Про те, що транспортна мережа столиці далека від досконалості, свідчать і постійні затори на дорогах, і машини на тротуарах, і переповнені тролейбуси та трамваї. Що й дивуватися, адже, як свідчить статистика, якщо у 90-ті роки у Києві налічувалася 221 тисяча автомобілів, то зараз їх понад 800 тисяч (і це тільки зареєстрованих), а до 2012 року має з’явитися аж близько трьох мільйонів. За словами начальника Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації міськдержадміністрації Івана Шпильового, щодня на вулиці столиці виїжджають 250—300 тисяч автомобілів, а через чотири роки кожного дня на столичних дорогах їх буде аж 1,5 мільйона! І це не рахуючи тих, які заїжджають до столиці.
Аби уникнути того жаху, який через кілька років може викликати така кількість транспорту, мерія збирається вжити ряд кардинальних заходів. «У європейський Київ — на європейському транспорті» — таку назву має програма по розвитку столичного транспорту до «Євро-2012», яку днями в котрий раз презентували у київській мерії. Особисто мені про грандіозні плани міської влади зробити у Києві такий транспорт як у Нью-Йорку, а то ще й кращим, чути доводилося не раз. На думку першого заступника міського голови Черновецького Дениса Басса, найважливішим є введення електронної системи керування транспортом (про це нововведення, до речі, міські чиновники говорять вже більше року, однак до конкретних справ поки що не дійшло).
— Інформаційна система керування транспортом дозволить через центральний пункт спостереження чітко відстежувати затори і за допомогою інтелектуальних світлофорів регулювати рух. Тобто, на дорогах вже не стоятимуть регулювальники із жезлами — їх функції виконуватиме диспетчер, — пояснив пан Бас принцип роботи майбутньої інновації.
Також заступник мера пообіцяв замість світлофорів, які вже давно «морально та фізично застаріли», поставити 500 сучасних і «розумних», які є невід’ємною складовою електронної системи. Все це збираються зробити до 2009 року, а систему відео-спостереження взагалі встановити у 2007—2008 роках. Окрім цього планують замінити старі дорожні знаки на нові, які буде видно вночі і вдень й термін експлуатації яких не менше восьми років. А щоб столицю не запруджував транзитний транспорт, на в’їздах до міста побудують вантажні автотермінали та ще автостанції, де зможуть залишати свої автомобілі приїжджі, а потім вже мандрувати столицею на громадському транспорті. Останнього, до речі, стане набагато більше, ніж тепер.
— Якщо брати метрополітен, то приміром, на Троєщину ми запроектували Подільсько-Вигурівську лінію, яка налічує 12 станцій. Всі вони розміщуватимуться поряд із зупинками комунального транспорту, утворюючи так звані транспортні вузли. Вже наступного року на Куренівсько- Печерській лінії метро відкриються три нові станції, а загалом ця гілка стане довшою на 5 станцій і їхня пропускна можливість становитиме 34 тисячі пасажирів на годину. Також за три роки планується оновити рухомий склад метрополітену на 635 нових вагонів метро, — наголосив Денис Басс.
Ще до 2011 року столична влада має намір закупити 650 нових автобусів, 520 тролейбусів та 94 трамваї. В планах — й збільшити кількість зупинок громадського транспорту й оновити існуючі, зокрема, обладнати їх електронними табло, де зазначатиметься час прибуття автобуса чи тролейбуса.
Для боротьби із заторами мерія пропонує побудувати нові транспортні розв’язки (всього 80 об’єктів, включаючи дороги, вузли, мостові переходи), а завершити цю справу до 2011 року.
Щодо вартості програми «європеїзації» столичного транспорту, то це задоволення не з дешевих і коштує 38 мільярдів гривень. Аби зібрати цю суму, у мерії розраховують на державний, міський бюджети та на кошти інвесторів.
Однак, чи справиться столична влада із такими грандіозними транспортними планами (тим більше, що до 2012 року часу залишилося не так вже й багато), сумніви в цьому виникають не лише у журналістів.
— Програма — хороша, проте я не впевнений, що діюча столична влада зможе її виконати. На сьогодні, головна проблема київської мерії в тому, що там не сформували дієвої команди, яка б змогла працювати на результат. Наприклад, протягом одного року залізничники на будівництво мостів освоїли 1 мільярд 700 мільйонів гривень. А київська влада за чотири роки ніяк не може витратити 1,5 мільярда гривень, передбачені на цю справу! Сьогодні взагалі незрозуміло чим займаються мер та його команда, окрім хіба що власного піару та дерибану землі, — каже заступник міністра регіонального розвитку та будівництва України, а донедавна головний транспортник столиці Іван Салій.
Важко спрогнозувати, чи встигне столиця гідно підготуватися до футбольного Чемпіонату, адже багато міст уже почали робити конкретні справи, натомість в Києві — тільки планують...
