Наступного року з державного бюджету кошти виділятимуть лише на зарплату вчителям і підручники. Всі інші витрати — на оплату комунальних послуг, ремонтні роботи, зарплати технічного персоналу тощо — лягають на плечі місцевих громад. Реформу середньої освіти в частині фінансування представило Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством фінансів у контексті загальної освітньої реформи та децентралізації.
«Серед позитивних змін я б назвав підвищення зарплати вчителям у 2017 році на 33%. Зростання зарплати не сильно змінить ситуацію, але це необхідно. Ми ще не домовилися про кошти на підвищення кваліфікації вчителів — вони мають бути. Тут немає згоди серед усіх учасників переговорів. Ми хочемо більше коштів, але Мінфін ставить обмеження... Також у рамках проведення освітньої реформи 2017 року заклади професійної освіти будуть віднесені до сфери середньої освіти, і на них з держбюджету виділять 1,6 мільярда гривень. У бюджет закладено кошти і на підручники», — зазначив заступник міністра освіти і науки Павло ХОБЗЕЙ.
Серед ризиків він назвав ситуацію, яка може скластися з оплатою роботи працівників шкіл не з числа педагогічного колективу. Також незрозуміла ситуація з фінансуванням інтернатів — для держави вони були дуже дорогими. Гостро постане питання (особливо взимку) оплати комунальних послуг. Якщо у зв’язку з децентралізацією дохідна частина бюджету великих міст зросла, то цього не можна сказати про невеликі населені пункти. Останні можуть стикнутися з нестачею коштів на освіту. За словами Павла Хобзея, для цього в бюджет закладається 14,9 мільярда гривень — у так званий фонд вирівнювання, передбачений для дотацій закладів, які самостійно не справлятимуться.
«Збільшення фінансування зарплат вчителів — це абсолютний вимір. А якщо взяти відносний, то величини, які пропонує Міносвіти, менші за інфляцію, що матимемо наступного року. Є значні ризики з бюджетами на місцях, не вирішена проблема матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів. Важливо, щоб розпочату раніше програму з оновлення матеріальної бази середніх шкіл, зокрема кабінетів фізики та хімії, довели до кінця. Бо інакше ми не отримаємо якісної освіти з природничих і технічних дисциплін. Навряд чи ситуація одразу покращиться, бо за умов структурної перебудови і впровадження нового закону так не буває — це світовий досвід. Структурна перебудова створюватиме багато проблем», — вважає експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ Володимир БАХРУШИН.
Нині в Україні діє 17,3 тисячі загальноосвітніх шкіл, враховуючи вечірні, спеціальні та школи-інтернати. За останні два роки було закрито 38 шкіл, при цьому спостерігається тенденція до зменшення кількості школярів у сільській місцевості та зростання у міській. Все це слід враховувати, проводячи реформи в середній освіті, основна мета якої — підвищення якості освіти. Для цього вже сьогодні розвивається система опорних шкіл, де педагогічний колектив працюватиме (і вже працює) за оновленими програмами, де вітається вчительська ініціативність, творчість і конкурентоздатність. Сьогодні в Україні таких є 137. Успіх цього задуму, за словами фахівців, суттєво залежить від успіху адміністративної реформи — створення спроможних територіальних громад, а ще від розуміння вчителями, директорами шкіл та батьками суті нововведень. Оптимізація мережі закладів освіти, яка нині проводиться, має містити і розвиток профільної школи.
Експерти наголошують, що запланований розподіл коштів є разовим рішенням, яке виникло наприкінці літа цього року, і лише на наступний рік, пріоритетом якого є мінімізація ризиків. Суттєвіші зміни — перехід до середньострокового планування бюджету — відбудуться 2018 року. Йдеться про варіант фінансування або однієї дитини (для цього слід буде вирахувати спеціальну формулу), або з орієнтуванням на середню нормативну наповненість класу.
