В одній з мініатюр Михайла Жванецького (ще радянських часів) йшлося про те, що, стоячи під сміттєпроводом, можна виловити багато корисного — майже нове галіфе, куртку, а часто і шмат ковбаси чи хліба. Останніми роками у нас побутове сміття стало основним джерелом існування бомжів і додаткового заробітку тих, хто маскувався під бомжів. Однак вилучали вони із сміттєвих контейнерів чи звалищ найбільш ліквідний «товар» — скляні пляшки, папір, шмаття, металевий брухт. Але в більшості розвинутих країн ця справа давно поставлена на промислові рейки. У Японії, наприклад, бізнесмени, які займаються вторинними ресурсами, купують сміття та заробляють непогані гроші на продажу вилученої з нього вторинної сировини. Наші співгромадяни, які побували в Швеції, Німеччині, Голландії, деяких інших європейських країнах, із захватом розповідають, як їхні жителі вже в себе вдома розкладають сміття в залежності від матеріалу по різних пакетах і відрах, а потім виносять його у відведені місця в спеціальні контейнери. І вже звідти їх кожного ранку забирають комунальники або приватні фірми. Поступово технології переробки сміття починають впроваджувати і в Україні. На День незалежності нинішнього року в одному з районів Києва повинна розпочати роботу перша в Україні сміттєсортувальна станція (скорочено ССС) потужністю 200 тисяч тонн відходів на рік, у спорудженні якої найактивнішу участь бере ВАТ «Укрвторресурси». Подібну станцію збираються запустити також у Житомирі. Утім, говорив «Дню» заступник міського голови Леонід Башинський, спочатку комунальники хочуть подивитися, як запрацює ця технологія в столиці. Але підготовча робота вже ведеться, і з ВАТ «Укрвторресурси» підписано протокол про наміри щодо розробки проекту та будівництва станції для Житомира, розрахований на два найближчі роки. Остаточне рішення буде прийнято після проведення необхідних експертиз, ретельного вивчення питання й тендеру.
...Загалом проблема утилізації побутових відходів у Житомирі має два головні аспекти — це очистка та підтримання міста в належному санітарному стані та забезпечення зберігання сміття з мінімізацією шкоди природі та здоров’ю людей. Заступник головного державного санітарного лікаря міста Галина Шарапа в розмові з «Днем» візначала, що графіки вивозу сміття з міста часто не дотримуються, дезинфекція сміттєзбиральних контейнерів і спеціального транспорту для вивезення сміття проводиться несистематично, санітарним вимогам відповідають лише кілька контейнерів (за європейськими стандартами вони повинні бути з кришками, проте в місті не вистачає навіть найпростіших). Зі слів Г.Шарапи, міський полігон із захоронення твердих побутових відходів, розташований неподалік мікрорайону Крошня, де-факто функціонує вже близько 60 років (офіційно понад 40 років) і вичерпав свої можливості. Г.Шарапа впевнена, що питання про подальше використання цього полігону треба вирішувати негайно, тому що скоро не буде куди вивозити сміття з міста.
За словами начальника міської екологічної інспекції Тетяни Степаницької, оскільки діюче міське сміттєзвалище утворилось стихійно, не були передбачені вимоги, які б забезпечували екологічну безпеку об’єкту, зокрема щодо забруднення повітря. Проблемою, втім, як і на інших великих сміттєзвалищах, причому не тільки в Україні, є необхідність відводу й утилізації фільтрату, тобто рідких речовин, які утворюються в процесі перегнивання твердих відходів. На її переконання, повинно вирішуватися питання або будівництва сміттєсортувального заводу з подальшим переходом до утилізації відходів, або будівництво нового сміттєзвалища.
У той же час заступник мера Л.Башинський наголосив, що жодна сільська громада навколо Житомира, до якої звертався міськвиконком, не погодилась на розміщення на її землях міського сміттєзвалища і що в межах прийнятної відстані нема придатних для такої мети резервних земель. Тому звернення до нових технологій переробки сміття було логічним кроком. Проблеми з вивозом сміття з міста Л.Башинський пов’язує з нестачею контейнерів для сміття і спеціального автотранспорту. Нові контейнери, які нині інтенсивно виготовляються (460 одиниць зроблено тільки нинішнього року), будуть переважно відкритого й подекуди закритого (тобто європейського) типів. Закуповуються й нові спецавтомобілі. На даному етапі впровадження технології сортування відходів попереднього розділення сміття по складових (той же метал, папір, пластик, скло), не передбачається, і «селективне» збирання є справою перспективи. За його словами, спроба однієї німецької фірми застосувати таке збирання в Одесі закінчилась невдало.
...Керівник проекту побудови ССС у Житомирі Юрій Грибан показав авторові ілюстровану схему: привезене сміття завантажується в бункер, потім відбираються крупні частини, серед них дерево, і подається в барабан, де відділяються менші шматки й харчові відходи, далі магнітом вилучається чорний металобрухт, потім на стрічці транспортера вручну люди будуть вибирати папір, пластмасу, інші цінні компоненти. Вторинної сировини із загального об’єму сміття передбачається вилучати близько 30%, все інше пресуватиметься в брикети розмірами 1x1x2 метри і складуватися у глиняному кар’єрі, який, за попередніми планами, має бути поруч. Потужність станції — 85 тисяч тонн сміття на рік, тобто приблизно стільки, скільки «виробляє» зараз місто. Обсяг інвестицій, включаючи французьке та німецьке обладнання — 20 млн. грн. Роздільним збиранням різних видів відходів з подальшою їхньою переробкою на вторинні ресурси в Житомирі ВАТ «Укрвторресурси» збирається зайнятися пізніше.
Власне, навіть згадані кроки з упровадження в Україні промислових технологій переробки сміття дають надію, що невдовзі й у нас ця галузь стане більш цивілізованою, а наші «рідні» полігони для його захоронення поступово стануть менш небезпечними для довкілля. Проте до застосування «селекції» сміття на перших етапах його утворення, тобто в домівках людей, нам, вочевидь, доведеться пройти ще шлях як мінімум в 10—15 років. По- перше, хоча б у містах повинен бути забезпечений складний технологічний ланцюг від складання різних видів побутового сміття в квартирах в спеціальні пакети й відра з подальшим винесенням у спеціальні контейнери до вивезення його на склади вторинних ресурсів. З пояснень комунальників витікає, що в нас тільки зараз і в явно недостатній кількості з’являються окремі ланки цього ланцюга у вигляді тих же контейнерів чи спецавто. Про спеціальні пакети, відра, контейнеровози вже не говоримо. Але найважче, і про це також говорив заступник мера Житомира Л.Башинський, буде подолати психологію людей, які просто не звикли до таких «високих» матерій.
