Моряки стверджують, що жінка на кораблі — на нещастя. Проте самі корабельники — творці залізних Левіафанів — виявилися куди менш забобонними. Вони довірили жінці корабель під назвою «Одеський національний морський університет», більше відомий у світі як інститут інженерів морського флоту, або просто «водний». Більше як місяць тому (21 травня) ректором легендарного вузу було призначено доктора економічних наук, професора Ірину Володимирівну МОРОЗОВУ. Колишня випускниця «водного» останніми роками очолювала експлуатаційний факультет морського університету. Кореспондент «Дня» попросив Ірину Володимирівну відповісти на кілька запитань.
— Ірино Володимирівно, кораблебудування завжди вважалося чоловічою спеціальністю. Раніше у «водному» дівчата були, здається, тільки на економічному факультеті. Тепер вони присутні майже на всіх. Навіть ректор — жінка. Слід вважати, що незабаром усе морське господарство перейде в жіночі руки?
— Ні. У нас в інституті завжди було «фіфті-фіфті» юнаків і дівчат. З появою нових спеціальностей, можливо, ця пропорція зсунулася на користь жінок. Що поробиш, час змушує бути активними. Але збереглися й чисто чоловічі спеціальності.
— Чим же сьогодні є Одеський національний морський університет?
— У нашому університеті 10 факультетів і 2 інститути — Науково- дослідний інститут фундаментальних і прикладних досліджень та Інститут перепідготовки і міжнародних зв’язків. У нас 14 спеціальностей. Як і колись, ми готуємо фахівців берегового господарства, але зараз до них додалася ще спеціальність суднового механіка, яку раніше пропонувала тільки вища морехідка. Університет IV рівня акредитації, тобто ми готуємо бакалаврів і магістрів. Тільки на стаціонарі у нас сьогодні навчається бiльше нiж 5 тисяч студентів.
— Чи істотно змінило структуру вузу отримання статусу університету?
— Звичайно. Збільшилася більш ніж удвічі кількість спеціальностей. Розширилася сфера інтересів. Якщо раніше ми спеціалізувалися тільки на технічних напрямах, тепер до них додалися юридичні та інші. Вуз став більше схожий на класичний університет.
— На вашу думку, чи існує відмінність між чоловічим і жіночим поглядом на освіту?
— На мою думку, ні. Взагалі мені здається, що всі ці гендерні проблеми є дещо надуманими. Я у професійній діяльності ніколи не відчувала незручностей або дискримінації від того, що я жінка. Навпаки приємно, коли сьогодні колеги чоловіки- ректори виявляють увагу, надають підтримку.
— А чи багато ще активних жінок-фахівців у вашому вузі?
— Останніми роки їх побільшало. Якщо раніше у нас була тільки одна жінка-професор, то тепер їх три. А доцентів жінок стало навіть більше, ніж чоловіків. Слабка стать сьогодні охочіше йде в науку.
— Славу будь-якому вузу роблять його випускники. Одеський «водний» виховав чимало видатних конструкторів, математиків, економістів. Хоча, мабуть, найбільшу популярність йому принесли сатирики-гумористи Жванецький та Ільченко. Подейкують, що навіть існує «діаспора ОДІМФ» у різних країнах світу. А в Америці випускники одеського «водного» навіть отримали персональну зірку, яку назвали «Зіркою ОДІМФ». Чи це правда?
— Так, був такий факт. Наші випускники — це справді особливе братство. Їхні зустрічі в Одесі стали традицією. Та що там в Одесі! У Прибалтиці ось вже 40 років випускники, які потрапили туди колись по розподілу, щорічно збираються у різних портах. Цього року така зустріч була в Санкт- Петербурзі, наступну намічено в Ризі. І про зірку — правда. Нам навіть прислали спеціальний сертифікат.
— За останні два десятиріччя життя у країні абсолютно змінилося. Розвалився флот, зникли славетні КБ, відкрито кордони, з’явилися приватні порти… Мабуть, багатьом із ваших випускників довелося міняти спеціальність?
— Морський транспорт є вельми специфічною галуззю. Вона і за радянських часів була на стику двох систем — соціалістичної та капіталістичної. Тому ми й раніше готували фахівців-ринковиків. Оперування і фрахт суден можна було здійснювати тільки з урахуванням міжнародних правил. Ми ж працювали на світовому ринку судноплавства. Тож для більшості фахівців не було проблем з адаптацією до нових умов.
— Чи котируються нинішні випускники на світовому ринку праці?
— Попит на наших випускників є. У портах відбувається старіння кадрів, і вони щорічно присилають нам запити. Експедиторські й агентські компанії виявляють постійну цікавість. До того ж ми маємо сертифікат Лондонського інституту морських інженерів, що дозволяє випускникам ОНМУ працювати в Європі та Канаді. Хоча, звичайно, проблеми з працевлаштуванням сьогодні існують. Ви самі казали про розвал флоту і морську галузь. Але так не може тривати довго. Морська галузь — це рятiвний круг української економіки. Саме завдяки їй країна може вийти на якісно інший рівень економіки. Я щиро вірю, що так і буде. І наші нинішні випускники примножать славу Одеського морського університету.
