Попри всілякі політичні баталії, для нашого міста завжди залишається актуальною тема громадського транспорту. Про те, яких змін у цій сфері очікувати киянам найближчим часом, розповів «Дню» заступник голови Київської міськдержадміністрації Іван САЛІЙ.
— Іване Миколайовичу, міська влада запевняє, що 2007 рік стане роком кардинального оновлення столичного комунального транспорту. Що це означає?
— Раніше комунальний транспорт вважався тягарем для міста, адже він не міг, не може і ніде не працює бездотаційно. Саме тому у нас з’явилося так багато маршруток. Сьогодні столична влада домовилася з ЄБРР про отримання кредиту в 100 мільйонів євро. Київрада дала на це дозвіл, тож незабаром проведемо тендери (хоча це й дещо тривала процедура) і будемо закуповувати сотні новеньких автобусів, тролейбусів, вагонів метро. Окрім цього, Київський міський голова Леонід Черновецький дав доручення по прискоренню спорудження ліній метрополітену, мостів та транспортних розв’язок. Завдання такі масштабні, що їх варто оцінити за допомогою цифр. Будівництво першої черги метро на ВДНХ—Теремки ведеться з 2005 року, тоді було виконано і профінансовано роботи на 36,9 млн. грн., в 2006-му — чи не вдвічі більше — на 70,7 млн. грн. В планах нинішнього року — 394,7 млн. грн., що більше майже у 6 разів. А у перспективі на 2008 й — завдання аж 700млн. грн.! Однак і кошти вирішують не все: для таких темпів робіт актуальною проблемою стануть кадри (управлінці, інженери, робітники). Зазначу лише, що очікуваного дива на цьому об’єкті у першому кварталі нинішнього року не відбулося: виконано робіт на 20,2 млн. грн., а оплачено 18,4 млн.грн. А потрібно ж набирати темп до 70-80 млн. грн. за місяць (як у 2006-му за рік). Схожа ситуація склалася й на будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Звичайно, 2007-го на комунальний транспорт столиці чекає багато позитивних змін. Однак, щоб кардинально змінити ситуацію, на мою думку, потрібно хоча б п’ять таких плідних років.
— Найбільш зручним і швидкісним видом громадського транспорту у Києві залишається метро. Однак не всі райони ним охоплені. Нині багато ведеться розмов про спорудження підземки на Троєщину, але коли вона з’явиться, так і невідомо...
— Сьогодні метро на Троєщину лише проектується. Будівництво цієї лінії плануємо розпочати в 2008 році. Загальна вартість об’єкта 5,3 млрд. гривень. Роботи триватимуть мінімум п’ять років. Тож метрополітену жителям Троєщини слід очікувати не раніше 2010—2011 років.
— Що таке «легке» метро? Чи з’явиться воно у нашому місті?
— Легке метро — це щось середнє між метрополітеном та трамваєм. Один з його варіантів — швидкісний трамвай від площі Перемоги до Борщагівки. Та досвід, який наша делегація вивчала під час поїздки в Москву, засвідчив: не варто вдаватися до полегшених варіантів, якщо вже будувати, то, як кажуть, навіки.
— На деяких лініях метро трапляється просідання грунту. Настільки це небезпечно і як вирішується ця проблема?
— Раніше при будівництві метро не застосовували таких надійних технологій, як зараз. Тому сталося просідання грунту в місцях, де колії пройшли по намитих пісках або по плавунах, як на Петрівці та на Оболоні. У нас працює комісія з техногенної безпеки Київського метрополітену, яку я очолюю. Небезпечні ділянки поступово усуваємо. Готується розпорядження Леоніда Черновецького й незабаром винесемо на розгляд сесії відповідну програму, якщо її ухвалять, то через чотири роки всі просідання будуть ліквідовані. Найбільш нервових пасажирів хочу заспокоїти: ці ділянки не такі великі, щоб призвести до аварійної ситуації. На сьогодні, тут потяги курсують лише з трохи меншою швидкістю.
— Торік на громадських слуханнях прозвучало, що керування комунальним транспортом столиці здійснюватиметься за допомогою електронної системи. Коли її запровадять?
— Київрада вже прийняла відповідну програму, і днями ми оголосили тендер на її реалізацію. Звичайно, ця система дуже складна, і поки в ній розібралися, були деякі прорахунки. Та коли вона запрацює, з’являться відчутні позитивні зміни в роботі міського транспорту. Зокрема, припиняться збої у його русі, адже він відбуватиметься під контролем диспетчера. Всі автобуси та тролейбуси повинні чітко дотримуватися графіків руху, а пасажири — мати можливість знати їхній час прибуття. Я — за те, щоб до цієї системи підключити не лише комунальний транспорт, а й усі маршрутки.
— Коли введуть магнітні картки, за допомогою яких кияни розраховуватимуться за проїзд? Чи не викличе таке нововведення додаткових незручностей у пасажирів?
— Потрібно розробити і виготовити 2,6 млн. персоніфікованих магнітних карток киянина. Це — досить клопітка робота, до виконання якої слід консолідувати діяльність 41 управління міста. Не обійтися і без тендеру, проведення якого вже завершується (хоча й не без ускладнень). Тобто, сподіваюся, що цього року вже будемо з експериментальними картками. Щодо можливих незручностей під час їхнього використання, то не розумію, якими, власне, вони можуть бути. Як проїзний квиток картка слугуватиме років десять. З нею швидше можна буде проходити через турнікети, не треба стояти в черзі, аби поповнити рахунок (перерахування здійснюватиметься через банк). А ще там зазначатимуться всі персональні пільги киянина. Також фіксуватиметься кількість поїздок пільговиків, відповідно до чого влада визначатиметься з фінансуванням з цього приводу.
— Основне забруднення довкілля — від транспорту. Екологи вважають, що поліпшити ситуацію зможе переведення транспорту на газове пальне. А які, на вашу думку, шляхи вирішення цієї проблеми?
— Для масової «газифікації» транспорту ще немає економічного підґрунтя і механізму, за допомогою якого з’явилася б можливість масово спонукати до цього водіїв. У нас розвивається система газозаправок, але їх всього 600 (це на 750 тисяч автомобілів), переважно там заправляються «легковики». Простіше, на мою думку, на законодавчому рівні зобов’язати власників автомобілів (особливо старих марок) установити каталізатори, які дещо зменшать шкідливі викиди. А ще слід посилити контроль за якістю пального, ліквідувати автомобільні затори.
— Чи не очікується підвищення плати за проїзд, як це вже зробили майже в усіх обласних центрах України?
— По-перше, таке рішення не прийматиметься без згоди відповідної комісії Кабміну. По-друге, якщо вже підніматимемо плату за проїзд (а це не робилося у нас з 2002 року), то розпочнемо з метрополітену. Адже його недофінансування на цей рік складає 250 млн. гривень. І не можна ж допустити, аби там щось трапилося.
— Чи може бути альтернатива маршруткам? Чи вирішуватиметься питання оновлення їхнього рухомого складу?
— Альтернатива маршруткам єдина — великі автобуси, які незабаром закупить місто. Також Київрада прийняла рішення, згідно з яким перевага у видачі ліцензії на маршрут надаватиметься перевізникам з новими, великої місткості, екологічно безпечнішими транспортними засобами.
— Що треба зробити, аби на тротуарах не їздили та не стояли машини?
— Прибрати тротуари або ж заборонити їздити машинам. Немає у нас стільки міліції та й місць паркування. На жаль, ширина київських доріг не розрахована на таку кількість машин. Але місця для стоянок повинні бути визначені і чітко розмічені. Приміром, у центрі столиці збудували «Глобус», а от де там припаркуватися, ніхто не подбав. На мою думку, це проблема всіх, хто відповідає за розвиток міста.
