«День» продовжує спілкуватися з представниками місцевого самоврядування, призначеними новою владою (нагадаємо, у № 63 від 8 квітня вийшло інтерв’ю із заступником голови Дніпропетровської ОДА Борисом Філатовим). Звісно, кожен регіон має свою специфіку й до кожного керівника є окремий набір запитань. Але є й ряд спільних, на які важливо знайти правильні відповіді, щоб суспільство могло рухатися вперед. Ідеться передусім про помилки всіх попередніх влад, які призвели до нинішнього кризового стану в Україні, — закріпленню кланово-олігархічної системи управління, просуванню «позаблоковості» тощо .
Сьогодні особлива увага ЗМІ прикута до східних і південних регіонів України. З перших днів окупації Криму «День» уважно слідкував за подіями в Херсонській області. Передусім — через стратегічну важливість цього регіону для життєзабезпечення півострова. Через це багато експертів називали Херсонщину наступною мішенню російської агресії. Утім, як показав час, жителі Херсонщини спростували міф про проросійський південь. Це видно на багатотисячних мітингах за єдність України. Сепаратистські настрої тут непопулярні. Федералізація — також. У жодному населеному пункті області на адмінбудівлях не піднімався російський прапор.
Ще одним викликом для херсонців стала дислокація тут українських військових на шляхах до Криму. І люди активно виявили свою підтримку армії. На військові блокпости приїздять звичайні громадяни та організовані благодійні місії. Потужна моральна й матеріальна підтримка стали приємною несподіванкою для солдат. Це переконує їх у тому, що вони служать саме народові, а не будь якій владі.
Про поточну ситуацію в регіоні, плани розвитку Херсонщини та можливі ризики у зв’язку з подальшим тиском Росії на Україну «День» поспілкувався з новим головою Херсонської ОДА Юрієм Одарченком.
«СЬОГОДНІ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ — ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОРЯДОК В ОБЛАСТІ ТА НА КОРДОНАХ ІЗ КРИМОМ»
— Юрію Віталійовичу, яким ви сприйняли регіон, яким його відчули й як плануєте з ним працювати?
— Не можу сказати, що не відчував регіон раніше. Я проживаю в Херсоні з сім’єю, знаю, що тут відбувається, і слідкував за Херсонщиною навіть коли певний час перебував у Києві. Сьогодні наше головне завдання забезпечити порядок в області та на кордонах із Кримом. Нам вдалося організувати роботу на блокпостах, дати можливість військовим розгорнути свою діяльність. Важливу роботу проведено в обласній раді. Ми знайшли порозуміння з більшістю депутатів від різних партій в тому плані, що сьогодні наша робота повинна бути спрямована на збереження єдності України і боротьбу з сепаратизмом. Така позиція облради була зафіксована у відповідних зверненнях.
Щодо перспективи подальшого розвитку Херсонщини, то вона, безумовно, закладена у сільському господарстві. Це очевидно, адже на цю галузь ми можемо впливати, розвивати й мати швидкий ефект. Передусім йдеться про збільшення зрошувальних земель, на яких аграрії можуть мати до 20 — 30% рентабельності. Ми хочемо створити умови, щоб протягом трьох років кількість зрошувальної території виросла з 260 тисяч гектарів до 360 — 380 тисяч. Це дало б можливість збирати додатково 1 мільйон тонн зернових. Мова йде про землі Генічеського, Новотроїцького, Чаплинського, Іванівського районів. Це непросте завдання, яке потребує вирішення проблеми консолідації сільськогосподарських земель, адже виникають ситуації, коли одні власники паїв хочуть поливати свої поля, інші — ні. Тому на наступному тижні планується внесення до Верховної Ради законопроекту, який регулюватиме ці відносини. Також важливо запевнити аграріїв у тому, що міжгосподарські мережі подачі води, які вони будують за власний кошт, будуть використовуватися тривалий період, щоб вони могли повернути гроші, вкладені в цю роботу. Вважаю, що місцеві ради повинні серйозно долучитися і контролювати цей процес. Я переконаний, що від розвитку спочатку сільського господарства, а потім — переробної промисловості залежить економічний розвиток Херсонщини. Можна багато говорити про перспективи нафтопереробного і комбайнового заводів, але реальна перспектива, на яку ми зобов’язані вплинути, — це сільське господарство. Щодо комбайнового, то бачу його перспективу в складанні поливної техніки. Я сподіваюся, що нам вдасться включити в лізингову програму таку продукцію, а також власне херсонські комбайни.
— Яка доля проектів, які лобіював попередній голова ОДА? Передусім йдеться про мостовий перехід між херсонськими мікрорайонами Таврійський і ХБК та про аеропорт.
— Мостоперехід безумовно потрібний. Але цей проект дуже затратний. Зараз уже називають суму 305 мільйонів гривень. Я б краще подумав про вкладання таких коштів у господарство міськводоканалу чи теплозабезпечення. Але перехід уже будується, хоча і з проблемами. Фінансова інспекція перевірила діяльність підрядників. Проти керівників управління капітального будівництва порушені кримінальні справи. Показово те, що, за даними фінінспекції, фактичні обсяги робіт, виконані по мостопереходу, вкладаються у 12 мільйонів, а заплатили за них 55. Але цей проект нам треба довести до кінця, максимально його здешевивши. Підрядники вже «протрезвіли» від останніх перевірок і продовжують роботу на об’єкті.
Щодо аеропорту, то робота обласної ради по ньому проведена дуже серйозна. Сьогодні він доведений до нормального стану, ліцензований, і я дякую тим людям, які цим займалися. Зараз ми ведемо переговори з 20 компаніями, щоб відкрити регулярні рейси. У подальшому я мушу наповнити цю роботу реальним змістом.
Крім того, вважаю реальним проект поглиблення дна біля скадовського порту. Це необхідно для того, щоб туди могли заходити турецькі пороми, які перевозять автомобілі в Європу. Це серйозна економія для Туреччини — і вони зацікавлені в цьому, і ми.
«СПОКІЙНО ПРИЇЗДІТЬ НА МОРЕ. 1—4 ТРАВНЯ МИ ПЛАНУЄМО МАСШТАБНЕ ВІДКРИТТЯ КУРОРТНОГО СЕЗОНУ»
— Які зараз настрої панують серед херсонців? Чи є ризики дестабілізації ситуації? Як запобігти цьому?
— Я багато спілкуюся з людьми, які виходять на мітинги. Це активні громадяни, які налаштовані на збереження єдиної України. Були поодинокі випадки проведення компартією мітингів із закликами до якихось плебісцитів, направлених на федералізацію. Але більшість херсонців обурені цими ініціативами. Гадаю, тут треба дивитися в історію нашого краю. У мене є дані про перепис населення на Херсонщині 1883 року. З нього видно, що наш регіон завжди був українським етнічно. Тут проживало в рази більше, як тоді казали, малоросів, ніж росіян. Наприклад, у мене є «Кобзар» Шевченка, виданий українською мовою на Херсонщині місцевими патріотами 1918 року. Я думаю, що ставлення до української держави у нас тяжіє ще з тих часів, і сьогодні ми підтверджуємо, що Херсонщина завжди була українською. Я пишаюся таким патріотичними і виваженими громадянами в нашому краю.
Однак ризики дестабілізації сьогодні відкидати не можна. Як і у східні області, сюди пробують інтегруватися спеціально навчені люди, які готують провокації в містах. Від силових структур я маю інформацію, що такі провокації планувалися в Херсоні минулими вихідними. Серед купки людей, які підтримують Росію, хотіли підірвати якусь речовину і на фоні нападу на мирних громадян заявити про «бандерівців» чи самооборону, які нібито їх убивають. А далі «наших б’ють», «люди, вставайте», «Путін, допоможи» і т. ін. Але СБУ й міліція протидіють цим планам. Я знаю, що вже затримано кількох іноземних агентів, які готували по районах області свою мережу і ґрунт для подальших провокацій. Тому дестабілізація можлива лише за рахунок інтегрованих диверсантів. Але в нас для них, на щастя, немає потрібного середовища і кількості людей, серед яких можна запалити цей сірник.
Є непроста ситуація з Північно-Кримським каналом. Ми воду подали, але в Криму силами самопроголошеної влади зараз захоплюються споруди, які забезпечують функціонування каналу. Однак спеціалістів, які могли б вести технологічний процес, у них бракує. Зависло питання про розрахунки за воду, немає укладених угод, адже там повний хаос із власниками. Але все ж таки я думаю, що всі будуть із водою, аграрії працюватимуть на полях, сходитиме новий урожай, і це буде головним чинником стабілізації в районах.
— Херсонщина прийняла багатьох колишніх жителів Криму, в тому числі військових. Як відбувається адаптація обох сторін?
— Держприкордонслужба організовує тут Азово-Чорноморське регіональне управління. Нашим обов’язком було виділити їм службові приміщення та забезпечити спочатку тимчасовим, а згодом постійним житлом сім’ї військових. Перше питання вже вирішено. Військовослужбовці поки проживають у гуртожитках і на квартирах. Ми передаємо прикордонникам профілакторій «Чайка» і намагаємося якомога скоріше переобладнати його під квартири. Також прикордонники забезпечені приміщеннями в Каланчацькому та Генічеському районах, де зараз дислокуються їхні підрозділи.
Щодо цивільного населення. На кордонах із Кримом ми облаштували шість міграційних пунктів, де люди реєструють переїзд на материк. Там працює міграційна служба, яка допомагає з оформленням документів, а також фахівці, які пропонують варіанти розселення в області. Всього, разом із військовими, на Херсонщині зараз перебуває близько 500 людей із Криму. Цивільних людей розселено в гуртожитках. На жаль, виділити їм краще житло ми поки не можемо. Всі соціальні виплати вони тепер отримуватимуть тут. Так само в разі потреби вони можуть реєструватися в обласному Центрі зайнятості.
— Після анексії Криму Росією Херсонщина може стати центром літніх курортів, по-новому відкрити себе для туристів — як з України, так і з-за кордону. Що робиться в цьому напрямі? Які перспективи на найближчий сезон?
— Ми приділяємо цьому дуже серйозну увагу. Спочатку вивчили, наскільки ми підготовлені. Всі підприємці, державні й комунальні установи готові до курортного сезону. Всі прагнуть, щоб до нас приїздили на відпочинок і таким чином підтримали своїми коштами для подальшого розвитку цих територій. Можливості для відпочинку — хороші. Ми прагнемо вселити в людей спокій і відчуття захищеності. Звісно, в цьому плані є певні проблеми, оскільки в нас присутні військові. Але вони — запорука безпеки. Тому ми говоримо людям: спокійно приїздіть на море. 1 — 4 травня ми плануємо масштабне відкриття курортного сезону. Будуть проведені заходи в Генічеську, Скадовську, Асканії-Нова, Залізному Порту, інших населених пунктах. Хочеться, щоб гості не просто їли шашлики і лежали на пляжах, а й чимось займалися, особливо — діти. Тому в курортних зонах буде організовано майстер-класи з різних народних ремесел. Ми відпрацювали додаткові туристичні маршрути. Зараз створюється мережа екскурсійних бюро та відповідної логістики, щоби туристу було зручно відвідати максимум привабливих місць на Херсонщині: побувати в Асканії-Нова, у винних підвалах Трубецького, на Лемурійському озері, на шлюзах Каховської ГЕС тощо. Окремо можна відзначити лікувально-оздоровчий центр доктора Володимира Козявкіна у Генічеському районі. Також для відпочивальників улітку планується чимало музичних фестивалів. Особисто я поки не заглиблювався у цю тему, навіть не знав, як багато цікавого є в Херсонській області.
«РЕВОЛЮЦІЯ ПОЛЯГАЄ В ОСОБИСТОМУ ВІДЧУТТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КОЖНОГО З НАС»
— У чому була основна помилка Януковича?
— Янукович концентрував владу в одних руках, змінивши Конституцію й вибудувавши свою вертикаль. На мій погляд, він примітивно розумів переваги влади взагалі й ресурсів, які він отримував, не розумів сповна своєї відповідальності перед державою. Тому по суті відбулося те, що завжди відбувалося в історії з тими, хто намагався повністю підгорнути під себе всю країну. Я думаю, що рятівною стежкою для нього могло бути підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Будучи у Верховній Раді, я уважно стежив за всіма кроками, риторикою щодо цього питання, і зараз мене не полишає відчуття, що на певному етапі він щиро хотів підписати цей договір. Потім різка зміна курсу... Прикро, що всі ці події призвели до загибелі людей на Майдані, ослаблення країни і, як наслідок, агресії Росії. А тепер Янукович запрошує чужі війська на територію України.
— Кажуть, що боротьба між «донецькими» і «дніпропетровськими», яка триває ще з 1990-х років, не закінчилася. Ваша думка.
— Ви знаєте, я б так не проводив розділ. Мені здається, що триває боротьба між суспільством та владою. Перше прагне, щоб із ним рахувалися, а тому будує свої інструменти впливу. Власне Майдан, Антикорупційне бюро, Люстраційний комітет, самооборона — це прагнення контролювати, допомагати. З іншого боку, постає проблема тих людей, які у владі, щодо сприйняття цих рухів, розуміння, що народ впливає на події. Тому сьогодні стоїть надзавдання перейти з авторитарної моделі управління до демократичної, яка дозволить винайти справжню еліту у високому розумінні цього слова, яка під тиском суспільства зможе керувати державою чесно.
— Чи розуміє нинішня влада: якщо вона не змінить систему, її час закінчиться дуже швидко?
— Сьогодні ми живемо в дуже щільному середовищі. І воно має бути відкритими. Тому я бачу подальші кроки влади в узгодженнях із місцевими радами, малими й великими громадськими організаціями. Але треба бути реалістом і розуміти, що все не робиться так швидко, як хотілося б. Якщо говорити про кардинальні реформи, як-от у Грузії, то це зробити складніше, адже в нас значно більша країна. Мені здається, що людям треба пояснювати, що основна революція полягає в особистому відчутті відповідальності кожного за те, що відбувається сьогодні, якщо хочете — в особистому благочесті. Мені здається, що зараз домінує почуття помсти, а люстрація — як процес колективного покарання винних. Але за помстою ми забуваємо наші принципи й ідеали. А сьогодні якраз важливо повернутися до тих принципів у власному житті — на роботі, в дома, в суспільстві, тобто на своєму місці робити все, що від тебе залежить. І як тільки почнемо це робити, ми станемо стовідсотковими європейцями. Думаю, що влада це теж усвідомлює і відчуває велику відповідальність. Треба зрозуміти, що суспільство змінилося, і сьогодні влада може бути швидко змінена під тиском громадянського суспільства. Я в цьому вбачаю великий позитив, тому що такого відчуття, яке було в Януковича, вже не буде ні в кого. Переконаний, що люди уважно слідкують за політиками. Якщо вони бачать, що ти працюєш наполегливо, щиро, то підтримають, незважаючи на складність сьогодення.
«НАМ НЕОБХІДНО ВСТУПИТИ ДО НАТО»
— Зрозуміло, що Росія продовжуватиме чинити на Україну шалений тиск. Що треба зробити, щоб вибори відбулися? За якими критеріями треба обирати кандидата?
— Люди стали більш свідомими. Перебуваючи в Києві на Майдані, я побачив, що там знають ціну кожному політику, й тому майбутній вибір вони робитимуть свідомо. Як на мене, серйозним критерієм є послідовність позиції під час своєї кар’єри і професіоналізм. Я й сам намагаюся йти одним принциповим шляхом, не змінюючи позицію. Вибори будуть чесними, без фальсифікацій, хоча проблеми у східних регіонах можуть виникати. Путін робить все, щоб зірвати вибори, розуміючи, що для Заходу важлива стабілізація всіх гілок влади в Україні. Теоретично вибори можуть відбутися і без тих проблемних населених пунктів. Але до 25 травня ще є час, і я вірю, що ситуація в Донецьку й Луганську буде нормалізована.
— Щодо можливої агресії Росії й нерішучих кроків влади. Як, на ваш погляд, Україна повинна вирішити питання своєї безпеки?
— Я думаю, що сьогодні нарешті приходить розуміння, що нам необхідно вступити до НАТО. У складі Альянсу ми б не мали таких проблем, як сьогодні. Росія ніколи б не наважилася на агресію, бо військовий потенціал цих сторін не можна порівняти. Над цим питанням треба активно працювати і в майбутньому мати гарантію колективної безпеки. Так само, гадаю, всі зрозуміли, що нам потрібна власна потужна армія. Янукович займався фінансуванням міліції, прокуратури, судів. Бюджетні кошти спрямовувалися на захист від свого народу. Попри складну ситуацію сьогодні, це зміниться. Зараз близько п’яти мільярдів уже виділено на армію. Я думаю, що ці події також є серйозним поштовхом для військових — зрозуміти, для чого вони потрібні країні.
