Гриби пішли війною на людство. Так пояснює зростання кількості отруєнь і смертей від лісових грибів та нашестя різноманітних грибкових захворювань мексиканський священик і природознавець Фернандо Кармоне. За його версією, біблейським деревом пізнання була в раю не яблуня, а гриб. Оскільки ж люди віками знищують природу і шкодять всьому живому, то він просяк отрутою і намагається помститись царю природи та повернути втрачений рай. Звичайно ж, людині слугують корисні гриби — за допомогою дріжджових грибків ми отримуємо хліб, сир, кефір, пиво, спиртні напої, антибіотики, зокрема пеніцилін. До речі, алергічні реакції на нього почастішали. А якщо cьогодні «добрі» до нас гриби завтра теж розгніваються?
Хоча людству досить і сьогоднішніх проблем. Так, за даними ВООЗ чверть населення земної кулі страждає мікозами, а в окремих країнах Європи грибковими захворюваннями, якi спричиняються понад 500 видами грибів з більш ніж 100 тисячами їх природних різновидів, уражено від 20 до 70% людей. Під час минулорічної акції «Ахіллес проект», проведеної за підтримки МОЗ України, небезпечну хворобу було виявлено у 31% з 92 тисяч обстежених жителів міст в 16 областях України. Більшість з них мали мікози шкіри і її придатків, ступнів, нігтів. Оніхомікоз, грибкове захворювання нігтів, був виявлений у 52% обстежених. Якщо проект, підтриманий компанією «Янссен-Силаг», що допомагала ліками малозабезпеченим хворим, буде продовжено і в зону його уваги потрапить сільське населення, то, на думку фахівців, цифри можуть бути ще більш вражаючими.
Як розповів «Дню» доктор медичних наук, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом СНІДу Національного медичного університету, головний дерматовенеролог Головного управління охорони здоров’я Києва Віктор СТЕПАНЕНКО , переважна частина хворих визнавали, що живуть з грибком безтурботно десятками років і «голова не болить». А відтак вони з легкістю діляться інфекцією зі здоровими людьми в душових, басейнах, саунах, бальнеологічних і спортивних залах, манікюрних та педикюрних кабінетах через предмети спільного призначення і домашнього вжитку, взуття, поручні у транспорті і навіть звичайне дружнє рукостискання. Проте однією з головних причин високої захворюваності, окрім низького рівня життя, особистої гігієни, медобслуговування та ослабленого імунітету співвітчизників, професор вважає надзвичайно сприятливі для активного розвитку міцелію грибів... українські чорноземи. Унікальні грунти в поєднанні з городньо-дачною тактикою «виживання» співвітчизників є, за його словами, одним iз основних шляхiв транспортування та ураження грибковими інфекціями. Отже, поряд зі здоровими людьми безпроблемно існує невидиме, проте дуже небезпечне інфекційне вогнище. Адже, поширюючись, гриби-«людоїди» впливають на зниження імунного статусу, ускладнюють перебіг інших соматичних інфекційних захворювань, вражають шкіру, волосся, внутрішні органи та головний мозок.
Ще однією проблемою, яку, на думку Віктора Степаненка, недооцінюють медики, є лікування «ударними» дозами антибіотиків, створеними на основі грибків. Річ у тім, що разові дози їх у порівнянні з 40—50 роками зросли у десятки та сотні разів, а використання антибіотиків без відповідного «прикриття» протигрибковими препаратами загрожує розвитком вторинного дисбактеріозу, «перетіканням» однієї хвороби в іншу, іноді — смертельним ризиком. Відомі випадки, коли після блискуче проведеної операції хворому призначали антибіотики, а він з незрозумілих причин помирав. Пояснення приходило, коли висіювали плiснявi патогеннi грибки. Ситуація ускладнюється тим, що медзаклади України не мають мережі мікологічних лабораторій, обладнаних сучасною діагностичною технікою та реактивами. В той же час в країні виявлено видозмiненi штамми грибків. Одне з можливих пояснень їх появи — зміни в екології. До того ж, грибки утворюють «композиції» з кількох видів та діють у вигляді змішаних інфекцій (пліснявих, дерматофітних, дріжджоподібних). До 50-х років, зазначив В.Степаненко, лікування мікозів практично не велося або обмежувалося місцевим лікуванням (йодом, препаратами дьогтю, аніліновими фарбниками), бо системних препаратів не було. Перші з тих, що з’явилися згодом, доводилося приймати щодня протягом одного-півтора року, і вони мали побічну та токсичну дію. Нині в країні достатньо широко розрекламованих препаратів зарубіжного виробництва — лаків, гелів, кремів, мазей. Але купуватися на рекламу дерматологи не радять — ефективні при поверхневих формах мікозів, вони безсилі проти хронічних і важких хвороб, особливо онiхомiкозiв. Проти них на фармацевтичному ринку існує «важка артилерія» — системнi антимiкотики. І знову ж таки, не варто одразу поспішати до аптеки за «панацеєю», адже ряд їх., згідно фармакокінетицi, діє лише на дерматофіти. Отже, щоб не зашкодити власному здоров’ю, необхідно, підкреслив Віктор Степаненко, попередньо проконсультуватись з дерматологом, виявити етiологію захворювання. До речі, в усіх цивілізованих країнах пацієнта захищає закон, за яким більшість ліків відпускається лише за рецептом.
Водночас реклама вітчизняних препаратів, точніше, майже повна її відсутність, на думку В.Степаненка, є серйозним прорахунком українських виробників. Деякі з місцевих протигрибкових препаратів вітчизняного виробництва нічим не поступаються перед іноземними аналогами, зате більш доступні за вартістю. За його словами, нещодавно в міському дерматовенерологічному центрі, створеному при однойменній кафедрі медуніверситету на базі Центральної клінічної лікарні, довелось апробувати одну з нових розробок харківських фармацевтів і вона дістала достатньо високу оцінку. Щоправда, уточнив мій співрозмовник, він вимушений визнати (не рекламуючи жоден з медпрепаратів), що поки вітчизняні вчені роками вишукують кошти для розробки та впровадження «революційних» медикаментів, унікальні препарати та методики приходять на український ринок з-за кордону. Найсучасніша i найбiльш ефективна з методик у мікології, за словами професора, спрямована на боротьбу з усіма відомими видами патогенних грибів, — пульс-терапія вiд «Янссен-Сiллаг» корпорацiї «Джонсон i джонсон». Препарат приймається 2—3 тижні з перервами, а лікувальна дія його може тривати близько року.
