Коли три роки тому ініціатори тільки планували створити цехове об’єднання журналістів, які спеціалізуються на туристичній тематиці — Асоціацію журналістів «Туристичний прес-клуб України», були побоювання, чи не доведеться учасникам спілки висвітлювати принади виключно відпочинку за кордоном. Адже і національні туристичні офіси, і посольства іноземних держав в Україні оперують мільйонними бюджетами з метою спокусити українців поїхати саме до їхньої країни. Внутрішній туризм, тобто відпочинок українців у самій Україні виглядав, у порівнянні з ними, блідо з огляду на такі відомі проблеми, як сервіс, інфраструктура, зрештою, ціни. І все ж цю, здавалося, наївну ідею популяризувати саме відпочинок в Україні підтримав голова Державної служби туризму і курортів України Анатолій Пахля. А вже наступні три роки засвідчили, що чи не головна проблема — власне незнання про вже існуючі можливості. До цьогорічного, третього за рахунком, фестивалю-конкурсу туристичної журналістики оргкомітету на чолі із головою Національної комісії з питань культури та духовності при Президентові України Миколою Жулинським уже довелося на конкурсній основі розглядати кілька пропозицій-заявок регіональних влад на право проведення фестивалю. У результаті більше 40 журналістів з усіх регіонів України зібралися на Херсонщині. У триденну програму фестивалю Управління культури та туризму Херсонської облдержадміністрації просто відчайдушно намагалося втиснути якнайбільше: журналісти мали побачити на власні очі унікальні можливості відпочинку в області. Принаймні тепер учасники фестивалю можуть похвалитися рідкісними сертифікатами Цюрупинської райдержадміністрації про здійснення пішого переходу Олешківською пустелею — єдиним у Європі таким великим піщаним масивом на 20 кілометрів довжиною. Про існування цього унікального місця до незалежності України знали тільки утаємничені, адже до того там був військовий полігон. Тепер Олешківська пустеля зробила вагому заявку на право бути одним із чудес України, пропонуючи бажаючим дістати справжній драйв від пішого або велосипедного сафарі. А ще — самим торкнутися трагічної історії. Гіди неодмінно покажуть вам коріння рослини, яку місцеві звуть «козельцями». Це коріння, на смак схоже на моркву, тільки не солодку, у 1932—1933 рр. врятувало тисячі людей від голодної смерті. Розповідають, що тоді по всій пустелі на барханах у 5 — 7 метрів, як мурашки, копошилися люди, викопуючи коріння. Потім їх терли на борошно, щоб спекти млинців...
Потрапили учасники фестивалю в число тих 3 тисяч відвідувачів, яких щороку приймає Азовсько-Сиваський національний природний парк на острові Бірючий. Звичайно, відвідали заповідний степ біосферного заповідника «Асканія-Нова». Половили рибку — велику й маленьку — у мальовничих дніпровських заплавах на нещодавно відкритій базі «Дельта Дніпра».
Утім, фестиваль не обмежився суто приємними оглядинами туристичних принад Херсонщини (що теж важливе журналістам, щоб донести аудиторії не лише інформацію, а й власні враження). Кожний вечір перетворювався на предметну дискусію про розвиток всієї туристичної індустрії України. Напрацювання влади області в цій галузі цікаві й корисні для запозичення. Губернатор Херсонщини Борис Сіленков пишається, що за час своєї каденції кількість туристів в області перевищила мільйон на рік: це і зелений туризм, і лікувально-оздоровчий, і пізнавальний, і водний, не лише літній, а й у інші пори року, вихідних днів... Його затятість на презентабельності області вже дістала розголос: губернатор то видає херсонцям кавуни в обмін на зібране сміття, то особисто лопатою закладає фруктовий сад у віддаленому селищі. Команда губернатора бачить у туризмі й можливості інвестицій, і робочі місця для населення. І не хоче повторити долю південного кримського узбережжя з сумно відомою земельною проблемою, натомість, надає перевагу великим інвесторам для будівництва сучасних туристично-оздоровчих об’єктів на Азовському узбережжі. Приклад цьому — забудова на найдовшій в Європі пляжній смузі Арабатська стрілка. Журналісти самі побачили, як зводиться там клініка професора Володимира Козявкіна для реабілітації пацієнтів із великим спектром хвороб. У клініці запевняють, що за рахунок лікування іноземних пацієнтів вони зможуть тримати досить помірні ціни для співвітчизників.
Словом, на Херсонщині є де відпочити зі смаком і на власний смак. Варто пригадати, як смакують цюрупинські кавуни й помідори та білозерські вина однойменної фірми-радгоспу, чий незмінний директор Віктор Силецький дійсно Герой України, бо вберіг господарство у лихі 90-ті. Управління культури й туризму області вже видає зразкові інформаційні буклети (не лише українською, а й англійською) і підтримує дотепний інформаційний портал «Арт-Кавун» (www.artkavun.kherson.ua).
Ще до завершення фестивалю надійшла перша заявка на проведення наступного — четвертого — на Волині. Ба більше, присутній на фестивалі керівник польського туристичного офісу в Україні запропонував наступний фестиваль провести... в Польщі. Себто планку Херсонщина підняла високу і спричинила вже міждержавну конкуренцію.
