Тиждень тому завершився процес реєстрації у волонтери приймаючого міста Києва до Євро-2012. Згідно з вимогами УЄФА, у столиці має бути 6 тисяч добровольців. Як розповіли активісти громадських організацій, охочих попрацювати на спільну справу вистачає, проблема лише із умовами для здійснення волонтерської діяльності, виписаними в Законі України «Про волонтерську діяльність». Йдеться і про обов’язкове медичне страхування, і про необхідність мати посвідчення волонтера і ще про багато речей, які, на думку громадських організацій, можуть гальмувати розвиток волонтерства. Детальніше про це «Дню» розповіла заступник голови Всеукраїнського громадського центру «Волонтер» Тетяна ЛЯХ.
— Пані Тетяно, які основні позиції Закону України «Про волонтерську діяльність» вимагають доопрацювання і переосмислення?
— Те, що цей Закон з’явився у квітні цього року, — позитив. Але потрібно його переосмислити з точки зору діяльності не лише державних організацій, а й громадських та ініціативних груп волонтерів. Ми вважаємо, що уряду не варто створювати окремого виконавчого органу, який буде координувати волонтерські організації і надавати їм статус, як це пропонується. Можливо, піти іншим шляхом — щоб були відповідні відділи, які б координували волонтерів у відповідній галузі. Наприклад, в галузі молоді та спорту, охорони здоров’я, культури. Якщо в цьому, звичайно, є суспільна необхідність.
Наші сучасні реалії не дозволяють втілювати в життя Закон України «Про волонтерську діяльність», він створив багато проблем. Наприклад, волонтер має мати посвідчення. Уявіть собі ситуацію, коли волонтер допомагає соціальним службам (ви знаєте, яка зарплата в соціальних працівників і яке навантаження, тому їм дуже потрібні волонтери). Але тепер, якщо вони залучать до роботи людей без посвідчень, вони порушать Закон України. По-друге, потрібно зняти вікові обмеження щодо волонтерства. Адже якщо, згідно із Законом, дозволяється волонтерувати лише після 16-ти (до 16-ти — за згодою батьків, після 18-ти — самостійно. — Авт.), то ми втрачаємо багато часу, бо дитина може виховуватися на тому, що безкорисно допомагає іншим.
Далі — питання про необхідність обов’язкового медичного страхування. Не завжди це потрібно і не завжди є в цьому сенс. Тому що є разові волонтерські акції, коли люди зібралися, почистили гай чи річку і розійшлися. Також є й інша робота — дуже серйозна. Наприклад, соціальне інспектування, коли волонтер із соціальними працівниками, інспекторами йде до сім’ї, яка у складних життєвих обставинах. Звичайно, там ризик для життя чи здоров’я є. Тому доцільного говорити про медичне страхування. Думаю, що потрібно переглянути всі пункти, тому що громадські організації не мають коштів на те, щоб оплачувати медичний огляд чи соціальне страхування волонтерів. Також потребує уточнення визначення, що таке волонтерська діяльність (потрібно наголошувати на тому, що це безоплатна діяльність). Тому наразі громадські організації напрацювали низку змін щодо внесення змін та доповнень. Нещодавно Міносвіти ініційовано створення міжвідомчої робочої групи по внесенню змін та доповнень до Закону України «Про волонтерську діяльність», і думаю, що ми знайдемо спільне рішення.
— В Україні вистачає охочих волонтерувати, щоб ми могли достойно провести чемпіонат Європи з футболу?
— Проблем, щоби залучити до проведення Євро-2012 молодих людей, немає. Єдине, що зараз шкутильгає, то це підготовка координаторів діяльності волонтерів. Наш центр із 1998 року здійснює підготовку таких спеціалістів різних організацій (і соціальних служб, і громадських організацій) — тих, хто вміє організовувати працю волонтерів. Тому що наша держава зараз думає, як провести Євро, а в нас болить голова, що потім робити з тими людьми, які відчують смак волонтерства. Тому що по Києву їх буде понад 6 тисяч. Уявіть, скільки потрібно організацій і установ, які зможуть потім задовольнити цей дух волонтерства.
