З обласного центру перестали вивозити відходи. Гнітюче враження від сміття, яке розноситься вітром вулицями, серед якого граються діти, і безпритульні, «що вивчають» вміст переповнених контейнерів, iз яких вивалюються нечистоти, утворюючи величезні поклади відходів, які погано пахнуть, посилює літня спека, яка значно активізує процеси гниття харчових вiдходів. Після побаченого, повідомлення про те, що Харків посів друге місце серед міст першої категорії у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадянського порядку», викликає гомеричний регіт. Критерії добору були такі, як впровадження сучасних технологій санітарної очистки, утилізації та знищення твердих побутових відходів (ТПВ) і тому подібне...
ДЕ МІЛЬЙОНИ?
Проблеми з вивозом сміття почалися після того, як міський голова Харкова Михайло Добкін звинуватив колишнє керівництво Муніципальної компанії з вивозу твердих побутових відходів у тому, що воно незаконно витратило 9 млн. гривень із міської скарбниці. Після таких заяв Федір Лученко, який керував компанією з вивозу ТПВ до середини травня, а за сумісництвом до парламентських виборів тимчасово був начальником ЖКГ, звільнився. Ще обіймаючи свою посаду, він заявив, що муніципальна компанія є госпрозрахунковим підприємством, існує за рахунок коштів, які платять городяни за такі послуги, як прийом і утилізація ТПВ. Підприємство, за твердженням Лученка, грошей із міського бюджету має стан зародка. Наша держава неспроможна профінансувати всі необхідні об’єкти в галузі екології, тому єдиним виходом із даної ситуації є залучення молодих підприємницьких ініціатив до екологічного сектора ринку, які могли б вирішити й соціальні проблеми. Одну з найважливіших ролей у екологічному бізнесі відіграє наукове обґрунтування підприємницьких дій. Цю думку висловили вчені, фахівці-екологи та підприємці, які з’їхалися до Харкова на перший міжнародний форум «ЕкоМісто-2006», присвячений проблемам розвитку екопідприємництва. Форум став результатом трирічної співпраці університетів України, Фінляндії та Швеції. Одна з головних цілей проведення цього заходу — ознайомити представників українських і зарубіжних компаній, які приїхали в Україну з конкретними пропозиціями про ділову співпрацю в галузі екологічних технологій.
Ірина Смородінова, заступник директора харківського консалтингового центру «Susbus», який консультує початківців-підприємців і допомагає їм знайти перспективний напрямок діяльності в екосфері, а також створює мережу партнерів для забезпечення виконання робіт із надання послуг в екобізнесі, говорить, що більшість українських фірм і компаній, які вже займаються екологічним бізнесом, працюють недостатньо ефективно, бо мають слабкий менеджмент. Річ у тім, що вони не володіють достатньою інформацією про вигідне збування своєї продукції чи надання послуг, як в Україні, так і за кордоном. Розвиток екобізнесу гальмує також відсутність підтримки з боку держави. Тим часом у Німеччині кожного року подвоюється кількість екологічних фірм завдяки тому, що держава надає молоді стартовий капітал для заняття цим видом підприємництва. Оцінюючи ситуацію, яка склалася на ринку екологічних послуг, професор університету міста Калмар зі Швеції, Вільям Хоґланд, який є одним із організаторів проекту «Темпус-Тасіс» між трьома країнами, робить висновок, що на даний момент Україні необхідна тісна кооперація уряду, промислових компаній, освітньої сфери та громадськості.
Насамперед — це питання фінансування. У Швеції промислові підприємства фінансують понад 50% дослідницьких розробок. Лише у взаємозв’язку всіх цих складових розробляються та вирішуються ті проекти, в яких суспільство відчуває найбільшу потребу. Зараз західні підприємства, зайняті в екосфері, налаштовані на плідну співпрацю з українською стороною і бачать у ній не лише споживача їхньої продукції, але й партнера у спільних проектах, таких як розміщення частини виробництва на території України. Серед них є й проекти зі створення установок, які могли б екологічно безпечно переробляти та утилізувати сміття. Як твердять фахівці, вітчизняні екотехнології поки що не конкурентоспроможні і не мають достатніх інвестицій. Однак українські екотехнології перебувають на високому рівні технічних розробок, тому в найближчому майбутньому зможуть добре зарекомендувати себе на європейському ринкові. не отримувало — ні як фінансування, ні як допомогу. Добкін вважає інакше: міський голова вирішив подати заяву до міської прокуратури про розтрату бюджетних грошей. Там повинні з’ясувати, куди ще до 26 березня керівники компанії з вивозу ТПВ витратили гроші, видані їм на рік депутатами міськради минулого скликання. Якщо минулого року державні і кооперативні жеки платили лише шiсть гривень перевізникові за вивезене сміття, а інше доплачувало місто, то нині потрібно повністю платити 22 гривні. На сьогоднішній день, як твердить міська влада, в бюджеті немає коштів, які було закладено на дотацію для вивозу твердих побутових відходів. Влада вигадала нову схему, за якою вся квартплата йде на прибирання сміття, а місто дотує зарплатню житловикам. Однак це стосується лише державних жеків.
ПРИБРАТИ УРНИ — НЕ БУДЕ СМІТТЯ?
Поки урядовці шукають нову й ефективну схему реорганізації системи поводження з відходами в Харкові, харків’яни стараються рідше перебувати у дворах, і лають усі рівні влади. До речі, за підсумками рейдових перевірок із питань санітарного стану територій районів міста було виписано 1450 розпоряджень, 1480 керівників притягнуто до адміністративної відповідальності, а проте, незважаючи на це, в місті залишаються неліквідованими 30 звалищ різних відходів. Як повідомив в.о. заступника міського голови, директор Департаменту ЖКГ та енергетики Сергій Кадигроб, повністю припинено вивіз сміття з будинків приватного сектора в трьох районах і в центрі Харкова. На думку урядовця, райвиконкоми та підприємства- перевізники не організували на належному рівні роботу з населенням з укладення договорів на вивіз сміття . Є й сумнівні за своєю ефективністю пропозиції. Так секретар міськради Геннадій Кернес запропонував прибрати урни взагалі — тоді сміття на вулицях не буде.
Завідувач кафедри інженерної екології Харківської національної академії міського господарства, академік, професор Фелікс Стольберг вважає, що питання сміття для Харкова вже давно болісне. У самому місті то тут, то там у затишних кутках дворів можна побачити звалище чи забуті на місяці сміттєві контейнери, а мешканці передмістя вже звикли до того, що сусідні ліси перетворилися на полігони ТПВ. Це «постаралися» водії машин, які повинні були вивезти сміття на полігон і заплатити за його вивантаження. Замість цього машини, не доїжджаючи до кінцевого пункту призначення, звалювали все в найближчому лісі. Подібні проблеми є й у інших містах України.
СТІЙКИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ БІЗНЕС
Екологи вважають, що для ефективного очищення вулиць і дворів від сміття не варто розраховувати на міський бюджет, а необхідно зацікавлювати підприємців, які могли б зайнятися очищенням міста, вигідними умовами роботи. За оцінками фахівців, екологічний бізнес, орієнтований на розв’язання соціальних проблем, економічно вигідний. За прогнозами ЮНЕСКО, вже в середині нинішнього сторіччя 70% працездатного населення землі буде зайнято в екологічному бізнесі: утилізація відходів, переробка вторинної сировини і подібне. Щоб жити в нормальних для здоров’я умовах і в мирі з довкіллям, людству доведеться навчитися в промислових обсягах переробляти свої відходи, отримувати з них вторинну сировину й заробляти на цьому гроші. Тим більше, що запасів первинної природної енергетичної сировини залишилося відносно небагато. Зараз усе частіше можна почути такий вираз, як стійкий екологічний бізнес — це такий вид діяльності, який забезпечує стійкий розвиток всього регіону. Сьогодні всі країни, і Україна в тому числі, прагнуть до цього ефекту. На відміну від західноєвропейських країн в Україні цей процес
