На Миколаївщині зіткнулися інтереси екологів та енергетиків. Ідеться про плановане Южно-Українською АЕС підвищення рівня водосховища Олександрівської ГЕС, що входить до складу її гідротехнічних об’єктів. Позиція атомників висловлена на офіційному сайті підприємства. Зокрема, під час одного з круглих столів начальник управління капітального будівництва Южно-Українського енергокомплексу Павло Вірич переконував: «Проектом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС передбачено два варіанти наповнення Олександрівського водосховища. Перший з позначкою рівня 16,9 м, що забезпечує роботу Ташлицької ГАЕС, та другий — з позначкою 20,7 м, який надасть можливість використовувати корисний об’єм водосховища для водокористування Миколаївської області. За цих умов його корисна ємність збільшиться до 72,6 млн м3, майже дві третини з яких, а саме 46,10 млн м3, призначатиметься для водогосподарських потреб регіону, зокрема для забезпечення санітарно-екологічних попусків у маловодні роки» (http://www.sunpp.mk.ua). Тобто це дасть не лише економічний, а й екологічний позитивний ефект. Тим часом в екологів та представників громад інша думка. Нині у населених пунктах, прилеглих до водосховища, проводяться громадські слухання з цього питання, і, як розповіла «Дню» координатор з питань роботи з місцевими громадами Національного екологічного центру України Тамара ХАРЧИЛАВА, уже на чотирьох таких зустрічах жителі висловили свою незгоду з планами АЕС. Останній приклад — місто Первомайськ, де люди самі організували слухання, запросили на них екологів та енергетиків, одноголосно проголосували «проти» і звернулися до міських депутатів з пропозицією ухвалити рішення про непогодження відповідного проекту.
Експертка каже, що, на жаль, під час таких слухань представники атомної станції говорять про проект як уже вирішене питання, чим, звісно, демотивують громадян. «Звісно, всі ці документально оформлені незгоди громад поїхали до Києва. Як буде уряд на них реагувати, важко сказати, — говорить еколог. — Для мене особисто як для фахівця важливий сам факт виявлення громадою своєї незгоди. Це ж не перше підвищення рівня. До того всі ці громадські слухання проходили дуже швидко і формально, і завжди громада була «за». Чому? Їм обіцяли дуже багато щодо вирішення інфраструктурних проблем — будувати і мости, і дороги, і лікарні... І ось після двох таких підвищень громади побачили, що ці обіцянки не виконуються. А крім того, по факту, Південний Буг перетворюється на болото, виникли проблеми з водою, зникла риба. Звісно, прямих доказів немає, але громади побачили збіг: все це відбулося за роки після підвищень рівня. Тому вже до цих громадських слухань вони прийшли з сильним негативом і на нові обіцянки (що, як завжди, даються не у вигляді якогось юридичного договору, а просто на словах) кричали у відповідь: «Поверніть нам нашу річку!».
Які можуть бути подальші кроки? Тамара Харчилава розповідає, що зараз виник потужний рух екологів і просто небайдужих мешканців у Миколаєві. «Вони теж вважають, що мають відношення до цього проекту, і їхня думка має бути запитана, тому вимагають проведення громадських слухань у їхньому місті», — розповідає експерт. А крім того, і це дуже важливо, під час втілення проекту підтопленню підлягають пам’ятні історичні місця, які мають статус національної пам’ятки, як-от козацька паланка «Гард». «Ми весь час наполягали і зверталися до «Енергоатому», до ЮУАЕС, щоб були проведені загальнонаціональні громадські слухання. Оскільки буде знищено пам’ятку національного значення, наші національні багатства. Поки нам не вдалося в цьому напрямку отримати результати», — невесело підсумовує Тамара Харчилава.
