За рекордно короткі терміни і малий кошт Україна спромоглася все ж таки зробити шоу такого рівня, що всім іншим країнам, які прийматимуть «Євробачення», доведеться попотіти, щоб не виглядати «блідо» на тлі українського заходу. «Нас просили не провалити акцію, а Україна взяла — і задала високі стандарти», — з огляду на це, в найближчих планах голови Національної телекомпанії України Тараса Стецьківа — підготувати списки людей, які брали участь у підготовці шоу (всього їх 600 осіб, без урахування компаній-підрядників), які буде надано Секретаріату Президента. У відділ нагород.
Одна з головних тез президента НТКУ: витратили на 10 млн. бюджетних гривень менше, аніж планувалося. Це було підкреслено декілька разів: 53—57 млн. замість 67 передбачуваних. Неточність у підрахунках у 4 млн. грн. утворилася тому, що підіб’ють остаточні підсумки, як було обіцяно, до завершення другої декади червня. НТКУ навіть обіцяє оголосити весь список компаній, вибраних «на підмогу» в створенні єврошоу — образно кажучи, розголосити широкій громадськості «імена, паролі, явки», кому й скільки заплачено за роботу. Підкреслили й те, що тендер було проведено з небувалою оперативністю: за лютий — квітень (відведені організаторам на підготовку конкурсу) відбулося 73 тендери, виграли які 200 фірм.
Щодо «Гринджол», які викликали тривалі суперечки про чесність перемоги в нашому відбірному турі: «скільки б разів українці не переголосовували б, усе одно перемогли б вони». Одна з причин — не пройшло ще на той момент помаранчеве піднесення — така думка президента НТКУ. Про декорації. Певні запитання виникали з приводу того, чи витримає будівля навантаження усього того унікального, що на неї навішали, зізнаються організатори. Адже лише на фасаді розмістили 22 тонни святкової «фурнітури». Хоч як би там було, але абсолютно всі ремонтно-будівельні трансформації, які відбувалися з Палацом спорту, дістали в результаті позитивну оцінку профільних інститутів — що вони таки не обваляться на голову гостям (без попередніх схвалень відповідних фахівців не робилося нічого). Про оцінку європейців і говорити нічого. «Це було краще шоу, яке я бачив у своєму житті! Також у Києві був кращий «Євроклуб», краще офіційне відкриття, кращий прес-центр. Наші українські партнери провели неймовірну роботу, за яку Європейський мовний союз дуже вдячний», — так висловився виконавчий директор ЄМС Сванте Стокселіус.
Про «дебет із кредитом». Щодо того, скільки було витрачено, вже сказано. Взяли невеликий «реванш» на квитках. Продали, щоправда, як признаються, близько 60% від усього надрукованого. Зібрали — 5 млн. гривень. Однак організатори, по-перше, нагадують про те, що кожен гість, який приїхав до нас, за статистикою, «залишає» в країні близько 500 у. о. По-друге, кажуть про те, що говорити про прибутковість подібного конкурсу «тут і зараз» — взагалі некоректно. Це довготермінові інвестиції, говорить Т. Стецьків. Іноземці в черговий раз почули про Україну, і це найголовніше. За його словами, «підкріпленими прогнозами експертів», зросла інвестиційна привабливість країни, що «загрожує» приходом в Україну наступного року більш ніж одного мільярда доларів. А ті 1900 журналістів, яких було акредитовано на заході, відповідно, у своїх матеріалах рознесуть інформацію про Україну на весь світ. Незважаючи на те, що «Євробачення» закінчилося нещодавно, за словами президента НТКУ, сайт шоу вже рябіє численними запитами від іноземців у дусі: «Хочу приїхати в Україну в серпні. Як це зробити, де розміститися?» і подібне.
Якщо з приводу якості шоу, підготованого, ще раз зазначимо, за небувало короткий термін, організаторам справді варто ставити «п’ятірку», то радість із приводу наслідків поділяють далеко не всі. Про те, що опосередкованою причиною створення наметового містечка на Трухановому острові стала відсутність у столиці достатньої кількості ліжко-місць у готелях, промовчимо. Вищезазначені п’ять балів можна поставити, насамперед, наприклад, за посткадри Олеся Саніна (40-секундні ролики про Україну, які чергувалися з виступами учасників; ролики вже «запрошено» на три європейські фестивалі). А ось за те, що Україна не змогла себе гідно прорекламувати за кордоном, з певністю можна ставити «двійку», вважає представник Державної туристичної адміністрації Володимир Царук. Не в останню чергу нинішню перемогу на «Євробаченні» грецької співачки пов’язують із тим, що їй було організовано активну промо-кампанію в усій Європі. Тобто спрацював принцип пізнаваності. Так і з Україною. Вірніше, в тому розумінні, що у відносинах із нашою країною це якраз зроблено й не було. Робити знижку на те, що було мало часу на підготовку, не варто, вважає В. Царук, — просто слід би приділити першочергову увагу питанню самореклами. Наприклад, та ж Хорватія, скажімо так, «без приводу» щорічно виділяє на рекламу самої себе на каналі «Євроньюз» близько 1 млн. доларів. І це при тому, що курорти цієї країни й без того досить відомі європейцям.
А ось популярність України у світі після помаранчевої революції якраз не варто перебільшувати, говорить фахівець. Так, Україну взнали, про неї заговорили, Європа зрозуміла, що з цією країною можна мати справу. Але навіть коли існує добра, висловимося сучасною мовою, «фішка», її реноме потрібно постійно підтримувати…
…Для себе ДТА зробила інший висновок. Аналізуючи те, що користувалося попитом у гостей під час «Євробачення», адміністрація зрозуміла, якої інформації бракує туристам, що до нас прибувають. Інформації з недорогих путівників вартістю 10—15 гривень — навіть іноземці нині неохоче купували в місті книжки з такого роду інформацією за ціною 30—50 гривень. Бракує також недорогої сувенірної продукції. «Вишиванки» з Полтави чи покривала з козячої вовни, якими славиться Закарпаття, — це, звичайно, добре, кажуть іноземці, але… і задумуються, купувати це чи ні.
І ще один момент. Був, звичайно, прогресивний крок: скасувати візи для європейських країн хоча б на час «Євробачення». Вже не перший рік говорять про те, що Україні варто зробити таке для держав, які не створюють проблем із нелегальною міграцією. Але влада підставила підніжку в іншому: під ухвалу про скасування нульової ставки ПДВ потрапили й туристичні оператори. Так що в процесі «Євробачення» й ці фірми, й київські готелі опинилися якщо не в програші, то недоотримали прибутків. Навіть їхні зарубіжні колеги після цього висловили здивування й натякнули на нестабільність українського ринку. А туроператори попереджали: ціни на туристичні послуги, в зв’язку з ухвалою уряду, можуть підскочити на 26%.
