Зовсім незрозуміло, чому в боротьбі за безпеку дорожнього руху наш міністр внутрішніх справ і Президент вважають, що значне збільшення штрафів вирішить основні проблеми підвищення безпеки. Примітивізм такого підходу до розв’язання проблем безпеки дорожнього руху не можна не помітити.
Виникають запитання: де науковий підхід, наукові установи МВС з їхніми докторами та кандидатами наук, де аналіз статистики порушень, психологічний і соціальний аналіз? Хто порушує більше, хто — менше і які наслідки? Адже чомусь податок на транспортні засоби та страхування застосовують до власників автомобілів диференційовано. Враховується їхній соціальний статус, обсяг двигуна, стаж водіння й т. iн. У цьому є якась логіка. Наприклад, машини з великим обсягом двигуна важчі за слабосилих і тому сильніше розбивають дорогу, більше забруднюють навколишнє середовище вихлопними газами й т. iн. Податок, природно, з них вищий.
За що водій платить штраф? За збиток в аварії, який міг би мати місце, якби його вчасно не зупинили, а не після аварії. Після аварії з важкими наслідками, як правило, винний постає перед судом. Від чого залежать наслідки аварії? Від характеру порушення водієм правил і його «озброєності». Тому і наслідки різні! А платять усі однаково. Де справедливість?
Тим, хто закінчив загальноосвітню школу, повинні бути відомі закони Ньютона. Так, сила удару при зіткненні (з машиною, пішоходом і взагалі з будь- якою перешкодою) залежить від потенційної енергії, яка є функцією маси автомобіля та його швидкості, причому квадрата швидкості.
Маса «Запорожця» — близько 0,7 т, крутої іномарки з приводом на всі чотири колеса — 3 т. Максимальна швидкість першого — 120 км/год, а другої — понад 200.
Піднесемо швидкість у квадрат, помножимо на масу (для «Запорожця» та крутої іномарки) й отримаємо дві великі різниці, а саме — у 12 разiв! При однаковому перевищенні швидкості потенційної енергії «Запорожця» при зіткненні вистачить для легкого пошкодження буфера «Ланд Крузера», а «Ланд Крузер» зможе розчавити два «Запорожці» з їхніми пасажирами і ще знести пару бетонних стовпів * А штраф однаковий! Дивіться фотографії «Магнолії». «Славути» і «Таврії» після зіткнення з джипом нагадують асфальт, по якому пройшлися котком.
Значить, підхід повинен бути диференційованим, як і у випадку дорожнього податку та страховки, які непрямо враховують різницю в «руйнівному» впливі на дороги «Запорожця» і «Ланд Крузера», а також імовірність порушення водієм правил руху та можливих при цьому наслідків.
Другий аспект проблеми штрафів — соціально-психологічний. Очевидно, і з такими фахівцями у МВС проблема. Штраф потрібен для того, щоб водій наступного разу замислився, перш ніж порушувати правила руху.
Для власника «Запорожця», який, можливо, пенсіонер, штраф 100 грн. (приблизне 15—20% пенсії) — трагедія. Заплативши такі гроші, він, цілком імовірно, поставить машину в гараж, чекаючи на чергову пенсію (бензин дорогий).
Ефект досягнутий: він, напевно, вже ніколи не порушить правила руху.
В іншому випадку власник іномарки вартістю близько 100 тис. «зелених» платить за таке ж порушення ті ж 100 грн. (якщо, звичайно, погодиться).
Як ви думаєте: для нього це велика втрата? Розкаявшись, він більше ніколи не буде порушувати правила руху? Думаю, це не так.
Третій аспект — соціологічний. Мабуть, таких відділів НДІ МВС України немає або про них забули. Хто частіше за все порушує правила руху, та ще з серйозними наслідками? Власники крутих іномарок віком до 30 років. Причому, як правило, це авто пристойно «вдарені».
Внаслідок підвищення штрафів водії, що віддають у зв’язку з матеріальними проблемами перевагу вітчизняним автомобілям, будуть ще більше дисципліновані, а найбільш «озброєні» цього, можливо, і не помітять. Ефективність пропорційного підвищення штрафів за порушення правил руху — це черговий холостий постріл МВС.
Вихід простий. Як приклад візьмемо систему таких штрафів у Фінляндії. Там, як і в Україні, всі заповнюють декларації про прибутки.
У нас діє автоматизована система обліку прибутків кожного громадянина. Всі мають ідентифікаційний номер. Є пряма залежність між прибутками громадян і вартістю їхнього «автоозброєння», тому, якщо міліціонер випише квитанцію порушнику, вказавши суму штрафу у відсотках від річного прибутку, тобто всім однаково (соціальна справедливість!) за одне й те ж саме порушення та вкаже ідентифікаційний номер, то пенсіонер заплатить приблизно 2% (близько 100 грн.), а людина з річним прибутком 100000 грн. — 2000 грн. Звідси видно, що 2 відсотковий штраф може бутипризначено за грубе порушення, піввідсотковий цілком прийнятний. Для 0,5% це буде складати відповідно 24 і 500 грн.
Щоправда, у країні є й мільйонери, й мільярдери. Якщо зробити для них такі штрафи, то вони будуть найбільш дисциплінованими, і в цьому випадку дорожня міліція залишиться без роботи. А цього допустити не можна. У нас і так достатньо безробітних, тому можемо запровадити відповідну шкалу штрафів, схожу на шкалу дорожнього податку в залежності від обсягу двигуна автомобіля, тобто приблизно в такому вигляді:
до 100000 грн. річного прибутку — 0,5%;
до 500000 — 0,2%;
до 1000000 — 0,1% і т. iн.
По-моєму, алгоритм підвищення штрафів, що пропонується за порушення правил дорожнього руху при відповідному доопрацюванні, міг би стати основою для розробки відповідного законопроекту. Примітивний підхід (просте збільшення штрафів) до розв’язання серйозних проблем дає такий само примітивний ефект. Тільки науковий підхід до розв’язання будь-якої проблеми і підключення громадськості до обговорення відповідного законопроекту може дати очікуваний ефект. А те, що у МВС знають множення, на основі якого міняють шкалу штрафів у бік збільшення, ми не сумніваємося. Але не треба забувати, що міністр внутрішніх справ має інженерну освіту, і йому ще відоме диференціювання, інтегрування, а також закони механіки.
