Повідомлення з городів, наче з війни проти... культурних рослин. Пропали буряки — цукрові, кормові, столові. Жовтіють вершки моркви. Гарбузи і кабачки біліють. Жовтіє листя огірків і картоплі. Люцарія зробилася бліда. Скрутилося листя квасолі. Капуста рожевіє... На городах залишилася тільки кукурудза: поки що ніяка «холера» її не бере!
А відтак — повідомлення з присадибних ділянок. Жовтіє виноградне листя, пропадають смородина, вишні, яблуні... Далі — з лісосмуг: праворуч від дороги до кладовища пропадають дерева... «Люди скаржаться на головний біль, нудоту», — інформує районну владу виконком Дунаєвецької селищної ради.
ПРИСТРАСТІ НА СТАНЦІЇ ДУНАЇВЦІ
Люди обурені, знервовані, геть засмучені. Згадують, як вони орали свої городи, витрачалися на насіння, сіяли та садили, підгортали, орудували сапками під палючим сонцем. Для багатьох із них город — то один-єдиний засіб для існування. На тих десяти сотках для них світ — клином. Що ж їм тепер робити?..
І що ж то за війна така, що проти культурних рослин оголошена? Досі ж, як загальновідомо, усе навпаки було. Протиставляли всі можливі й неможливі ресурси проти бур’янів, шкідників, хвороб, що культурним рослинам заважають у розвитку. Ручні (сапки), механічні (трактори в агрегаті із відповідними знаряддями), хімічні засоби.
Що стосується окремо взятих постраждалих Дунаївця, то вони тим бурячкам, гарбузам, квасолі, картоплі, іншій городині тільки всіляко сприяли у рості вручну. Сапку в руки і — гайда. Аж в очах паморочилося від отієї каторжної роботи. А біда насунула саме звідти, звідки її ніхто тут не чекав. Із протилежного боку.
Коли ж прийшли на свої городи, аби продовжити захист рослин, то в очах їхніх запаморочилося з іншої причини: вся каторжна праця пішла, як кажуть у народі, котові під хвіст. І як же в оцій ситуації далі жити та бути?.. «Звісно ж, почали шукати причину того, що сталося. Он, мовляв, літаки сільськогосподарської авіації над розлогими полями кружляють. То буцімто з неба те лихо впало», — розповідає селищний голова Анатолій Кухаренко. Він зазначив: «У селищній раді зареєстровано 198 заяв від постраждалих».
КОГО ВОРОГОМ НАЗИВАТИ
Чи справді так було, чи, може, хтось на сонці перегрівся? То й продовжимо у пошуках відповіді на це актуальне питання. Давнє спостереження: а хто ворогів не мав?.. Ніхто! Всім у районі відомо, що довколишні поля взяло в оренду товариство «СТІОМІ-Холдинг». І запроваджує новітні технології вирощування зернових культур на роками несіяних-неораних угіддях.
Начебто товариство і запросило «крилатих помічників хліборобів», аби ті з повітря влаштували бур’янам «клінічну смерть», застосувавши новітній гербіцид. Що вони й зробили. Навіть на Трійцю, кажуть, завзято трудилися. Аякже, головне — виконати всі агротехнічні заходи в оптимальні терміни.
Хвиля пристрастей, що піднялася на станції Дунаївці, докотилася аж до офісу товариства «СТІОМІ-Холдинг» і до командирів загону крилатих помічників хліборобів. Голова товариства Михайло Стадник тут-таки особисто прибув на «поле після переможного бою проти культурних рослин». За ним — і командири авіазагону, з якими «СТІОМІ-Холдинг» уклало угоду про знищення бур’янів».
Опинившись у цьому вирі пристрастей, Михайло Стадник висунув версію, що то спека завдала такої шкоди людям. Висмикнув із грунту зів’ялу цибулину і відважно з’їв її, аби переконати городників, що хімічний захист з повітря озимого клину відбувся за всіма правилами науки і передового досвіду.
Пригадуєте? Ходить гарбуз по городу, запитує у свого роду: ой, чи живі-здорові всі родичі гарбузові. На жаль, гарбуз не «ходить» місцями, де відбулися ці драматичні події. Бо, як доповідають з поля бою, «побіліло і скрутилося верхнє гарбузове листя». «Ця трава, яку у нас повійкою називають, завжди зелена, як рута, а тепер, як бачите, зжовкла і всихає на пні», — говорить геть зажурена городниця. На цю особливу обставину і на деякі інші й звернули увагу своїх опонентів скривджені городники. Ще розповіли, що на віддалених від оцих городiв дiлянках застосували те ж саме насіння і ті ж норми. Одначе на тих, віддалених городах, живі-здорові всі родичі гарбузові. «Пережили» спеку... Мовляв, над тими ділянками «крилаті помічники» не літали.
«ВИНУ НЕ ВИЗНАЮ», АЛЕ...
То що ж сталося? Аби якось приборкати людські пристрасті, Михайло Стадник, нарешті, заявив, що всім постраждалим збитки будуть відшкодовані. «Обійдемо, обміряємо, складемо акти і розрахуємося», — запевнив. На запитання одного із постраждалих про те, чи, погодившись на розрахунок, визнає провину, відповів рішуче: «Я вину свою ще не визнаю».
Ото, мовляв, узяв близько до серця їхні турботи, то й вирішив якось у біді зарадити. Що й казати, шляхетні наміри. Репутація холдингу і його засновника дорожча, ніж гроші. Навіть у наші часи отаке іноді буває...
Почувши про шляхетні наміри М. В. Стадника, обурилися командири авіазагону. Вони заявили, що їхні підлеглі виконують агрозахід за всіма правилами агротехніки і льотного мистецтва. А того вина, кого, як кажуть, удома немає. Вони, командири, у своїх польових дослідженнях не обминули ділянку фермера, де в ті ж дні було виконано захист рослин від бур’янів у наземний спосіб. Відтак показали і на город, де також начебто по краях було застосовано той самий засіб захисту рослин. Вважають: шукайте винуватця саме там...
САМ СОБІ ГОСПОДАР
Iз якого ж то боку повіяло і впало сильнодіючим хімзасобом на довколишні городи, присадибні ділянки, пасовища, лісосмуги? Яким чином брутально знищено плоди людської праці? В який спосіб — повітряно-крапельний, наземний або ще якийсь? Чи за всіма встановленими правилами працювали виконавці? Головний державний санітарний лікар Дунаєвецького району Микола Ярмоленко впевнений: порушення мають місце. І назвав тих, хто допустив порушення, що спричинили до тяжких наслідків. Зазначив, що щось подібне мало місце і у деяких інших селах району.
— Раніше, ніж почати цю відповідальну роботу, він повинен дати карту, повідомити про терміни виконання агрозаходу. Нічого цього не було, — зазначив Микола Ярмоленко.
Хто ж саме повинен узгодити актуальні питання із санслужбою — виконавець чи замовник? Мабуть, це передбачено угодою про виконання робіт. Одначе угоду на людські очі ніхто не показує. Мовляв, комерційна таємниця...
Достеменно відомо лише те, що, як пишуть в офіційному протоколі, факт порушення агротехніки мав місце. А з якого боку, ким порушено? Їдуть у ці дні комісії на станцію Дунаївці, про щось там ведуть дискусії, створюють видимість невтомних пошуків істини, одначе ніхто не зробить остаточний висновок щодо того, хто ж саме винен і як саме зарадити людям, яких спіткало це лихо.
Принаймні відомо про три «джерела», де у різний спосіб і у різних дозах застосовувалася хімічна речовина. Це — поле товариства, ділянка фермера і город. Тому компетентна комісія має остаточно встановити, хто й чому завдав збитків людям, визначитись, як саме відшкодувати їм матеріальну і моральну шкоду.
І таке запитання: чому Михайло Стадник знайшов час, аби прибути на місце пригоди, вступити у діалог із постраждалими, а фермер і городник, які до місця драматичних подій ближчі, — не знайшли? У товаристві говорять про те, що хтось зумисне розпалює пристрасті, бо зацікавлений у тому, щоб кинути тінь на репутацію «СТІОМІ-Холдингу», яке, нарешті, повертає людям довіру в ефективного, порядного орендаря земельних паїв і майна, що подекуди ще залишилося від колгоспного ладу.
ЛИХО ВЕДЕ ЗА СОБОЮ ЛИХО
А лихо, вже як кажуть, заскочило в селище, де панує безробіття, і з іншого боку. «2 червня ветеринарна інспекція району приписом заборонила категорично заготівлю і використання молока на території селищної ради. Бо той хімікат, мабуть, потрапив і на пасовище... Зважте на те, що 0,5 кілограма гербіциду достатньо для того, щоб ефективно знищити осот на гектарі озимого клину. Така його, бачите, високоефективна дія! Людей охопив розпач. Доять худобу, молоко відрами виливають. Зазнають жахливих матеріальних втрат і моральних страждань», — говорить про останню новину з фронту неоголошеної боротьби з культурними рослинами селищний голова Анатолій Кухаренко.
Так склалося, що абияка робота із отрутохімікатами опинилася поза контролем. Бо в нас, на жаль, так ведеться: поки грім не вдарить... От він і вдарив. В окремо взятих Дунаївцях. І ніхто достеменно не знає, як у близькій і далекій перспективі позначиться на здоров’ї людей оцей рішучий і «безкомпромісний» процес захисту рослин у хімічний спосіб. Принаймні, відомо, що ветеринарна інспекція категорично заборонила заготівлю і використання молока аж через тиждень після того, як «згоріли» рослини, кущі, дерева на цій території.
Досі ж заготовляли і використовували... Споживали діти й дорослі...
