Всеукраїнська громадська організація «Асоціація виробників геронтологічно цінних продуктів України» запропонувала по-новому оцінювати якість харчової продукції. Суть новації в тому, що критерієм якості оголошують не ступінь шкідливості, а рівень корисності того чи іншого продукту. А корисність убачають у збереженні повноцінного здорового життя для кожної людини. Члени цієї асоціації як автори нової методики запатентували відкритий ними механізм оцінки геронтологічної якості та цінності продуктів, косметичних і медичних препаратів. Вони пропонують нам серйозно замислитися щодо уповільнення процесів старіння безпосередньо з самого народження людини, а геронтологічно цінним продуктом називають такий, який не шкодить будь-якій клітині нашого організму, тримає її протягом нашого життя в хорошому стані. Члени асоціації припускають, що згодом у наших магазинах з’являться спеціальні полиці для цього виду продукції, можливо, навіть зі шкалою, що вказуватиме на ступінь корисності товару для організму. Задумане й особливе маркування, яке зможе помітити навіть людина зі слабким зором і без окулярів. Як правило, інформацію про товар на наших етикетках доводиться розбирати з допомогою лупи. До того ж вона аж ніяк не завжди всебічно характеризує товар, та й самі по собі окремі цифри зрозумілі лише вузьким фахівцям.
Наприклад — вода. «Мінералку» купує практично кожен. Тетяна Солнцева, кандидат медичних наук, викладач Національного медичного університету імені О. Богомольця, стверджує: «Здоровим людям потрібна лише чиста вода, тобто зі зниженою мінералізацією, що не перевищує п’ять міліграмів мінеральних речовин на один літр рідини. Таку воду ще називають столовою. А з підвищеною мінералізацією — лікувальною. Вона годиться лише для прийому за призначенням лікаря, в іншому випадку вживання її у великих кількостях навіть може призвести до специфічного захворювання. А «лікувально-столової» води не існує в принципі, як і не буває риби другої свіжості».
Як залежить збереження нашої молодості від якості води? Почнімо з того, що людина при народженні вже складається з неї на 85% (ембріон — на 95%), а в старості наші клітини містять лише 50% води. Хороша вода не несе в собі отруйних речовин і сприяє правильному обміну речовин в організмі. Тому піклуватися про якість води треба кожному. Фахівці радять готувати їжу на очищеній сорбентами воді, взятій із водопровідного крана. Для цього годяться й маленькі фільтри з активованим вугіллям. Біда лише в тому, що здогадатися, коли треба змінити картридж фільтра, досить проблематично. Попри те, що в документах до приладу вказується частота заміни фільтрів, ступінь їхньої зношеності встановити складно — невідомий рівень забрудненості води, яку через нього пропускали. А у наших водопровідних трубах яких лише шкідливих речей не знайдеш! І бактерійний наліт, і хлоромісткі, а також радіоактивні речовини, і пестициди, і бензол, і вільний хлор... Вода «придатна для пиття» означає, що в ній містяться гранично допустимі за нормою отруйні для організму речовини. Члени асоціації вважають, що вода має характеризуватися не лише за гранично допустимими нормами, але й за ступенем її чистоти, ступенем її корисності для нас. До речі, вчені встановили, що довгожителі вживають в їжу лише чисту, мало мінералізовану воду. А якщо говорити про культуру споживання води, то вчені радять: після сну та перед сном випивати склянку теплої води, не пити одразу після їжі протягом півтори години, а також за півгодини до їжі. Загалом, не враховуючи воду в продуктах харчування, треба за день випивати близько двох літрів води. Кажуть, що коли німецькі вчені провели експеримент на студентах-добровольцях, то встановили, що ті, хто пив удосталь, відрізнялися від інших кращою працездатністю, хорошим настроєм та потягом до творчості.
А що стосується продуктів харчування, то принцип їхньої цінності для збереження довголіття людини такий. Бажано більше вживати в їжу тих речовин, які з’явилися на нашій планеті в процесі еволюції на більш ранніх етапах. Це пов’язане зі ступенем легкості їхньої засвоюваності нашим організмом. Наприклад, риба засвоюється легше за птицю, а рослинна їжа — швидше, ніж риба. Птиця — легша їжа, ніж м’ясо. Має значення й вік того, що ми їмо. Те, що молодше, притягатиме до клітин воду, а отже — й зберігатиме молодість.
Цікаво, що в Україні вже багато років триває розробка спеціальних продуктів харчування, які краще підходять для харчування людей середнього та старшого віку. Юрій Григоров, доктор медичних наук, завідувач лабораторією геродієтетики Інституту геронтології АМН України сказав «Дню», що вже тридцять років займається розробкою теоретичних основ отримання та впровадження у виробництво нових продуктів функціонального харчування. «Серед наших розробок, — каже Юрій Григорович, — дві удостоїлися Державної премії України. Проте цих продуктів сьогодні не знайдете в наших магазинах. Один із них — «Геролакт», якийсь час його в нас виробляли й він був у продажу, а потім зник. А Данія купила на нього ексклюзивне право, його виготовляють майже в усіх країнах Європи й навіть у Бразилії. У цьому продукті міститься така речовина, яку виявили в організмах усіх довгожителів, і вона сприяє збереженню здоров’я немолодих людей. Добитися випуску такого цінного продукту харчування нашому інституту поки що не вдається...»
Попри це, сьогодні Асоціація виробників геронтологічно цінних продуктів України виступає з оригінальними пропозиціями. Серед них — оголосити Київ містом геронтологічного контролю за продуктами харчування. Крім того, вони пропонують також пригадати, що наша столиця — єдина у світі, що так сильно потерпіла від радіоактивного забруднення.
