мови, вже втретє три тижні у червні прожила у Німеччині, в сім’ї, де троє доньок-німкень (старша з яких народилась ще в СРСР) старанно і доброзичливо навчали київську школярку премудростям...

29 серпняТак склалося в житті, що наш онук у дворічному віці був залишений батьком. Щоб дитина не росла без чоловічого піклування, дідусь і бабуся приділяли хлопчику максимум уваги. Якось, коли чужа жінка запитала у трирічного Богдана, як звуть його тата, хлопчик відповів: «Дід Слава». А одного...

26 серпняМав рацію екс-президент України, коли впевнено заявив: «Україна — не Росія». Ще й ще раз переконуюсь у цьому все своє життя. А найсвіжіший доказ, мабуть, можна почерпнути, коли покладеш перед очима списки видатних людей, за кого голосували в двох країнах, обираючи «Имя России» і «Великих...

6 серпня Із тривогою кожного літа чекаю на другу декаду серпня. Саме в цей час починається сезон полювання на птахів. А так як живемо ми на околиці села, де починаються луги й болото, яке виникло на наших очах на місці колишніх торфорозробок, що велись у 60-ті роки минулого століття у заплаві річки...

16 липняНесподівано, після дворічної мовчанки, зателефонувала однокласниця й запитала, чи можна завітати в гості. Я з радістю чекала на Олю. Та те, що побачила й почула, не тільки приголомшило, а й ввело в розпач. Моя змарніла до невпізнання гостя ще декілька років тому, на зустрічі з...

7 липня «Автор у своєму творі — не суддя, але, як колись визначив Чехов, свідок для суду: розповідати, що сталося в житті». Такими словами завершує передмову до свого роману «Жовтий князь» Василь Барка. Цей твір — не белетристика, а документ. Автор хлопчиком-підлітком пережив голодомор. Чудом...

1 липняНавіщо? Чому? Завіщо? Якщо на світі є хоч якась справедливість, то чому ти, Боже, караєш безневинних людей? — кожного дня свідомість пронизує ця думка, коли зустрічаю одну з найближчих своїх сусідок —Надію Андріївну. Жінку, яка понад 30 років тяжко, але чесно пропрацювала на радгоспній фермі...

18 червня А чи доводилось вам бачити, як одуд п’є воду? Я вже не вперше сьогодні з замилуванням спостерігаю, як цей красивий птах прилітає до нашої хати і з великої 40-літрової посудини, куди стікає дощова вода з даху, п’є воду. Я знаходжусь метрах в трьох від нього, стараюсь не рухатись, щоб не...