Нещодавно українці отримали унікальну можливість створити своє родинне дерево у єдиній системній базі. Таку змогу відтепер надає проект pra.in.ua, сайт якого запустився 20 червня. Зараз — це найбільша база жителів території України, народжених між 1650 — 1920 роками. Доступ до бази є безкоштовним. Зареєструвавшись, ви створюєте власний профіль та отримуєте можливість розробляти власне генеалогічне дерево: вносити у базу своїх дітей, батьків, дідів і т.ін. Окрім цього, ви можете шукати людей із такими ж прізвищами у вашій місцевості, таким чином продовжуючи родовідний ланцюг.
Як виникла ідея проекту, «Дню» розповів її автор Ігор ГОШОВСЬКИЙ: «Власне таку платформу вирішив створити для того, щоб мати теоретичну можливість розширити не тільки свій, а й родоводи тисяч українців. Варто зазначити, що детальні знання про родовід дозволяють набагато краще розуміти певні історичні періоди. Тоді ти починаєш сприймати історію через призму життя своїх предків. Якщо їхня біографія добре досліджена, то історія відкривається не як набір дат, а значно глибше. Окрім цього, у моєму родоводі є чимало непересічних постатей. У ході дослідження мені доводилося робити справжні відкриття. Мене це, суто як дослідника, дуже стимулювало.»
За три тижні на сайті зареєструвалося майже 110 тисяч осіб, які побудували 84 тисячі родоводів. У перший тиждень після запуску трафік значно перевищував технічні можливості. Через перевантаження сайт періодично зависав. Були випадки, коли пошукова система отримувала близько двох тисячі одночасних запитів. Зараз усе нормалізувалося, втім, інтерес до проекту в користувачів не зникає, переконує пан Ігор.
Окрім цього, pra.in.ua — не тільки платформа для обміну інформацією між користувачами, які додають у базу інформацію, розміщують фотокопії сканів тощо. До проекту залучені й волонтери. Вони прагнуть не тільки задовольнити власний історичний інтерес, а й посприяти розвитку української генеалогії. Про специфіку роботи «Дню» розповідає вчитель історії Ігор ГМИРЯ: «Завдання волонтера полягає у наступному. Мені надсилають певний документ. Я повинен, згідно із встановленою формою, відібрати відповідну інформацію. Мінімум — це прізвище, ім’я, роки народження, смерті й населений пункт, де ця людина згадувалася. Потім напрацьована інформація надсилається для перевірки та занесення до загальної бази. Наприклад, я працював над переписом населення Гранівської волості, який датується 1744 р. На той час ці землі входили до складу Польщі. Документація велася польською мовою, деякі записи зроблені латинкою (спілкувався з поляками, говорять: на польську не дуже схоже, скоріше, щось середнє). У переписі зазначені назви населених пунктів сіл та містечок, прізвища та імена жителів. Також надається інформація про соціальний стан (вільна людина, козак...) та володіння майном (коні, воли тощо)».
Однак і тут є свої нюанси. Самих волонтерів не вистачає, тому іноді процес занесення даних «затягується». Інші проблеми — нечіткість старих документів, своєрідність почерку писаря, недостатня обізнаність волонтерів. Ось як про це розповідає Ігор Гмиря: «Труднощів море. Наприклад, у ході роботи постійно траплялося прізвище, яке перекладалося «Ікаєр». Згодом почав усвідомлювати: не може бути такого прізвища, при цьому досить згадуваного... Лише попрацювавши деякий час із матеріалами того писаря та дослідивши особливості його почерку, зрозумів: то прізвище «Ткач». І таких тонкощів багато». На думку волонтера, не вистачає своєрідного форуму волонтерів у соцмережі Facebook чи на окремому сайті, де реєстрація була б обов’язковою. Скажімо, хтось працював би над документами Вінницької області 1744 року. Інший — над матеріалами цього ж регіону, але у період плюс-мінус 10 років. Оскільки прізвища жителів траплятимуться схожі, можна було б корегувати одне одного. Пан Ігор навіть уже написав пропозицію упорядникам.
Ігор Гошовський також говорить про майбутні новації: «Ми плануємо, що на початок наступного року база виросте до 3,5 млн осіб. На початок 2019 року — до 4 млн осіб. До кінця липня має запрацювати розроблена нашими програмістами аналітична система pra analitycs, що співставлятиме дані родоводу користувача з усіма оновленнями в базі. У випадку низки однакових параметрів — повідомлятиме про це користувачу на пошту. Заплановано ще декілька важливих технічних рішень. Ми весь час будемо вдосконалювати та розвивати проект».
Нагадаємо, газета «День» уже понад 20 років також займається питаннями відновлення історичної правди (доказ того — потужна бібліотека книжок з понад 30 позицій), показує історію України у тому числі й через родинні історії — у газеті всі ці роки велику популярність має рубрика «Сімейний альбом України». Приємно, що тепер таких ініціатив стає більше.
