Товариство Червоного Хреста України знову опинилось в центрі скандалу. Міністерство охорони здоров’я просить уряд не фінансувати з наступного року патронажну службу Товариства через відсутність прозорого звіту за отримані з держбюджету кошти. За останні три роки на роботу патронажної служби виділили близько 250 мільйонів гривень. Але державні органи не отримали чіткого звіту, як ними розпорядились.
Крім того, МОЗ не бачить потреби в утриманні патронажної служби ТЧХУ, котра повністю дублює функції Міністерства соціальної політики щодо надання соцпослуг самотнім непрацездатним особам літнього віку, дітям-сиротам, інвалідам, безпритульним та іншим соціально незахищеним громадянам. Траплялось, що одні й ті самі особи в той же період часу одночасно отримували допомогу і від Мінсоцполітики, і від Товариства Червоного Хреста.
ЗБЕРЕГТИ ІМІДЖ І КОШТИ
Українське представництво поважної організації стає об’єктом уваги через фінансові зловживання не вперше. Рік тому кілька її волонтерів викрили схему того, як отриману від міжнародних донорів гуманітарну допомогу, від зубних паст до шоколадок, співробітники ТЧХУ продавали на комерційних умовах. Після розголосу у ЗМІ волонтерів звільнили, а керівництво Товариства пообіцяло провести власну перевірку, натякаючи, що помилки трапляються в усіх.
Вочевидь, роботу над помилками провели неефективно. Наразі організація отримала зауваження одночасно від трьох державних структур. Крім МОЗ, є заяви Рахункової палати та Державної аудиторської служби, котрі так само наголошують на непрозорій звітності ТЧХУ щодо роботи патронажної служби. Аудиторська служба передала матеріали своєї ревізії правоохоронним органам і повідомила про проблему Кабінету міністрів.
Щоб зберегти своє ім’я, а разом з ним — і державне фінансування, Товариство Червоного Хреста України підготувало заяву-спростування: «ТЧХУ завжди мало прозору звітність щодо діяльності та витрат патронажної служби, служби розшуку та спеціаліста з міжнародного гуманітарного права (3 090 посад патронажних медсестер, 10 посад у службі розшуку і одна посада спеціаліста з міжнародного права), які фінансуються з держбюджету. Навіщо жахати громадян України 255,4 мільйонами виділених за три з половиною роки з державного бюджету грошей, коли було би доцільніше порахувати фактичні витрати держбюджету на одного підопічного патронажної служби».
Допомагати стареньким, безхатькам чи дітям-сиротам справді є важкою роботою, передусім психологічно. Та й місія Червоного Хреста дуже цінна, особливо зараз, у час військового конфлікту, коли отримати інформацію про полонених і зниклих безвісти на непідконтрольній території України часто можуть саме співробітники Товариства. А ще є тонни гуманітарної допомоги, котру отримали від нього мешканці сходу країни.
Та якщо є зауваження від кількох державних структур, варто знайти компроміс та усунути недоліки в роботі. А в Міністерстві охорони здоров’я нагадують, що ніде у світі національні відділи Товариства не фінансуються з державного бюджету. За кордоном залучають кошти донорів, небайдужої громадськості та запроваджують членські внески.
«ВОЛОНТЕРАМ-ВИКРИВАЧАМ ПОТРІБЕН ЗАХИСТ ЗАКОНОМ»
Щоб уникати в майбутньому таких непорозумінь, «Transparency International Україна» наполягає на розслідуванні корупційних зловживань і притягненні винних до кримінальної відповідальності. «Цим має займатись Національна поліція, яка повинна отримати матеріали щодо зловживань від МОЗ. А міністерство ми закликаємо провести внутрішню перевірку того, на якій підставі ухвалювались рішення про продовження фінансування Червоного Хреста, попри те, що Рахункова палата та Державна аудиторська служба не отримували належної звітності, про що вони повідомили у своїх висновках, — коментує старший аналітик «Transparency International Україна» Олександр Калітенко. — Хочеться, щоб Червоний Хрест дослухався до думки державних органів. Ми хочемо, щоб ця організація була з належною та прозорою звітністю».
Саме до «Transparency International Україна» рік тому звернулись волонтери ТЧХУ, звільнені за викриття корупційних схем. Просили юридичної підтримки та захисту. Щоб допомагати таким виявникам, активісти спільно з групою народних депутатів підготували законопроект щодо захисту волонтерів, котрі викривають зловживання та корупційні схеми.
«Таким викривачам потрібен захист законом, який би передбачав відповідальність за негативні дії проти них, а також фінансову нагороду за викриття. Відповідний законопроект № 3048а ще влітку зареєстрували у Верховній Раді, але не внесли до порядку денного, — додає Олександр Калітенко. — Якщо цей закон запрацює, активісти менше боятимуться негативних наслідків через дії тих, кого вони, власне, викривають. Також ці люди зможуть отримати фінансову винагороду у розмірі певного відсотка від поверненої у бюджет суми».
Така модель давно працює в США. Як зауважує експерт, американські викривачі отримували мільйони доларів за свої викриття, та в рази більші суми повертались до бюджету.
